Джерела довіри у маленькому місті

Юлія Голоднікова

Проект з розвитку Відкритого університету для дорослих Благодійного фонду «Суспільні ресурси та ініціативи» націлений на формування середовища, сприятливого до навчання, довіри та культурних інновацій. У 2017 році він перетворився на неформальний культурно-освітній майданчик, відкритий до діалогу і громадянської участі.

Про досвід організації роботи Відкритого університету для дорослих у місті Чернівці, про виклики та висновки проекту «Вдосконалюємося навчаючись» розповідає його керівниця, президент Фонду Олена Танасійчук.

Які курси ви пропонуєте дорослим?

Олена Танасійчук: Майже всі курси, які в нас є, були запропоновані відвідувачами центру під час анкетування: тренінги зі здорового способу життя, творчі курси, завдяки чому дорослі мають змогу зайнятись улюбленою справою на яку раніше не вистачало часу, літературні читання і багато інших. Всі виклики з якими ми стикнулись були прогнозовані, адже до початку проекту ми провели анкетування серед відвідувачів бібліотек та спиталися в них, які курси вони хочуть відвідувати і чому, тому під час планування ми спирались на реальні запити жителів міста.

Дуже популярними були курси румунської мови, на які приходили і оперні співачки, яким хотілось навчитись співати пісень цією мовою, і лікарі, яким складно зрозуміти своїх пацієнтів з віддалених містечок, і звичайні люди, які відчувають потребу у вивченні мов.

Під час проекту ми зрозуміли, що місцевим жителям цікаво дізнатись більше про людей, з якими вони живуть поряд, тому ми організували етноекскурсії, щоб у незвичний спосіб знайомити жителів міста з культурами різних національностей представлених у регіоні (євреїв, румун, поляків).

Цікаво, що ми побачили: у суспільстві збільшується запит на вивчення української мови. Для нас це сигнал до пошуків нових проектних підходів, для більш складної роботи з культурним компонентом. Тому що мова має бути інтегрована у якісні формати, які будуть конкурентноздатними на регіональному рівні поруч із такими потужними гравцями, як телебачення і радіо.

Хто приходить навчатись до Відкритого університету для дорослих? Які це люди?

Олена Танасійчук: Складно узагальнити та створити єдиний образ такої людини, але переважно це жінки віком від 18 і до 68 років. У 2016-му році до нас приходили старші люди, проте в минулому – перестали. “Відкритий університет» викликає зацікавленість з боку переселенців, які шукають нових зв’язків та контактів із середовищем.

Як ви комунікуєте з цільовими групами?

Олена Танасійчук: Чернівці маленьке місце, тому джерелом довіри стає інформація від добрих знайомих, їх відгуки про нас. Також ми співпрацюємо з місцевими ЗМІ, які регулярно розповідають про все, що в нас відбувається. Я не бачу проблем з мотивацією людей, а навіть, навпаки: інколи ми побоюємось, що на тренінги прийде занадто багато людей, і в нас не буде можливості забезпечити всіх бажаючих вільним місцем.

Наприклад, курси творчого мислення були розраховані на 15 людей, після того, як ми розповіли про те, що для дорослих є можливість зануритися у творчість, на пропозицію відгукнулось 32 людини та більше ста позначили на Facebook, що прийдуть.

Як розвивається співпраця з бібліотеками міста та Центрами зайнятості?

Олена Танасійчук: Нам дуже пощастило, що нашим партнером стала Чернівецька обласна універсальна наукова бібліотека ім. М. Івасюка, в структуру якої входять всі бібліотеки району – це ключовий партнер, який збагатив проект ресурсами бібліотечних закладів та відкрив доступ до більших цільових груп. У бібліотеці ми можемо проводити освітні та культурні події, проте на цьому партнерські стосунки не завершуються, адже працівники бібліотек активно долучаються до тренінгів та інформують своїх відвідувачів про проект.

Оскільки ми маємо можливість охопити бібліотеки всього району, у команди проекту виникла ідея організувати театральні курси у селі. Ми дуже хвилювались, що з цього вийде. Але – уявіть собі – люди пішли!

На жаль, ми не отримали достатньої підтримки від Центру зайнятості: під час проекту ми відкрили курс для підприємців-початківців, який було б добре розвивати разом із центром…

Щоб могло вплинути на розвиток освіти дорослих у короткотривалій перспективі?

Олена Танасійчук: Я вважаю, що треба створити всеукраїнський публічний дискурс про те, чим є навчання дорослих і в чому полягає його значущість для суспільства. І поки більшість населення України не здогадується про подібні проекти, зміни в країні будуть, м’яко кажучи уповільненими.

Текст підготувала: Юлія Голоднікова

Фото: ©Яна Коробенко

Публікація створена в рамках комунікаційної програми проекту «Громада, що навчається: трансформація конфліктів в Україні та Молдові через активну громадську  участь». Мета програми — поширення досвіду успішних громадських організацій, які розробляють інноваційні підходи  до освіти дорослих.

Фінансова підтримка проекту: Федеральне Міністерство закордонних справ Німеччини