Дайджест судових справ щодо притягнення перевізників до відповідальності за порушення карантинних правил

Ми уже не одноразово у своїх публікаціях звертали увагу на те, що за результатами розгляду більшості адміністративних протоколів, складених за ст. 44-3 КУпАП  суди так і не притягують, нібито, винних ...

Додано:
Adv

image (1)

Adv

Ми уже не одноразово у своїх публікаціях звертали увагу на те, що за результатами розгляду більшості адміністративних протоколів, складених за ст. 44-3 КУпАП  суди так і не притягують, нібито, винних у порушенні правил карантину, на думку правоохоронних органів, осіб до відповідальності.

Зокрема, така тенденція зберігається і в намаганнях притягнути до відповідальності осіб, які здійснюють пасажирські перевезення.

Як показує статистика розгляду судами в Харківській області таких адміністративних протоколів, то з 19 справ про адміністративні правопорушення судді підтримали поліцейських та ухвалили рішення про визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення у 5-ти справах, з яких лише за результатами розгляду однієї справи до особи застосували санкцію у вигляді накладення штрафу (в розмірі від 17 тис. грн), у інших же випадках суд обмежився лише усним зауваженням. Решта 14 протоколів, грубо кажучи, виявилися макулатурою, яка не підтверджена вимогами закону, зокрема:

11 постановами провадження закривали у зв’язку з відсутню складу адміністративного правопорушення;

3 постановами матеріали справи повернули поліцейським для доопрацювання, оскільки протоколи не відповідали вимогам закону.

Тож, як бачимо, поліції надали повноваження виявляти порушників, але не навчили навіть, як правильно складати протокол, які докази мають бути, яка норма і якого нормативно-правового акту порушена і взагалі з чого складається та норма.

Так, судова практика свідчить про те, що суди закривають провадження або повертають матеріали справи на доопрацювання у зв’язку з тим, що:

- в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження вини особи у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, а один протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути достатнім доказом для встановлення вини, оскільки вина правопорушника повинна підтверджуватись сукупністю доказів (зокрема, до суду не надані копії технічної документації транспортного засобу, із зазначеною належною кількістю місць сидіння. Таким чином, суд позбавлений можливості вирішити питання, чи здійснювалося перевезення пасажирів у кількості, що перевищує 50 % кількість місць для сидіння, передбачену технічною документацією транспортного засобу) (https://reyestr.court.gov.ua/Review/92540842; https://reyestr.court.gov.ua/Review/92372140);

- в протоколі відсутнє посилання на нормативний акт, який відносить Харківський регіон до певного виду рівня епідемічної небезпеки, який діяв на момент складання протоколу (https://reyestr.court.gov.ua/Review/93061804; https://reyestr.court.gov.ua/Review/92403378; https://reyestr.court.gov.ua/Review/93061841);

- підставою складання зазначеного протоколу стало виявлення працівником поліції порушення ОСОБА_1 пункту 10-1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хворобиCOVID-19,спричиненої коронавірусомSARS-CoV-2» № 641 від 22.07.2020. Проте, у той час, відповідно до змісту вищевказаного нормативного акту в редакції станом на час складання протоколу, а саме 19 серпня 2020 року, пункт 10.1 Постанови КМУ від 22.07.2020 р. № 641 не діяв, оскілки зазначеним пунктом Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р.№ 641Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029) із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2020 р. № 712 була доповнена Постановою Кабінету Міністрів України № 757 лише 27 серпня 2020 року.

Отже, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності заст. 44-3 КУпАП за порушення пункту 10.1 Постанови КМУ від 22.07.2020 р. № 641, є необґрунтованим, оскільки на час складання протоколу про адміністративне правопорушення, зазначений пункт постанови не діяв.

Крім того, пункт 10.1 Постанови КМУ від 22.07.2020 р. № 641 передбачає заборону в`їзду на територію України іноземця та особи без громадянства, в певних випадках, однак не порушення контролю пасажирів масочного режиму (https://reyestr.court.gov.ua/Review/91904688); https://reyestr.court.gov.ua/Review/91730326);

  • в протоколі не конкретизовані пункти Постанови КМУ № 641від 22.07.2020року які порушенні притягуваною особою (https://reyestr.court.gov.ua/Review/92939342);
  • у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено дату вчинення правопорушення; незрозуміло, за яким маршрутом здійснено перевезення; не надано пояснень особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення та не зазначено про те, що він відмовляється від надання пояснень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/93121498);
  • у протоколі неможливо розібрати, у чому саме полягали винні дії зі сторони ОСОБА_1 , що свідчить про відсутність описання самого діяння, що становить об`єктивну сторону інкримінованого правопорушення. Так, згідно протоколу серії АПР18 № 520863, у викладенні суті правопорушення вказано, що своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 4 ПКМУ №641від 22.07.2020року постанови Кабінету Міністрів України від22.07.2020року №641«Про встановлення карантину з метою запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19,спричиненої коронавірусомSARS-CoV-2»., та етапів послаблення протиепідемічних заходів. Але такої постанови Кабінету Міністрів України не існує. Є чинна Постанова КМУ від22.07.2020року №641«Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хворобиCOVID-19,спричиненої коронавірусомSARS-CoV-2» В п пункті 4 даної постанови ніяких обмежень на кількість перевезення пасажирів не встановлено (https://reyestr.court.gov.ua/Review/92220063);
  • до адміністративного матеріалу не долучено відомостей та належних доказів того, що ОСОБА_1 є водієм та перебуває у трудових відносинах з ТОВ «Червоний Сердолік», яке відповідно до протоколу є суб`єктом господарювання (https://reyestr.court.gov.ua/Review/93121725).

Тож, очевидним є, що окреслена ситуація свідчить про суттєве порушення прав осіб, які здійснюють пасажирські перевезення та, на яких були складені такі протоколи, а в результаті суд їх не визнав винним.

Зрозуміло, що громадяни зазвичай не знають всіх правових тонкощів і нюансів. До того ж кожний випадок є індивідуальним. Тому, у будь-якому разі варто мати можливість отримати оперативну і фахову правову допомогу. З огляду на це, ми завжди готові надати Вам допомогу у вирішенні цього питання. 

Дайджест підготовлений в рамках проєкту «Європейський Союз для сталості громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст цього документа є виключною відповідальністю  ГО «Чугуївська правозахисна група» і за жодних обставин не може розглядатися як такий, що відображає позицію Європейського Союзу.


Тематика публікації:  

Останні публікації цього розділу:

Звітування за гуманітарною допомогою

Посібник «Огляд програм ЄС, доступних для заявників з України»

Чому місцева влада повинна підтримувати сільський розвиток: законодавство та практики Євросоюзу

Не петицією єдиною! Розбираємо найкращі варіанти для допомоги громадським активістам

Для чого потрібно впроваджувати і як впроваджувати політики та процедури в неприбутковій організації?

Комунальне майно: як тягар утримання перетворити на дохід для бюджету громади?