Зміни до Конституції має робити спеціальний незалежний орган, – соцопитування

Галина Жовтко

В Україні дуже низька обізнаність громадян зі змістом Конституції – половина опитаних взагалі не читали основний закон України. Про це свідчать дані загальнонаціонального опитування населення, яке було проведено з 15 по 25 грудня в 110 населених пунктах країни, Фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва».

Ірина Бекешкіна, директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва: “Ще що цікаво, ми питали: а от Конституція – це про що?… І 70% розглядають Конституцію як закріплення прав та свобод громадян, і лише 14%  вважають, що вона закріплює обов’язки громадян. Абсолютно переважає думка – 88% вважають, що вищі органи державної влади, посадовці, постійно або час від часу Конституцію порушують. 52% вважають, що ці порушення відбуваються постійно. У порівнянні з 2014 роком ця впевненість ще більше зросла – на 7%”.

Як показало опитування, дуже невелика частина населення знає про плани внесення змін до Конституції. Про це добре знають лише 10%.  Ще 47% чули, що такі внесення мають бути, а 42% нічого про це не знають. Лише 5% добре знають, які саме зміни будуть вноситися. 

67% населення вважають, що Конституцію треба змінювати. Проте думки розділилися щодо того, наскільки терміново треба це робити: 28% вважають, що це нагальне питання, а 39% вважають, що зміни треба вносити лише після стабілізації ситуації в країні. А кожен десятий не бачить потреби змінювати Конституцію.

Хто має змінювати Конституцію

Люди вважають, що зміни до Конституції повинен робити спеціальний незалежний орган, до складу якого увійдуть представники різних гілок влади та незалежні експерти – 46% опитаних. 9% – що спеціальна комісія ВРУ, 4,5% – що спеціальний орган при Президентові України, експерти з громадянського суспільства – 21%.

Для опитування соціологи використали також питання, яке свого часу задавали росіянам під час одного із досліджень - Хто є головним сувереном і головним суб’єктом влади згідно із Конституцією. Хоча у Конституції як України, так і Росії ці статті звучать однаково – головним сувереном влади є народ, проте відповіді були різними:  росіяни вважають, що основним джерелом влади є президент, а українці, що основним джерелом влади є народ.

Судова реформа

Більшість населення вважає, що потрібна судова реформа – 80%. Менше 10% вважають, що реформа на на часі, або взагалі не потрібна.

47% вважають, що потрібні радикальні зміни, а 31% вважає, що потрібні серйозні зміни, але геть усе міняти не можна.

За словами експертки, серед населення немає одностайності щодо того, які зміни треба робити: 31% вважає, що треба повністю змінити весь суддівський корпус, ще 31% вважає, що треба звільнити частину суддів після розслідувань, 29% – запровадити перевірку суддів на детекторі брехні. Також зросла потреба населення  в долучені громадських організацій до цього процесу – 25%. Цей відсоток зріс у порівнянні з минулим роком, і це показує, що населення вважає, що громадськості можна більше довіряти, ніж представникам влади.

Українці вважають, що призначати суддів має спеціально створений для цього незалежний від законодавчої і виконавчої влади орган, членами якого є судді і представники громадськості.

Якщо суддям не довіряють 80% опитаних, то Конституційному суду не довіряють 70%. 

Також, в ухваленій сьогодні резолюції Парламентська асамблея Ради Європи згадала Україну як одну з країн, де корупція у судах підриває верховенство закону, та закликала вжити заходів для викорінення цього явища.

 Реформа прокуратури

Прокуратурі не довіряють трошки менше, ніж суддям – 76%. Довіряють – менше 10%.

“Очевидно, що ці реформи потрібно робити. Питання як? …. ці реформи відбуваються в умовах дуже низької довіри як до цих органів влади, які здавалося повинні були робити якісь зміни в своєму середовищі, але цьому середовищу не довіряють. Не довіряють і органам влади, які можуть робити ці перетворення. Зараз не довіряють ані Верховній Раді… коли довіра до Верховної Ради, як кажуть, лежить “нижче плінтуса”, не довіряють уряду, не довіряють президенту. Хто повинен робити ці реформи? Очевидно, все таки ці реформи повинні робити ті, кому належить за законом, але дуже важливо, по-перше, максимально долучення громадськості, і, по-друге, це повинно робитися під дуже щільним оком засобів інформації, бо бачимо, що інформованість населення дуже мала”, – Ірина Бекешкіна, директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

Як вважає Юлія Кириченко, керівник проектів Центру політико-правових реформ, неправильна комунікація реформ, наприклад, конституційної та судової реформ, приводить до провалу цих реформ: “Те, що ми бачимо… вчора в Парламенті, те, що відбуваються певні проблеми з проходженням Конституційної реформи, то я вважаю, що однією з головних помилок, які робить влада – це відсутність правильної комунікації. Це не лише поінформованість, це не лише просвіта, а це реальне і залучення громадян, і врахування реально думки громадян, а не лише сайт конституційної комісії, де люди щось дописують, але далі ми навіть не бачимо узагальнення результатів цих позицій,  і що з ними відбувається далі”.