Жодне з міст Київщини не забезпечує громадянам повноцінного доступу до генпланів

Громадський Простір

З різних причин у 26 містах Київської області практично неможливо ознайомитися з генеральними планами – такі результати моніторингу громадських організацій. Аналогічна ситуація по всій країні. Експерти пояснюють, що влада зацікавлена у засекреченні генпланів, оскільки інформація стосується земельних ресурсів, бізнес-інтересів, стану довкілля, культурної спадщини.

Із генеральними планами своїх міст громадяни мали б знайомитися на сайті міськради, у приміщенні органу місцевого самоврядування, друкованих виданнях органу місцевого самоврядування. Але на практиці навіть експертам не під силу дістати генплани. Центр громадянських свобод і Східноукраїнський центр громадських ініціатив промоніторили 26 міст Київської області.

Багато міст відповіли моніторам, що генеральні плани в них у процесі розробки.

Ржищівська міська рада поскаржилась на великий обсяг документів генплану і відстуність приладів для сканування та коштів. Тож моніторів запросили в гості, щоб подивитися документи у міськраді.

Узин та Вишневе проігнорували інформаційні запити. У Сквирі й Таращі генплани передали… в архів, як застарілі.

Графічні матеріали, які місцева влада іноді надає на запит чи публікує на сайті вкрай низької якості, тому звідти неможливо що-небудь дізнатися. За законом, генеральний план має публікуватися в окремому розділі, але жодне з досліджуваних міст не виконує цю вимогу.

Біла Церква, Бориспіль, Бровари, Славутич наклали на генплани обмежувальні грифи: інформація для службового користування.

Відмови в доступі до генпланів суперечать законам України і влада зловживає обмежувальними грифами – стверджують представники громадських організацій.

Експерти посилаються на закон про доступ до публічної інформації та закон про регулювання містобудівної документації. «Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомленні надається інформація, доступ до якої не обмежений», – каже закон про доступ до публічної інформації.

Генеральні плани складаються з текстової і графічної частини (карти). Саме великомасштабні карти розцінюють як інформацію для службового користування і з обмеженим доступом.

«Насправді вся інформація, яку можна побачити з супутника, те, що є на земній поверхні, вже давно не становить ніякої таємниці. Це застарілий підхід. На карті є ще топографічна сітка, яка показує заглиблення, підвищення .. і ніби це дозволить наводити на нас балістичні ракети і визначати місцезнаходження конкретних об’єктів. Але все це маячня. У багатьох зараз є мобільні телефони… з gps-пристроєм, що може встановлювати місце знаходження з точністю до одного метра і не тільки довжину-ширину, але й висоту», – розповідає Володимир Щербаченко, голова Східноукраїнського центру громадських ініціатив.

Але, як сумно жартують експерти, в наших умовах “стратегічними об’єктами”, через які засекречують генплани стають не військові бази, а зелені зони.

Влада особливо зацікавлена закривати генплани у містах, де йде боротьба за земельні ресурси тощо. Наприклад, генплан Києва активістам вдалося побачити лише неофіційно.

«Після тривалого ходіння по кабінетах генплан я змогла побачити в ПАТ «Київпроект», хоча даний орган не зобов’язаний надавати консультації населенню і за публічну інформацію не відповідає», – розповідає Ганна Рожкова, Центр громадянських свобод.

У Києві стали розробляти новий генеральний план, який підозрюють покликаний “узаконити” незаконні забудови.

Часто міські ради закривають доступ до генплану, пропонуючи натомість знайомитися із проектом нового.

«Але як можна оцінити новий проект, не бачивши старого?!», – каже Володимир Щербаченко.

Громадські організації готують скарги до прокуратури на міські ради, які відмовили їм у доступі до генпланів.

Хто має посприяти відкритості містобудівної документації? Громадські організації вважають відповідальними Мінрегіон, міські ради і проектні інститути, які розробляють генплани.

Автор : Ірина Салій