З чим входимо у 20-ті: тренди, тенденції та виклики для громадянського суспільства

На порозі — не просто новий рік, а старт цілої декади, зі своїми викликами, задачами та місіями. І для громадянського суспільства України зокрема. Справді цікаво, що ж готують для нас 20-ті? Де ...

Слайдер ГП(26)

Громадський Простір

На порозі — не просто новий рік, а старт цілої декади, зі своїми викликами, задачами та місіями. І для громадянського суспільства України зокрема. Справді цікаво, що ж готують для нас 20-ті? Де ми сьогодні і чи спроможні будемо надалі ефективно залучати стратегії формування соціального капіталу? Громадський Простір спробував помріяти, зазирнути в наше майбутнє — разом з експерт(к)ами сектору у #ProstirTalks, що закриває це непросте і насичене для нас десятиліття.

 

Промовисті цифри і факти сьогодення

 

Дизайн без назви

 

Міжнародний контекст

97% керівників НУО бачать, як екосистема, в якій працює їхня організація, змінюється швидше, ніж це було раніше — InterAction ділиться інформацією у щорічному опитуванні. Заснована в 1984 році, InterAction є найбільшим альянсом міжнародних неурядових організацій та партнерств у США.

Що ж саме змінюється? 6 із 15 основних тенденцій, які були визначені більшістю керівників як таких, що мають значний або фундаментальний вплив на їхні організації, такі: технологічні/цифрові перетворення; зростання нерівності, збільшення міграційних потоків та зміни клімату (часто оцінюються та коментуються разом); нові і нетрадиційні механізми фінансування програм; посилення уваги до гендеру.

Ще до міжнародних цікавинок: CAF створює Індекс всесвітньої благодійності за десятиліття, і цього року представлено спеціальне 10-те видання. Сполучені Штати Америки у цьому дослідженні займають перше місце за останні 10 років з оцінкою 58%. Далі слідує М’янма на другому місці та Нова Зеландія на третьому.  Згідно з дослідженням, яке підсумовує тенденції в сфері благодійності (готовності зробити пожертву) за останнє десятиліття, Україна посідає підсумкову 101 позицію із 126 країн: з них 111 місце у показнику готовності допомогти незнайомцям, 90 місце — бажанні зробити фінансову пожертву, 62 — готовності присвятити час волонтерству. Прикметно, що Росія у цьому рейтингу займає одну з десяти найнижчих позицій. 

 

Дизайн без назви

 

Український контекст

За даними Національного опитування громадської думки для оцінки змін в обізнаності громадян щодо громадських організації та їхньої діяльності (проведене на замовлення Пакту в рамках Програми сприяння громадській активності “Долучайся!” (USAID) — залучені до активної громадської діяльності – 7,5% громадян. Фактично стільки ж, як і в 2013 році (8%). Так само, якщо порівняти з 2013 роком, не зросло і членство в громадських об’єднаннях: у 2019 році  не належали до жодної з організацій, об’єднань чи партій 90% громадян, у 2013 р. – 85,5%.

Один з чотирьох українців (25,2%) регулярно, або інколи відвідує зустрічі в своїй громаді. Як і в попередніх опитуваннях, менша частка громадян бере участь у активностях громадських  організацій (17,1%). 

 

NGO_trends_2019(2)

 

Більшість громадян оцінює нинішній рівень розвитку громадянського суспільства як середній (40,5%),  вважають його високим і дуже високим 12%, а загалом низьким і дуже низьким – 34%

Хоча більшість громадян (50%) визнають, що громадські організації потрібні в їхніх містах чи селах (20% вважають, що вони не потрібні). Порівняно з травнем 2018 року відсоток громадян, які бачать потребу у громадських організаціях, зменшився на 10%

Основною причиною своєї неучасті у діяльності громадських організацій у 2019 році громадяни називають те, що подібна діяльність їх взагалі не цікавить: це зазначили 38,5% – істотно більше, ніж у 2018 р. (22%) та 2013 р. (23%).

Водночас 51% українців відповіли, що взагалі не збираються брати участь у роботі громадських організацій (рік тому, у 2018 році, таких було значно менше – 36%). Також із прикметних фактів — абсолютна більшість громадян (77%) вважають, що держава повинна сприяти розвитку громадянського суспільства (не згодні з цим лише 9%).  

Майже половина громадян готові зробити пожертву громадським організаціям. Четверо з десяти українців (44,4%) готові зробити грошову пожертву справі, в яку вірять та організації, якій довіряють.

 

Дизайн без назви

 

Водночас, привід для оптимізму звучав під час презентації результатів дослідження “Держава та громадянське суспільство після 2019″ — від Орисі Луцевич, керівниці Українського форуму в рамках програми Росія та Євразія в Chatham House.

 “Які існують фактори впливу поза системою, що, на мою думку, є важливими у співпраці держави та громадянського суспільства? Одним із таких факторів впливу є те, що кількість активних громадян в Україні збільшується. Це означає, що громадяни хочуть включатись в гру. Дякуючи Програмі “Долучайся!” за розповсюдження свіжих даних щодо розвитку низових ініціатив, бачимо, що кількість активних громадян зросла з 18% до 24%. 

І що цікаво – кількість потенційних активістів, тих, хто міг би долучитись до громадської діяльності, зросла з 30% до 46% –  це дуже сильний тренд. Якщо ви будете працювати, незважаючи на всі виклики – економічну ситуацію, війну, міграцію, то це коло людей в Україні буде. 

Україна має дуже потужний потенціал щодо висловлення громадянами своїх переконань публічно, і це є важливим підґрунтям для легітимізації громадянського суспільства. Це складне питання, адже щоразу, коли представники громадянського суспільства намагаються долучитись до спільної роботи з владою, їх завжди запитують: “Звідки у вас легітимність?”. Джерелом вашої легітимності  є ваші стейкхолдери, вона випливає із вашої здатності консолідувати думки та інтереси громадян і досягати поставлених цілей у діалозі з владою, враховуючи ці думки”.

 

NGO_trends_2019(3)

Інфографіка з матеріалу The Struggle for Ukraine, підготовленого Орисею Луцевич.

Згідно з даними опитування, проведеного Chatham House, вплив на національні політики та консолідація інтересів громадян задля досягнення спільної мети є пріоритетними цілями діяльності українських організацій громадянського суспільства (так вважають 56,2% та 55,6% опитаних відповідно).  

 

То якими ж стануть 20-ті для громадянського суспільства України? 

 

Дизайн без назви

 

спільний мотив — річ, яка самопросуває

“Звичайно, ми сповнені надії. Україні варто закріпитись в тому, що вдалось здобути, що ще десяток років тому вважалось недосяжним. Дооусвідомити, що наша сила у єдності. Не відкотити/сь — як виклик, — гадає виконавча директорка Громадського Простору Алла Прунь. —  Будуть цікаві наші 20-ті. І не лише на України теренах. Громадянське суспільство ставатиме впливовим гравцем у творенні та ухваленні важливих рішень порядку денного, якщо докладатиме зусиль для адаптації до нової реальності. І тут можна говорити і про глобальний вимір громадської дії.

 

NGO_trends_2019(14)

 

Діджитал, дизайн-мислення, відкритість уже стають проявом інноваційної практики кампаній в США та Європі. Люди відчувають захоплення, виказують підтримку, незалежно від інституційної приналежності — ні вашої, ні їхньої. #Hashtag, not brand (хештег — не бренд). Насправді, спільний мотив — річ, яка самопросуває.

Бар’єри для спільних дій щезають, ми вільні досліджувати, збиратися і робити разом неможливе. Бути причетними до перетворень… А як саме — цей інструментарій можуть чудово запропонувати громадські організації.

І ефективність. Наприклад, координація з партнерами для створення результатів змін. Не триматися за такі собі “ексклюзивні” зв’язки, сфери, а діяти як взаємопов’язана мережа імпульсів. Для громадських організацій України — це можливість творити і одразу масштабувати добру дію. Хто уже розуміє/практикує цей тренд, виграє для себе більше впливу.

Однозначно, новими фарбами проявлятиметься наш внутрішньосекторний дискурс про стійкість, інституційний розвиток, донорську політику. Але на фоні актуальним викликом лишатиметься безпека активістів, можливість захистити цінності та простір для діяльності і реформ”.

“Зважаючи на швидкісні часи, у яких ми живемо, прогнозувати наступне 10-річчя — непроста справа, — погоджується Поліна Нюхіна, директорка Українського форуму благодійників. — Але на прохання Громадського Простору варто спробувати.

потреба розумно оцінити власні спроможності

Здається, що двадцяті роки 21 століття для громадянського суспільства пройдуть під знаком “кастомізації”, тобто життєво необхідними стануть цільові аудиторії, їхні дійсні потреби та вміння громадського сектору задовольнити ці потреби. Це комплексний процес, який полягає як у вмінні виявити та оцінити потреби, так і у спроможності запропонувати продукт (послугу), яка ці потреби задовольняє. А також талант просто та влучно розповісти про процеси та результати.

 

NGO_trends_2019(18)

 

Головними ж викликами громадських організацій стане потреба розумно оцінити власні спроможності, чітко визначити потреби цільової аудиторії та зрозуміти, чи в змозі вони їх задовольнити. Це важка робота, на яку важко знайти зовнішнє фінансування. Все більше здається, що суспільству не вистачає місійності громадського сектору і чіткого розуміння його реального впливу на життя країни”.

Україна буде,  Україна стане сильнішою

“В Україні все змінюється швидко, — ділиться думками Олександр Ярощук, журналіст, екоактивіст, докторант НаУКМА. —  За один день вектор руху країни може змінитися. Політичні, економічні, соціальні процеси залежать від безлічі факторів, багато з яких вирішуються за межами України. Тому точно вгадати (а саме так зазвичай і відбувається), що буде через місяць, рік чи десятиліття тяжко. Але я впевнений в тому, що Україна буде, що Україна стане сильнішою, що демократичні процеси в Україні продовжуватимуться. 

Наступні 2-3 роки будуть по-своєму ключовими для України. Це будуть роки боротьби за право на суверенітет, на свою активну позицію у світі, за Україну як націю-державу у сучасному розумінні прогресивної європейської держави. Я сподіваюся, що за наступні 10 років усім у цьому світі стане очевидно, що Україна тут раз і назавжди, і що ніхто її вже не зламає. Наступне десятиліття покаже, що Україна більше не є “постсовковою” державою, що Україна — це сучасна європейська держава, інтегрована у модерний світ”. 

 залишити в минулому свою “елітарність”

“Тут я бачу вагому роль громадянського суспільства, — продовжує Олександр Ярощук. — На жаль, за останні декілька років громадянське суспільство все більше перетворюється на закриту корпорацію, яка хоче приймати рішення, але не знає як. Громадянське суспільство має стати відкритим до нових ідей і нових людей. Потрібно знайти шляхи залучення максимальної кількості активних, розумних людей, які змогли б дати нове життя громадському рухові. Громадянське суспільство має перебудуватися: залишити в минулому свою “елітарність” і стати ближчим до суспільства — тобто, творити громадянське суспільство у прямому сенсі, а не об’єднання громадських організацій. Ми вже маємо цей досвід: останні 6 років це добре показали. Але ми зупинилися на одному з етапів і далі не рухаємося”. 

 з кожним роком зростатиме кількість активних і вмілих людей

Україна продовжить свій курс на європейську й євроатлантичну інтеграцію, і активне організоване громадянське суспільство докладатиме зусиль до того, щоб цей курс був незворотнім. Збережуться основні існуючі виклики – безпекові, соціально-демографічні, технологічні, екологічні —  і, ймовірно, з’являться нові, — вважає заступниця виконавчого директора Міжнародного фонду “Відродження” Інна Підлуська.

Частина суспільства і далі цікавитиметься політикою і прагнутиме свободи та поваги до людської гідності, але багато хто покладатиметься на державу навіть у тих сферах, де попередні десятиліття показали небажання або неспроможність державного сектору ефективно відповідати на виклики. Проте – з кожним роком зростатиме кількість активних і вмілих людей, які здатні самоорганізуватися довкола спільних інтересів і потреб.

Українське громадянське суспільство ставатиме дедалі більш динамічним, різноманітним, і далі виходитиме за межі громадських організацій. Організації громадянського суспільства поєднуватимуть у своїх підходах різні інструменти й ролі – вартових прав і свобод, представників суспільних інтересів, експертів і дослідників, першопрохідців змін на рівні політик, провайдерів суспільно важливих послуг”.

 

NGO_trends_2019(20)

 

“Партнерства і коаліції формуватимуться між традиційними організаціями громадського сектору, неформальними громадськими рухами, громадами та групами інтересів, креативними та підприємницькими середовищами – оскільки виклики, що поставатимуть перед суспільством, будуть дедалі складнішими і потребуватимуть комплексних нелінійних відповідей, — продовжує Інна Підлуська. — Серед ознак успішних громадських ініціатив будуть опора на цінності, самозарадність, спроможність генерувати ідеї і ресурси, вміння комунікувати й будувати мережі, здатність до навчання, вміння працювати на довгострокові позитивні зміни”.

“Виклики до нового десятиліття більш претензійні, бо сформувалися в обставинах, що сучасна Україна не відчувала на собі, але бачила у сусідів. Ці складові продовжуватимуть випробовувати на дорослість і громадянськість суспільство в цілому та його організовані інститути зокрема.

Новим ключовим фокусом таких потуг буде цифрова безпека, об’ємність якої зростатиме, а інші маркери — мобільність населення, освітня та професійна гнучкість, дружність до природи й інклюзія — вже не мають бути чимось надзвичайним. Хоча боротьба за цінності останніх від того не буде менш тяжкою. Сила громадянського суспільства буде вимірюватися в змінах, що воно досягне в партнеруванні та мережуванні, але результати будуть більш обнадійливі все ще або дуже генерально, або в окремих громадах”, — міркує Артем Коновалов, програмний директор Центру розвитку громад (Харків).  

 

NGO_trends_2019_

 

“Хотілось би, щоб 20-ті для країни стали курсом на деолігархізацію України. Хотілось би, щоб число “20” супроводжувало нашу країну в міжнародних рейтингах — увійти до 20-ки найбільш розвинутих і відкритих країн, з розвинутою економікою та відповідальною відкритою політикою. Нехай чимшвидше знижується рівень  сприйняття корупції!

Нехай впевнено крокує діджиталізація (електронний уряд, електронне урядування та електронна демократія)”, — висловлює своє бачення Олеся Архипська, співголова Координаційної ради з питань реалізації в Україні Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд”.

20-ті для України, як і для всього світу, є декадою великих викликів

“20-ті для України, як і для всього світу, є декадою великих викликів. Це – час, коли як ніколи варто замислитись над питаннями майбутнього, Порядку денного сталого розвитку 2030, його Цілями сталого розвитку та роллю громадянського суспільства в досягненні трансформаційних змін, яких ми так потребуємо, — переконана  Олена Урсу, координаторка проекту ПРООН “Громадянське суспільство задля розвитку демократії та прав людини”.

Перш за все, організаціям громадянського суспільства потрібно усвідомити свою роль у процесі досягнення Цілей сталого розвитку, оскільки відповідні виклики є настільки всеосяжними, що уряд самостійно не зможе реалізувати цей порядок денний. На сьогодні ми бачимо, що громадський сектор лише починає замислюватись над цими питаннями, а між тим минуло вже майже п’ять років з моменту долучення Україною до цього порядку денного.

 

NGO_trends_2019(5)

 

В усьому світі говорять про звуження простору для громадянського суспільства. Під цим терміном розуміють ряд спроб обмежити громадську діяльність, переважно збоку державних органів, наприклад, запровадження адміністративних обмежень, бюрократичні ускладнення в залученні міжнародних джерел фінансування, обмеження свободи мирних зібрань, низький рівень реагування на погрози та напади на громадських активістів та інше. На жаль, останній виклик є актуальним для України. Коаліцією захисту громадянського суспільства станом на сьогоднішній день зафіксовано близько 400 випадків нападів чи погроз представникам/-цям громадського сектору, найчастіше без належної уваги з боку держави.

Інший виклик – інновації. У 2019 році Єврокомісія започаткувала пілотний проект з визначення на практиці етичних принципів, за якими у Європі розвиватиметься штучний інтелект. Передбачається, що штучний інтелект може допомагати у викритті шахрайства або зловживань, кібернетичних злочинів та загроз, стати ефективним інструментом в руках правоохоронних органів для боротьби проти злочинності. Натомість в Україні інновації в громадському секторі ще не є трендом, і лише поодинокі аналітичні центри використовують сучасні методи аналізу великих даних.

Цікаво, що нинішні 20-літні через десять років змінять структуру громадянського суспільства. Ті, про яких кажуть, що смартфон є “продовженням їхньої руки”, які спілкуються в телеграм-чатах і отримують щоденну інформацію про світові тренди з тік-току. Чи готові ми до цього? Що ми робимо сьогодні, щоб вчитися з ними спілкуватись та залучати їх до участі в своїй діяльності?”

“Серед інших очевидних тенденцій – зростання індивідуальної громадської участі та ролі ініціативних груп. До прикладу, відома сьогодні екоактивістка Грета Тунберг, яка привернула увагу всього світу до проблем зміни клімату – одна людина. Якщо ти можеш з легкістю самостійно подати електронну петицію чи проект громадського бюджету, а органи влади декларують наміри “спілкуватись з людьми напряму без посередників”, це послаблює потребу в інституціях”, — підсумовує свою думку Олена Урсу.

демократія – це щоденний процес

Сашко Кульчицький, керівник комунікаційного департаменту Міжнародного фонду “Відродження”, розповідає про свою візію 20-х: “Я хочу вірити, що українці, які вже навчилися давати свої кошти на армію і лікування дітей, навчаться системно жертвувати на інші сфери – ЗМІ, культуру, watchdogs. І що держава та бізнес зрозуміють, що аналітичні центри потрібні їм, а не SIDA.

Скоро нам доведеться працювати з розчарованим суспільством, чиї сподівання на краще не справдились. Я б хотів, щоб ми змогли донести до цих людей, що демократія – це не про те, щоб раз на п’ять років сходити на вибори. Що це щоденний процес. І якщо якийсь відсоток з них це зрозуміє, то і з громадянським суспільством все буде ок. Вони триматимуть нас в тонусі. А нам буде на кого спертися. Не виключено також, що людство буде знищене надрозумним штучним інтелектом. В такому разі перспективи українського громадянського суспільства – туманні…”

Україна знову здає важливий екзамен

“Україна знову здає важливий екзамен. Для нас головний виклик року 2020 в тому, що на сьогодні дуже багато невідомих. Наприклад, це відсутність зрозумілої стратегії розвитку країни та політичних процесів, або під знаком запитання форми та напрямки взаємодії між органами державної влади та організаціями громадянського суспільства.

Також постійно змінюється ситуація в темі кліматичних змін. Тому, головні демократичні процеси в Україні можуть існувати, передусім, завдяки активній участі громадського сектору, яке є носієм головних цінностей суспільства”, — вважає Вікторія Солоніцинакомунікаторка та тренерка, співзасновниця Центру АХАЛАР (Чернігів).

 

І якими мають бути головні завдання та місії громадських організацій у цих процесах?

 

Дизайн без назви

 

 “Україна стала першою країною у світі, яка приєдналась до Глобального реєстру бенефіціарних власників. Ми є однією з країн-лідерів щодо впровадження міжнародної Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” (понад 79 країн-учасниць). Наша країна стала однією з перших країн, яка розбудовує механізм перевірки інформації про бенефіціарних власників. 

 

NGO_trends_2019

 

Громадські організації спільно з урядовими структурами, експертами, міжнародними організаціями мають втілити один з найамбітніших викликів світового масштабу — запустити комплексний механізм перевірки інформації про бенефіціарних власників, ґрунтуючись на засадах відкритого відповідального партнерства”, — міркує про майбутнє Олеся Архипська.  

є куди рости, змінюватись в комунікаціях, в способі свого позиціонування

“Перетворюватись на self-learning команди. Брати відповідальність за свій розвиток на себе, у нашому випадку як організації, яка навчається сама, яка надихає до саморозвитку кожного/ї з команди, — така візія  20-х від Алли Прунь.—  А ще задаватись питанням, наскільки ваші стратегії та тактики відповідають потребам і викликам нового часу. Не важливо, молода ваша команда, або ж ви готуєтеся відзначити свій 10-ти річний ювілей. Для громадських організацій особливо цінно звірятись з трендами, рефрешити підходи, але стверджувати цінності. Власне, у прагненні віднайти свої відповіді — продукуються й нові сенси.

Ми часто бравуємо тим, який високий рівень довіри маємо, але надзавдання — попрацювати по-людськи над реальним залученням. Одразу хочемо порозуміння від громад, а що ми зробили для того, аби люди спочатку зрозуміли: про що ця громадська організація, її заходи і патетика-мета…? Простір як громадське медіа відстежує процеси появи корисних активностей, знаємо, що НУО є чим пишатись, що пропонувати/віддавати — але так само і є куди рости, змінюватись в комунікаціях, в способі свого позиціонування. Щораз інформуватись через вервечку “надважливих круглих столів” (радше внутрішня комунікація), вже несерйозно.

Нехай в 20-х про нас знають не лише колеги з інших НУО. Давайте разом зрушимо цю відмітку у 7-8% (упродовж багатьох років стабільно рівень залучення українців до громадської діяльності)”. 

Ми забули своє ключове завдання — об’єднуватися і об’єднувати, спонукати до позитивних дій, збільшувати культурно-освітній потенціал суспільства, допомагати державі позбутися рудиментів пострадянської суспільно-політичної філософії і побудувати нову з урахуванням досвіду світу сучасності”, — говорить Олександр Ярощук.

 

NGO_trends_2019(16)

“Посилити свою роль у процесі досягнення Цілей сталого розвитку громадські організації можуть, стаючи голосом найбільш вразливих верств населення, аби на практиціне залишати нікого осторонь”, — вважає Олена Урсу. — Серед інших важливих задач — сприяти підзвітності органів влади, посилювати роль надавачів соціальних послуг та допомагати у моніторингу прогресу через збір даних та звітування.

В умовах звуження громадського простору, важливо його розширювати, покладаючись на існуючі платформи та мережі для партнерства. Такими можуть бути, зокрема, Ініціатива “Партнерство “Відкритий Уряд”, міжнародні договірні органи ООН, які здійснюють моніторинг міжнародних зобов’язань України з питань прав людини. Чималу роль можуть відігравати національні коаліції громадських організацій, які заохочують значуще залучення громадян та громадянського суспільства до процесу реформ, а також стимулюють розвиток нових технологій для посилення якості врядування.

Щоб доводити собі і громадянам/-кам свою ефективність, як це не банально, організації громадянського суспільства, особливо на регіональному/локальному рівні, мають дбати про свій інституційний розвиток. Ми в громадському секторі дуже добре вміємо вимагати прозорості, підзвітності та ефективності органів влади, але чи підзвітні ми самі? Потрібно розвивати роботу з демократичним врядуванням на рівні організацій, посилювати стратегічні комунікації, ефективно працювати з волонтерами та прихильниками своєї організації, опановувати нові методи мобілізації ресурсів, щоб мати вплив та змінювати життя навколо себе.

Необхідно пробувати впроваджувати інновації. Самостійно, шукаючи можливості та переймаючи досвід своїх сусідів, або звертаючись за підтримкою до фахових організацій. До прикладу, в ПРООН ми у 2019 році відкрили Лабораторію інноваційного розвитку, яка спрямована на те, щоб поєднувати локальні інновації з провідними дослідженнями та підходами до розробки рішень. Ми робимо це для того, щоб пришвидшити подолання найскладніших соціальних і екологічних проблем людства”.

 

NGO_trends_2019_ (1)

 

“Можете дати мені Оскар за банальність, але пропонував би вчитися активніше пояснювати громадянам чим ми займаємось і знаходити кошти не лише від USAID. Як казав чи то Черчіль, чи то Стетхем, стратегія – це найгірший спосіб розвивати вашу організацію, якщо не рахувати всі інші, — говорить Сашко Кульчицький. — Хто виживе? Думаю, ті хто швидше навчаться працювати із соціально відповідальним бізнесом і пояснювати комунікаційні переваги таких партнерств. Ті, хто навчиться не лише мобілізовувати прихильників для короткострокових кампаній, але взаємодіяти з ними системно, в тому числі збираючи пожертви “за підпискою” (по типу patreon.com). Ті, хто почнуть доносити свої думки не лише до друзів у фейсбуці. Загалом, ніякого rocket science і “немає нічого нового під Соросом”. Як казали Черчіль і Стетхем іншим разом, ми не можемо вам запропонувати нічого, крім крові, важкої праці, стратегічних комунікацій і активного фандрайзингу”.

 

NGO_trends_2019(15)

“Згідно з дослідження громадської думки населення України, яке було проведене Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології в жовтні 2019, більшість громадян (50%) визнають, що громадські організації потрібні в їхніх містах чи селах. Цей показник дуже важливий. Але лише 7,5% (!) громадян відповіли, що залучені до активної громадської діяльності.

Тому в наступному році необхідно більше “включати” людей, долати їх пасивність (“моя хата скраю”), розвивати тему неформальної освіти (“навчання протягом усього життя”), впроваджувати демократичні цінності та місцеву демократію, як основу для державної та соціальної політики. Комунікація з людьми повинна здійснюватися на зрозумілій для них мові. Це теж приверне до нас більше активістів та підвищить рівень довіри.

 

NGO_trends_2019(12)

 

Стануть в нагоді компетенції фахівців у сферах адвокації, комунікації, конфліктології, культурної дипломатії та створення екосистем. Також варто вкласти енергію в проекти для людей, які зазнали насильства, тортури, пережили жахи війни і полону. Хелперам, волонтерам та активістам потрібні знання і досвід у сфері стресостійкості, впроваджувати сенс як бути активним та не вигорати”, — вважає Вікторія Солоніцина

“Ще дужче працювати з цільовими аудиторіями, підвищувати впізнаваність і довіру до інституту серед населення, профілактувати вигоряння та безпорадність, підвищувати компетенції, генерувати зміни та впроваджувати їх у владні механізми — нічого нового для неурядових організацій, — переконаний Артем Коновалов. — Піки страху пройдено, але фізична безпека та загроза ударів по командах, маргіналізація сектору та донорів буде лишатися на порядку денному.

Дерегуляція діяльності неурядових організацій — план для влади, наша доброчесність — план дій для нас, аби додаткове декларування, “грантоїдство” й “іноземне агентування” виходило з термінологічного апарату й було смішним. Не забувайте про всі ці речі, коли повертатиметеся до стратегічних бачень своїх колективів, аби ці бачення не були мареннями”. 

 

NGO_trends_2019(19)

 

“Просування і захист демократичних цінностей і свобод. Створення суспільного простору, в якому кожна людина зможе почуватися гідно і безпечно. Розвиток критичного мислення. Сприяння розумінню, сталому й дієвому попиту громадян на дотримання прав людини, демократичне врядування і верховенство права. Громадянська освіта, яка сприятиме усвідомленому ставленню громадян до своїх прав і обов’язків та уможливить поінформовану участь у формуванні рішень і діях на всіх рівнях щодо суспільно важливих питань. Створення діючих моделей вирішення конкретних проблем – як прототипів для подальшої розробки інституційних механізмів, норм та практик”, — перераховує задачі третього сектору на найближчі роки Інна Підлуська. 

 

NGO_trends_2019_ (2)

 

Побажання-меседжі 

 

Дизайн без назви

 

“Щодо побажань активістам, я б хотіла закликати дбати про себе і команду, пам’ятаючи про можливість професійного вигорання. Адже соціальний капітал дорожчий за будь-які гроші, і нехай саме він стане нашою цінністю на наступні роки!” — наголошує Поліна Нюхіна.

****

“Визначтесь, для чого існує ваша організація. Часто на сайтах організацій – довгі переліки реалізованих проектів, а місія організації та її стратегічні цілі – незрозумілі або не запалюють людей, — зичить Олена Урсу наприкінці року. — Будьте відкритими, підзвітними та потрібними громадянам та суспільству в цілому. Для цього потрібно виходити зі своєї “бульбашки” — тобто оточення, з яким ми і так говоримо однією мовою, а пробувати заручатися підтримкою людей зі своїх громад. Лише 7,5% українців сьогодні кажуть, що беруть активну участь у житті своїх місцевих громад. Чи цього достатньо для їхнього сталого розвитку?

Знаходьте час на організаційний розвиток, не хапайтеся за все підряд, працюйте над диверсифікацією ресурсів, звітуйте публічно, впроваджуйте стратегічне планування та стратегічні комунікації.

Цікавтеся державною політикою та налагоджуйте конструктивне партнерство з органами влади. Співтворення політик та рішень із громадянами та громадянським суспільством, зазвичай, є запорукою вищого рівня задоволеності користувачів та користувачок відповідними послугами. Громадянське суспільство не повинно втрачати свою роль драйвера реформ. Зрештою, будьте більш позитивно налаштованими, і бережіть себе”.

****

“Не перегоріть і не вигоріть. Змиріться з тим, що наші уявлення про людей часто розходяться з реальністю, здебільшого, в гіршу сторону. Робіть якісний контент. Розповідайте історії. Читайте хороші книги, слухайте хорошу музику і пийте хороше вино. Користуйтесь сонцезахисним кремом. Не розчаровуйтесь, коли зміни не робляться так швидко, як того хотілось би. Лупайте сю скалу”, — радить активіст(к)ам Сашко Кульчицький. 

****

“Тільки вперед та ніколи не здаватися! Творимо майбутнє РАЗОМ!”, — закликає Олеся Архипська.

****

В єднанні і співпраці — сила”, — нагадує нам усім Олександр Ярощук

****

“Рік 2020 буде під знаком цінностей, компетенцій та справжнього розуміння процесів. Неможливо передбачити, до чого нас приведе 2020 рік і що потім відбудеться. Але точно можна порадіти: в нових трендах громадянського суспільства явно стає більше здорового глузду, людяності, культури та інтегрованості. Ми неначе перетворюємося у дорослих усвідомлених людей. Бажаю усім нам сил для реалізації намірів, радості це все робити та мудрості. А ще любові! Без цього важко впроваджувати в життя все те, що заплановано раніше. З Новим 2020 роком!” — бажає Вікторія Солоніцина.

****

“Не чекайте легких перемог у цій декаді, але кожному й кожній із нас треба розуміти, що праця одиниць, команд, спілок і мереж робить своє, продовжує викладати цеглинки нової країни, державність якої ми втратили століття тому, а зараз виборюємо знов. Активіст і активістка — це один із способів державного будівництва, коли об’єкт може стати взірцем, а не черговим недореформованим одороблом. “Фігачемо” дужче — отака доля, що ж”, — говорить Артем Коновалов.

****

“Плекати солідарність громадянського суспільства довкола цінностей, розширювати спільноти, нарощувати сучасні знання та вміння, бути актуальними для громадян”, — пропонує Інна Підлуська. 

****

“Інновуйте, аби досягати результату. Долайте страхи експериментувати. А ще зрощуйте довіру і віру в себе, у спільнодію, у зміни, які щодня мурують ваші команди. Вкладайтесь в робочі атмосфери, в здоровий competence-менеджмент. Знаходьте час і можливості піклуватись про себе, проявляти вдячність тим, з ким співдієте, навіть за пораду чи слушний коментар, це ж наснажує!” — підсумовує Алла Прунь.

 

 ……………………………………………………………………………………………………………………….

Матеріал підготували:

Любов Єремічева, Ірина Гузій, Віталій Ніщименко


Тематика публікації:                  

Останні публікації цього розділу:

У День соборності України — про цінності та моделі єднання

Діалог створює взаємодію. Квентін Олівер про змістовні публічні консультації

Творення платформ діалогу влади і громадянського суспільства — тло обговорень на PlatForum

Соціальне замовлення може стати добрим прикладом партнерства громадянського суспільства і влади

ЄС + Україна, Грузія та Молдова: громадські організації пропонують новий формат діалогу