Реєстрація


Якою має бути конкуренція у третьому секторі?

Часто доводиться чути, що в середовищі громадських організацій не повинно бути конкуренції. Це, ймовірно, наслідок неправильного розуміння конкуренції чи негативного досвіду, пов'язаного з нею. Ми ...

image (5)
Якою має бути конкуренція у третьому секторі?

Часто доводиться чути, що в середовищі громадських організацій не повинно бути конкуренції. Це, ймовірно, наслідок неправильного розуміння конкуренції чи негативного досвіду, пов’язаного з нею. Ми запитали у представників громадських організацій, як вони розуміють конкуренцію у третьому секторі.

На Міжнародному конгресі фандрайзерів однією з тем обговорення була “Конкуренція з “людським обличчям” у громадському секторі. Ми попросили Аллу Кожину, координаторку обговорення, узагальнити думки, що прозвучали.

Алла Кожина, Інститут громадських стратегій: 

Існує мудрий вираз “Відсутність грошей – не проблема! Проблема – це те, для вирішення чого ви працюєте. Цю проблему треба якісно розробити: цільова група, методи вирішення… А конкуренція існує, але, як зазначають самі організації, вона переважно за кошти. Менше борються за кадри і цільові групи. Як зазначили учасники, не завжди конкуренція є доброчесною.

Із конкурентів потрібно робити своїх партнерів, чітко розподіляти обов’язки і скільки ресурсів хто отримає від партнерського проекту. Треба уникати приниження проектів конкурентів, “чорного піару”, неправомірного збирання і використання інформації про конкурента.

Учасники казали, що згодом у середовищі неминуче виникають такі правила гри, щось унормовується.

Це самоорганізація середовища. Зрештою, слід робити потрібну справу найкраще, тоді питання нечесної конкуренції тебе не будуть так гостро зачіпати.

Також ми цікавилися думкою представників громадського сектору через соцмережі.

Олександр Олійник, Асоціація благодійників України: 

За визначенням, якщо є обмежений ресурс, то є конкуренція за доступ до нього. І громадянське суспільство, звичайно, не є винятком. А конкуренція буває добросовісна і недобросовісна.

Принаймні, для бізнесу є законодавче визначення і Антимонопольний комітет намагається за цим слідкувати. У громадському секторі – це справа наявності чи відсутності того, що називається совість. А що таке совість, кожен визначає сам. А сукупність індивідуальних “совістей” і визначить загальну зведену моральність громадянського суспільства. Хоча Етичний кодекс сьогодні вважаю піар-забавкою, бо найкращим документом вважаю 10 заповідей Божих, які вже майже дві тисячі років є відкритим публічним документом для всіх бажаючих.

- За що конкурують громадські організації? 

По-перше. За ресурси, як це не банально звучить. Фінансові, матеріальні, організаційні, інформаційні, кадрові. Бо будь-які чудові наміри, не підкріплені ресурсними можливостями, залишаться “маженням сцєнтой глови”(дослівний переклад з польської – мріями стятої голови, переносний зміст зрозумілий…).

По-друге – за споживача, який для громадських інституцій, є поняттям достатньо розмитим і неоднозначним. І тому об’єктивно існує проблема, яка до цього часу оптимального вирішення не має: як, конкуруючи, співпрацювати і об’єднуватись.

На мій погляд, майбутнє за раціональними прагматиками. Підкреслюю: раціональними, а не цинічними. Між цими поняттями є суттєва відмінність.

Наталія Кутняк, ВМГО Фундація Регіональних Ініціатив: 

«Яка різниця, якщо людина через твої проекти пішла в інші організації, головне, щоб пішла особистісно розвиватися. Так, краще, щоб прийшла до вас, але якщо ваша організація не має, наприклад, міжнародних стажувань, то це привід до співробітництва з конкурентом, яке відкриває можливості для членів вашої організації і розвитку своїх міжнародних зв’язків. Думаю, що конкуренція – це поштовх до розвитку. Нечесна конкуренція зараз не надто популярна, оскільки сектор громадських організацій в Україні невеликий. Всі одне одне одного знають і якщо хтось десь когось підставить, то всі дізнаються про це і не будуть з такими особливо працювати».

 

Наявність організацій, які займаються схожою справою призводить до дублювання послуг, розпорошення і менш ефективного використання ресурсів. Об’єднані зусилля таких НУО можуть дати кращий підсумковий результат.

З іншого боку, кілька сильних організацій у тій чи іншій сфері унеможливлює монополізм у його найгірших проявах.  НУО це мало б стимулювати змагатися за якість послуг.

А що думаєте Ви? Залишайте Ваші коментарі під публікацією…

Автор : Ірина Салій


Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

Дані та е-демократія - в контексті України та світу

Надія Бабинська про конкурс молодіжних інновацій U-Inn: інновувати, творити і змінювати свої громади

Уперше Програма IT-освіти для дівчат-підлітків Technovation Challenge відбулась в Україні

Імплементація Національної стратегії у сфері прав людини - що показав громадський моніторинг

Два роки дії Національної стратегії у сфері прав людини: результати моніторингу

Реформа держуправління: хто і як може стати лідером змін?