Вікторія Неруш: мова стала дієвим інструментом у боротьбі з ворогом

Громадський Простір продовжує серію публікацій  — "Великі справи у невеликих громадах".  Ми розповідаємо про різнопланові активності на місцях, про людей, які докладають своїх зусиль для нашої ...

311259566_1063787910977922_730477493908151648_n

Громадський Простір

Громадський Простір продовжує серію публікацій  — “Великі справи у невеликих громадах”.  Ми розповідаємо про різнопланові активності на місцях, про людей, які докладають своїх зусиль для нашої спільної Перемоги, допомагаючи на різних фронтах. У цій публікації — про фронт культурний. Безумовно, важливий вчора, сьогодні і завтра. 

“Настільна гра “Менські говірки” навчить розрізняти та розуміти своїх” — напрочуд актуальне сьогодні гасло, чи не так?  З червня до серпня 2022 року  команда ГО “Спілка жінок Менщини” (Менська міська територіальна громада, що на Чернігівщині) втілювала проект “Настільна гра «Менські говірки»”. Проект ставив за мету залучення різних вікових груп  до пошуку, збору та запису діалектів Менщини — для розробки та виготовлення настільної гри. Командою здійснено пошук та запис мови місцевих жителів – носіїв діалектів, архаїзмів. До збору могли долучитися всі охочі жителі громади, вихідці з Менщини,  краєзнавці, старожили, пошуковці… Однією з цільових груп проекту стали внутрішньо переміщені особи. На думку організаторів, у такий спосіб вони швидше навчатимуться місцевої говірки — граючи у гру та краще розумітимуть місцевих.

менські-говірки1

Організатори переконані, що випуск настільної гри “Менські говірки” сприяє пізнанню історії та культури цього краю людей різних вікових та соціальних груп, а також долає стереотип про меншовартість сільської громади, адже вони — носії унікальної мови. І загалом така діяльність підвищує імідж громади. 

ГО “Спілка жінок Менщини” вже має успішний досвід втілення подібних проектів — спільно з працівниками  краєзнавчого музею розпочато роботу з популяризації історії, культури та мови через ігрову діяльність. У 2019-му році розроблено та виготовлено настільну краєзнавчу гру “Пошук скарбу Гната Сахновського”. Прикметно, що ця діяльність викликала великий інтерес у місцевих жителів і навіть зацікавила туристів, гостей регіону. А учасникам заходів у рамках проекту “Менщина туристична” пропонувалася гра “Чернігівська говірка”, виготовлена Чернігівським туристично-інформаційним центром, що  викликала неабиякий інтерес та захват до вивчення мови, а особливо діалектів та архаїзмів. Тоді ж виникла ідея, щоб була створена така гра також із використанням своїх, місцевих, менських діалектів.

Вікторія Неруш

Більше про те, як організація адаптувалася до діяльності в умовах повномасштабної війни, про процес створення настільної гри “Менські говірки”, яку вдалося створити завдяки перемозі в конкурсі “На місцевих ініціативах будується сильна Україна” спілки “Громадські ініціативи України” за підтримки NED,  Громадському Простору розповіла заступниця голови ГО “Спілка жінок Менщини”, керівниця проекту Вікторія Неруш.

Для яких добрих справ створено вашу організацію? 

189024565_1379689845746038_6161045874588601776_nГромадська організація “Спілка жінок Менщина” була створена у 2017-му році. Загалом, маємо гарний девіз — “Ми рухаємо світ”. Організація має два основні напрямки роботи: підтримка жінок та розвиток туризму у громаді.

Вже шість років нами вдало реалізується проект “Менщина туристична”. Варто зауважити, що його реалізація спричинила розвиток велотуризму в громаді та привабила групи столичних туристів в одноденні тури. Маємо чудовий результат: розроблені туристичні велосипедні та автомобільні маршрути. А ще надрукована та розповсюджується сувенірна і рекламна продукція: мапи, туристичний путівник, магніти…

Жінки при цьому мають можливість реалізувати свої кулінарні, творчі здібності, передавати свої знання та вміння одна одній та гостям. Наприклад, готуючи автентичні страви, проводячи кулінарні майстер-класи, навчання з плетіння, ткацтва тощо.

Повномасштабна війна… Як ваша команда реагувала на її початок, яким чином вдалось продовжити діяти?

наші амбітні плани перекреслило жахливе слово “війна”

І ось всі наші амбітні плани перекреслило жахливе слово — “війна”. У перші три дні наша громада опинилася в пасивній окупації — ворога немає, але мости підірвані і ми ніби на острові, відрізані від усього світу. Ані завезти готівку в банки, ані продукти чи ліки… Полиці магазинів миттєво спорожніли.

Наші спілчанки зорганізували волонтерський рух громади. Аби підтримати воїнів ТРО, ЗСУ та жителів обласного центру — Чернігова, що потерпав від обстрілів, ми почали збір серед населення продуктів харчування, засобів гігієни, ліків. “Ви шалені – самі в окупації, а іншим допомагаєте” — казали про нас волонтери з Чернігова. А ми тим часом швидко пристосовувалися до потреб захисників — плели теплі шкарпетки, з сухофруктів та горіхів робили смаколики та вітамінні набори.

Пізніше, жителям сіл, що постраждали від обстрілів, ми почали переправляти одяг, посуд, будівельні матеріали, городину.

Швидко налагодили і плетіння маскувальних сіток.

Нині, під час війни, наша місія звучить так: “Ми рухаємо Україну до Перемоги”.

Чому настолка? І чому саме про Менські говірки?

Коли ворог залишив Чернігівщину і життя в громаді більш-менш налагодилося, ми повернулися до нашого основного заняття, за яке нас люблять і цінують земляки — популяризація історії, культури нашої громади.

Менщина1

боронити свою країну від агресора можна не лише зброєю, а й словом

Після початку повномасштабної війни, розпочатої росією на українських теренах, мова стала не лише ознакою національної ідентичності, але й дієвим інструментом у боротьбі з ворогом. Боронити свою країну від агресора можна не лише зброєю, а й словом. Практично всі українці знають і розуміють російську мову, але росіяни українську — ні. Незнання російськими військовими і диверсантами української мови — дієвий спосіб їх виявити. З цією метою українські військові спілкуються виключно українською, навіть неідеальною, і з діалектами.

Менщина-діалекти

Наша менська мова багата на місцеві діалектизми, архаїзми. І якщо раніше вважалося, що діалекти — той різновид мови, якого треба позбуватися, з яким треба боротися, то на сьогодні вчені-філологи вважають, що діалекти є першоосновами літературної мови та свідченнями про історичні долі народу, зв’язки різного часу з іншими етносами. Тому максимально повно необхідно записати та зберегти народне мовлення.

Тож ми вирішили записати, зібрати мову народу і для її поширення розробити настільну гру, яка б допомагала вивчати окремі цікаві місцеві слова.

   

Що вже вдалося втілити?

вдалося зібрати більше 400 слів

На сьогодні реалізація проекту вже завершена. За три місяці нам вдалося побувати у населених пунктах громади і зробити записи мови у старожилів. Паралельно слова-діалекти збиралися і від користувачів інтернет-ресурсів. Всього вдалося зібрати більше 400 слів.

Коли 23 червня відбувалася перший виїзд, я написала пост із враженнями у нашій групі “Менщина туристична”:

Сьогодні відбулася перша поїздка — полювання за менськими говірками. Зустрічалися з сільськими жителями, записували на відео “пряму мову”, насолоджувалися простотою сільського життя. Віка Царенко, студентка-етнографиня, вперше мала такий досвід, тож поділилася враженнями: “Не дивлячись на похмуру погоду, сьогодні ми отримали багато позитивних емоцій та нових слів у скарбничку гри!) Побували у двох селах Менської громади — у Синявці та Городищі, поспілкувалися з трьома жіночками, дві з яких все життя жили у цих селах. Розпитували не тільки про слова, а й про місцеві страви, звичаї та традиції. З слів найбільше вразив сучасний “самокат” у значенні звичайного велосипеда! А що ви скажете про слова “настильник”, “пуддівки” та “хамазей”? Знаєте їх значення?“. 

290324782_1643152172733136_5469437817526586684_n

Прикметно, що 80 найоригінальніших слів ввійшли до настільної гри. Виготовлено 50 екземплярів настільних ігор, які ми вирішили презентувати (випробувати) у селах громади. Для цього ми провели чотири презентації, під час яких отримали про нашу настільну гру схвальні відгуки.

До речі, на презентаціях зокрема були присутні люди, які знайшли тимчасовий прихисток у громаді. Вони з зацікавленням грали в гру і дехто (не вихідці з Менщини) казали, що ніби на уроці іноземної мови побували. Стільки незнайомих слів зустрічали! А ті, хто приїхав до рідні, згадували дитинство і слова, що чули від бабусь.

Зараз в гру може грати кожен охочий, взявши її в бібліотеці чи в когось з тих, хто реалізовував проект. І вчити таким чином місцевий діалект. Бо колись і я потрапила на мовний гачок, коли почула у перший день перебування у селі: “Постав сапетку на рундук, бо пучки погидиш“. 

На численні прохання ми виготовили 50 шт. ігор для продажу – всі вони були розкуплені за 5 днів.  Між іншим, наклад розійшовся Меною і розлетівся до Києва, Львова, Чернігова, Бахмача, Козельця…

Важливо сказати, що вже навіть після закінчення проекту цікавість до даної тематики не закінчилася. Дизайнерка друкарні придумала комікс з вигаданим персонажем — котом, що користується менськими діалектами.

кіт1

#Менські_говірки, художниця Marina Skorobagatko

кіт4

#Менські_говірки, художниця Marina Skorobagatko

Місцеве інтернет-видання щотижня публікує по одному слову з гри і просить надавати правильні відповіді, що б воно могло означати.

Чим досвід нашого проекту може бути корисним всій Україні? Кожна громада, спільнота в Україні має унікальну мову, говірку, діалект, які потрібно теж досліджувати і вивчати, аби зберегти для наступних поколінь. А гра допомагає у цікавій формі вивчати слова і дітям, і дорослим.

А сама презентація гри (ігрові турніри) в населених пунктах громади сприяє неформальній освіті різних вікових груп, їхній соціальній згуртованості, а в глобальному сенсі – підвищенню статусу рідної мови.

297867881_1672464919801861_3770701896846765693_n

Кілька слів про команду…

Проект вдалося реалізувати, завдячуючи підтримці наших партнерів: Менському краєзнавчому музею ім. В.Ф. Покотила, працівники якого мають великий досвід пошукової та дослідницької роботи на краєзнавчу тематику. Вони долучилися до збору та аналізу діалектизмів.

Медіа-центр “Наше слово” забезпечив інформаційний супровід проекту, відеозйомку, монтаж відеоматеріалів.

Працівники закладів культури громади теж не стояли осторонь: бібліотекарі допомагали збирати матеріал та сприяли у проведенні презентацій у селах.

консолідуючи зусилля, наші сили подвоюються

Об’єднання з іншими громадськими організаціями, бізнесом, владою не тільки можливе, а й потрібне. Особливо у сьогоднішніх воєнних умовах. Тільки консолідуючи зусилля, наші сили подвоюються, а результат перевершує очікування.

До прикладу: до війни наша громадська організація не мала власного офісу (кімнати). А як виникла потреба десь акумулювати майно волонтерського центру, плести маскувальні сітки, то влада знайшла вільне приміщення і надала у безкоштовне тимчасове користування. А представники бізнесу були першими, хто відгукнувся допомагати коштами та необхідними матеріалами.

IMG_20220508_123535

Чи маєте візії для подальших позитивних справ у громаді? 

По-перше, ми бачимо нашу громаду під мирним українським небом розвиненою, самодостатньою, де панує демократичне суспільство і думка кожного жителя враховується.

вражень вистачить всім

По друге – Менська громада – це туристично приваблива місцевість, куди після війни їхатимуть туристи звідусіль. Наприкінці минулого року наша громадська організація розробила логотип (бренд) громади під девізом “Вражень вистачить всім”. Отож, обіцяємо забезпечити позитивні враження, емоції, настрій на будь-який смак.

менські-говірки

“Великі справи — у малі громади”: що з цим гаслом ви сьогодні б побажали колегам в різних куточках України?

Навіть маленькі справи є рушієм змін та покращень у громаді. Відремонтована лавка у сквері, прихисток бездомним тваринам, очищений берег річки, комп’ютерні курси для бабусь, підтримка творчої молоді і багато чого, на перший погляд незначного, є дійсно великими справами, що змінюють нас всіх, роблять відповідальними, небайдужими, надихають…

…………………………………….

 

 

Читайте також:

Ольга Галак: маленькими кроками кожен з нас наближає Перемогу

Втілюючи «Мрію». Як громада і молодь Переяслава згуртувались задля появи скейтпарку

Люба Гультайчук: обов’язково переможемо, бо ми — українці

Наталія Луценко: все глобальне у світі починається з маленьких щоденних справ

Оксана Салівончик: атмосфера театрального простору може замінити тисячу психологів


Тематика публікації:          

Останні публікації цього розділу:

Як традиції, творчість та мальовнича природа допомагають адаптуватися переселенцям у Вижниці

Роман Гловацький: якщо до війни ми працювали на сто відсотків, то зараз треба на двісті

Світлана Літвінчук: коли збираємось, то з маленької думки розвиваємо великі ідеї

Громадянське суспільство декларує: не маємо права програти у відновленні України

Оксана Салівончик: атмосфера театрального простору може замінити тисячу психологів