Партнерство “Відкритий Уряд”. У Києві представлено практики прозорості та антикорупції 10 країн Євразії

Громадський Простір

Представники органів державної влади та інститутів громадянського суспільства з України, Азербайджану, Вірменії, Грузії, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Монголії, Таджикистану у Києві протягом 2 днів обговорювали кращі практики впровадження міжнародної Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд» – задля забезпечення прозорості та підзвітності державної політики, протидії корупції, залучення громадськості до прийняття рішень.  16-17 лютого відбулась перша міжнародна зустріч представників 10 країн Євразії для обміну кращими практиками прозорості та антикорупції, що реалізовується у рамках глобальної Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд» (ПВУ).

Що впроваджено в Україні за 5 років дії Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” та якою є актуальна адженда у розвитку Партнерства, цікаві дані та ключові меседжі – в огляді Громадського Простору.

Ініціатива «Партнерство «Відкритий Уряд» - це багатостороння Ініціатива, яка налічує 70 країн-учасниць, офіційно запроваджена 20 вересня 2011 року в ході сесії Генеральної Асамблеї ООН. Україна приєдналась до ініціативи у вересні 2011 року. У багатьох країнах ПВУ стало запорукою реформ, позитивних політичних змін, зниженя рівня корупції, розвитку культури управліня, а також прозорості органів влдади. «Партнерство «Відкритий Уряд» надає для реформаторів в Україні можливість ознайомитися з досвідом інших країн, що може сприяти пришвидшенню реформ та розширити можливості громадянського суспільства. За останні 5 років Ініціатива стала майданчиком для обміну досвідом між країнами-учасницями та напрацювання кращих практик відкритого урядування. Україна реалізує вже третій план дій в рамках Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд».

«Відкрите врядування надає широкі можливості для удосконалення державного управління на засадах прозорості, підзвітності та доброчесності» – Тетяна Ковтун, заступниця Державного секретаря Кабінету Міністрів України.

«Україна є одним з ключових гравців у Партнерстві та може своїм прикладом надихати інші країни на проведення реформ відкритого урядування» – Суніта Каймал, Головна операційна директорка Інституту управління природними ресурсами.

«Конфлікти і непорозуміння в суспільстві провокуються саме закритістю влади. Відкритість же дає зрозуміти, що відбувається. І ситуація останніх років в Україні, коли часом є дисбаланс між відкритістю влади і безпекою приватності, це не просто виконання плану, а засадниче питання у структурних реформах, які відбуваються в державі» – Тарас Качка, заступник виконавчого директора МФ «Відродження»

Серед виконаних/виконуваних зобов’язань ПВУ:

дані презентувала Наталія Окша, заступниця директора Департаменту інформації та комунікацій з громадськістю, завідуюча  відділом комунікацій з громадськістю:

Система електронних закупівель Prozorro: Це один з найкращих прикладів взаємної співпраці – Уряду, громадянського суспільства і бізнесу – оскільки система створювалась від початку представниками громадянського суспільства і представниками бізнес-середовища,  і потім до цього активно підключився Уряд. На сьогодні маємо економічний ефект від впровадження цієї системи. Якщо у 2014-му році говорили лише про 1% економії державних грошей, то у 2016-му році вже говорять про 14% економії. Якщо говорити у цифрах, то йдеться про економію у 300 мільйонів доларів».

Е-декларування:Минулого року в Україні був запроваджений портал електронного декларування – і вже понад 100 тисяч державних службовців розмістили там свої декларації. Уже сьогодні кожен громадянин, не тільки в Україні, може подивитись декларації державних службовців. Крім того, передбачено і затверджено порядок аналізу і перевірки цих декларацій. З цього року декларації в електронному вигляді будуть подавати уже всі державні службовці і посадові особи місцевого самоврядування. Ідеться про понад 1 мільйон електронних декларацій, які будуть розміщені в цій системі. І кожного року всі державні службовці матимуть зобов’язання заповнювати декларації.

Єдиний веб-портал використання публічних коштів: У 2014-му році планувалося лише створення окремих платформ у декількох регіонах України, зобов’язання перевершено. Був прийнятий закон про обов’язковість, прозорість публічних даних і Урядом визначено зобов’язання створити єдиний веб-портал публічних коштів. Уже сьогодні реалізовано модуль, який дозволяє побачити онлайн транзакції Державної казначейської служби України, а також існує модуль, який дозволяє ознайомитися зі звітами всіх органів державної влади, державних підприємств і органів місцевого самоврядування. У плані передбачено зобов’язання – не просто оприлюднення даних, а створення аналітичної системи, яка, зокрема, передбачає, що можна буде сформувати аналітичні звіти даних за критеріями. А також кожен громадянин зрозумілою для себе мовою зможе побачити на що витрачаються державні кошти або кошти місцевих бюджетів.

Єдиний державний веб-портал відкритих даних: У 2015-му році в Україні був прийнятий закон, який передбачав створення єдиного веб-порталу відкритих даних. І вже минулого року всі органи виконавчої влади зобов’язані розміщувати набори даних, реєстри, які ними ведуться на цьому сайті.

Прозорість фінансування політичних партій: Це зобов’язання було закладено ще у першому плані дій «Відкритого Уряду», було реалізовано трохи пізніше. На сьогоднішній день політичні партії в Україні мають можливість отримувати державні кошти. Мета цього  зобов’язання – подолати політичну корупцію в країні. І обов’язком всіх політичних партій, не лише тих, які отримують державне фінансування, є подання звітів про свою фінансову діяльність.

Електронні петиції: На сьогодні електронні петиції можна подати на ім’я Президента, через сайт Президента України, Кабінету Міністрів через сайт Кабінету Міністрів України і Верховній Раді через сайт Верховної Ради України. А також усім органам місцевого самоуправління. Кожен орган мав створити на своєму сайті відповідну систему, яка б дозволила подавати подібні звернення. На національному рівні петиції, адресовані Президенту, Кабінету Міністрів і Верховній Раді, передбачено – має проголосувати 25 тисяч громадян, аби петицію було  розглянуто. Якщо говорити про органи місцевого самоуправління, то дані органи мали прийняти відповідний внутрішній документ, який регламентує скільки голосів потрібно набрати, щоб петиція була розглянута, спираючись на кількість населення даного регіону. Якщо говорити про місто Київ, то тут - 10 тисяч голосів.

Ініціатива прозорості видобувних галузей: Це незалежний і добровільно підтримуваний на міжнародному рівні стандарт забезпечення прозорості, який впроваджується у 48 країнах світу. На сьогодні Україна уже підготувала два звіти у рамках ініціативи. Зараз триває удосконалення законодавства з цього питання.

Інфографіка: Партнерство «Відкритий Уряд», Україна 2011-2017 рр.

Інфографіка англійською Open Government Partnership (Ukraine 2011-2017) - English

Учасники зустрічі окремо цікавились відкриттям архівів КДБ:  кожен громадянин України має право ознайомитися з засекреченими раніше досьє на свою родину, своїх друзів і колег. При Інституті національної пам’яті створюється архів, який буде мати всі документи, що знаходились у правоохонних органах, Службі безпеки – громадяни матимуть доступ до цих документів .

Процес підготовки Плану дій ПВУ на 2016-18 роки:

Обговорення тривало майже 5 місяців. Перший етап, який тривав із січня по березень передбачав збір пропозицій. Це відбувалось у різних форматах: відкриті групи Координаційної ради, Міністерства збирали пропозиції, що стосуються їхньої галузі. Крім того, у кожному регіоні України, а також у місті Києві відбулись консультації з громадськістю.

У березні минулого року був проведений захід у форматі світового кафе, було запропоновано підготувати і подати свої пропозиції до плану. Загалом зібрано понад 250 пропозицій. Після перевірки на відповідність було відібрано близько 120 пропозицій. Додатково було проведено он-лайн голосування через веб-портал, кожен міг обрати 5 пріоритетних для себе зобов’язань. Вийшли на 60 пропозицій.

Координаційна Рада, створена в Україні як платформа для взаємодії органів влади і громадянського суспільства в реалізації ініціативи, розглянула всі пропозиції, які надійшли, а також результати голосування – і сьогодні є новий план, який містить 17 великих зобов’язань. Вони передбачають різні етапи виконання – і вони відповідають всім п’яти великим викликам ПВУ.

Під час формування плану врахували зауваження незалежного механізму звітування. Зокрема, це стосувалось того, що  кількість зобов’язань має бути меншою, і зобов’язання мають бути більш грунтовними. Якщо говорити про перші два плани, які реалізовувала Україна, вони містили понад 30 заходів. Сьогоднішній план має 17 зобов’язань. Вони є більш грунтовними і передбачають декілька етапів реалізації.

Одне із зауважень, яке було висловлено незалежним механізмом звітування – велика кількість заходів передбачається і має прийняття актів законодавства. Заходи, які реалізовує Україна, мають бути більш практичними. І в сьогоднішньому плані кількість актів, які має прийняти Україна – є набагато меншою ніж у попередні роки.

Планові зобов’язання України на 2016-18 роки: 

Імплементація стандартів CoST: запровадження міжнародних стандартів Ініціативи із забезпечення прозорості будівництва. Передбачається реалізація 4-х пілотних проектів у галузі дорожнього будівництва. «У випадку, якщо дійсно буде успіх в реалізації цих чотирьох пілотних проектів, буде запропоновано, щоб дана ініціатива була поширена на всі галузі економічного розвитку».

Створення механізму перевірки інформації про кінцевих бенефіціарних власників: В Україні уже декілька років є зобов’язання компаніям, організаціям надавати інформацію про бенефеціарних власників. Але є питання – наскільки ця інформація є правдивою. І тому в Плані було запропоновано розробку нових механізмів, які б дозволили перевіряти інформацію, яку подають компанії».

Впровадження громадського контролю за екологічним станом навколишнього середовища: Передбачається створення нової системи, що дозволить кожному громадянину подивитись, який стан екології у тій чи іншій точці України.

Робота у напрямку бепеки територіальних громад: «Community Policing», яке передбачає завдання інструментів поліції і громадян для підвищення безпеки населення.

Громадський контроль за системою Prozorro: Є успіхи в реалізації цієї системи. Але порібен незалежний моніторинг роботи цієї ситеми. Передбачається реалізувати у рамках цього зобов’язання можливість сумісності системи Prozorro з іншими системами і реєстрами.

Наталія Окша під час зустрічі зауважила: «Ми проаналізували роботу і вирішили, що ефективність Координаційної Ради, яка стоврена для реалізації Ініціативи – нас не влаштовує».

І вже наступного дня, 17 лютого, Урядом було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року № 671 «Деякі питання реалізації в Україні Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд», якою затверджено склад Координаційної ради з питань реалізації в Україні Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд».

Зокрема, затверджено новий посадовий склад Координаційної ради, при цьому зменшено кількість її членів з 40 до 14 (по 7 представників від органів виконавчої влади і громадськості). Також визначено, що Координаційна рада матиме двох співголів – від Уряду (Міністр Кабінету Міністрів) та від громадськості. Передбачено, що члени Координаційної ради від громадськості обиратимуться на конкурсних засадах.

Повна доповідь Наталії Окші  щодо ПВУ-Україна у відео:

36 відділень глобального руху Transparency International (39% всіх відділень) залучені та працюють із урядами в ініціативах публічної підзвітності, включаючи «Партнерство «Відкритий Уряд». Важливим рішенням стало приєднання TI Україна до «Паризької декларації», ініціативи із трьома пріоритетними завданнями: відкриття інформації про бенефіціарних власників, налагодження діалогу між урядом і громадськістю із використанням новітніх інформаційно-комунікаційних технологій, а також електронні закупівлі.

На думку експертки з урядування ТІ Україна, членкині Координаційної ради Ініціативи ПВУ Олесі Архипської, ініціатива ПВУ є результативною в Україні завдяки проактивній позиції громадянського суспільства: «Наявний механізм Ініціативи – це унікальна можливість трансформації та розбудови системи належного відповідального врядування. Нашим найближчим завданням буде не лише подальша трансформація системи взаємодії інститутів громадянського суспільства із урядовими структурами в Україні, протидія корупції, але й розбудова транснаціональної платформи стейкхолдерів”.

____

Відео виступів учасників дискусії «Як країни регіону використовують платформу OGP?» – у плей-листі (англійською мовою):

– Suneeta Kaimal, CEO, Natural Resource Governance Institute

– Taras Kachka,  Deputy Executive Director, International Renaissance Foundation (IRF)

– Nataliia Oksha – Secretariat of the Cabinet of Ministers of Ukraine, Deputy Head of the Information and Public Communications Department, OGP Coordination Council

– Nare Danielyan – Head of Personnel Management Department of the Government Armenia

– Veronica Cretu – President, Open Government Institute, Moldova

– Giorgi Kldiashvili – Institute for Development of Freedom of Information, Georgia