Реєстрація


Вето президента щодо законопроекту 2166 – це політичне рішення

Вчора стало відомо, що президент ветував законопроект № 2166 щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб. Як розповіла на прес-конференції Олена Виноградова, ...

Вето
Вето президента щодо законопроекту 2166 – це політичне рішення

Вчора стало відомо, що президент ветував законопроект № 2166 щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб.

Як розповіла на прес-конференції Олена Виноградова, експерт з адвокації ВБФ «Право на захист», законопроект був прийнятий 3 листопада та набрав 243 голоси народних депутатів. Під час свого проходження законопроект не отримав жодного офіційного заперечення. Окрім того, він був підтриманий Радою Європи – була офіційна заява, яка вітала ініціативу Парламенту, що стосується змін забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб. Незважаючи на це, законопроект, який пробув в адміністрації 15 днів, був ветований президентом.

Причина вето –  у законопроекті не визначено органу, який би провадив контроль за тим, де проживають ВПО. “Така позиція для нас є неприйнятною”, – заявила Олена Виноградова.

Олександра Дворецька, координатор ГО “Восток-SOS”, вважає, що такі зауваження не ґрунтуються на правових позиціях і мають виключно політичні мотиви: “Тому вето президента – це політичне рішення. І питання – чи будуть почуті голоси тих 1.5 мільйонів ВПО чи такий політичний мотив стане основним? Як ми бачимо, що основні аргументи, які ми чуємо за те, щоби для переселенців вводилися перевірки – це питання відслідковування отримання ними адресної допомоги, отримання ними соціальних виплат. Але якщо ми будемо читати уважно текст закону № 2166, то можна буде побачити, що про жодні виплати у профільному законі по захисту ВПО мова не йде, вона йде у постановах Кабінету міністрів №505, №535, яка жодного прямого відношення до законопроекту 2166, до профільного закону, стосунку не має.

Ми, як громадські організації, пропонуємо розділити ці два питання – розділити питання контролю за бюджетними коштами, які використовуються для допомоги ВПО, і тут ми говоримо, що держава має всі правові позиції обґрунтовані для перевірки для надання адресної допомоги. Проте встановлювати контроль за місцем проживання ВПО, тих, факт переміщення яких вже стався і він підтверджений довідкою, ми вважаємо доволі дискримінаційним. Але жодного громадянина України не перевіряє, не ходить – ні Міграційна служба, ні Управління праці та соціального захисту … не ходить і не перевіряє наявність його за місцем проживання.

Борис Захаров, керівник адвокаційного центру Української Гельсінської спілки з прав людини:  “Нас відверто розчарувала позиція президента, я не знаю, хто його підставив. Своїми пропозиціями він розписався, що Україна не готова бути європейською країною, не готова до реформи управління і контролю, і печерні засоби контролю ставить вище за права людини”.

Через відсутність державної стратегії по роботі з ВПО ми якраз маємо таку ситуацію, коли Президент України ветує закон, який є дуже важливим для 1.5 млн ВПО, і якби державна стратегія по роботі з переселенцями була, то, я думаю, такого кроку він би все ж таки не здійснив. Ми бачимо як політику президента, так і політику уряду, тому що нас намагаються не бачити, цих всіх людей. Метою держави мало би бути створення умов для повноцінної соціалізації, інтеграції у приймаючі громади, а не нагляд за тим, як вони переміщуються всередині країни”, – заявила Таміла Ташева,  координатор ГІ “КримSOS”.


Тематика публікації:          

Останні публікації цього розділу:

Ні "поліцейщині" в Україні! Відбулась перша Всеукраїнська акція проти законопроекту 6556

Дані та е-демократія - в контексті України та світу

Надія Бабинська про конкурс молодіжних інновацій U-Inn: інновувати, творити і змінювати свої громади

Уперше Програма IT-освіти для дівчат-підлітків Technovation Challenge відбулась в Україні

Імплементація Національної стратегії у сфері прав людини - що показав громадський моніторинг

Два роки дії Національної стратегії у сфері прав людини: результати моніторингу

  • Ivan Petryshyn

    тобто, йдеться не про Права Людини, а про те, як ті люди ставатимуть “ВПО”, такі собі механізми до переміщення, де комусь забагнеться?