Крим. В умовах окупації

Громадський Простір

18 травня в Україні та світі згадують жертв депортації та геноциду кримських татар. Сьогодні також відзначають День боротьби за права кримськотатарського народу

“Люди не виходять на мітинги, бо це неможливо, але вони все одно чинять спротив. Не допомагати їм буде неправильно”. Таміла Ташева, очільниця організації “КримSOS” та керівниця Проекту ЄС “Зміцнення прав людини та захисту прав людини в Криму”, розповіла про ситуацію в Криму та спротив, який чинять кримські татари та жителі півострова.

ситуація в Криму сьогодні

На сьогодні маємо 96 кримінальних справ, з них – 88 політв’язнів. За цими термінами стоять не ефемерні, а реальні люди з родинами і дітьми. Більше 100 дітей лишилося без годувальників. Це наша відповідальність – громадян України – допомагати їм.

репресії стали більш системними

Свою системність окупаційна влада почала впроваджувати  ще в 2014 році, примусивши робити російські паспорти. Порівнюючи 2014 та 2017 роки, випадків репресій стало в рази більше. Дуже багато обшуків (150 – 160) та адміністративних справ (100).

У 2014 р. окупаційна влада діяла агресивніше, фікусували більше зникнень. Це була політика залякування, щоб придушити нелояльні настрої в Криму. Зараз кількість випадків зменшилась, оскільки зникнення людини викликає набагато більший резонанс в Україні та на міжнародному рівні.

З боку Росії почали застосовуватися інші інструменти, але це не означає, що вони стали м’якшими. У 2017 р. частіше стали застосовувати катування електричним струмом, чого не робили у попередні роки в Криму. Тож тиск посилюється.

кримчани все одно чинять опір

На сьогодні безліч кримінальних справ – саме проти активістів, громадських журналістів, які намагаються протистояти силовій системі в Криму.

Опір зараз має зовсім інші обриси: люди не виходять на мітинги, бо це неможливо,  але вони все одно опираються. Є питання адміністративного переслідування людей, які вийшли на одиночні пікети. У Росії це не заборонено. Але практика в Криму геть інша — за це штрафують, змушують відпрацьовувати. І так із сотнями людей. Не допомагати їм – буде неправильно.

Окупаційна влада постійно випробовує нові методи. Наприклад, кримінальне переслідування є складним для них операційно. Тож з 2017 року активно застосовують адміністративне законодавство, виписуючи непосильні штрафи та ув’язнюючи на 10 діб. Це легше і не так привертає увагу міжнародної спільноти.

важливо зараз будувати діалог із державою Україна

Хочемо через законодавчі зміни впливати на ситуацію та отримати потрібну допомогу з боку нашої держави, як це вже відбувається на міжнародному рівні. Маю на увазі законопроект, який подавав Мустафа Джемілєв щодо соціального захисту жертв політичних репресій та переслідувань. Якби закон ухвалили, то нарешті можна було би допомагати і використовувати вже виділені державні кошти. Люди в Криму не повинні диву даватися, що міжнародники  їм допомагають, а власна держава – ні.

Команда «КримSOS»  почала працювати майже відразу від початку окупації Криму, тож наразі підтримка Європейського Союзу – це результат наявного бекграунду нашої роботи і тієї підтримки, яку ми надаємо жителям півострова та вимушеним переселенцям на материковій Україні. Проект «КримSOS» отримав підтримку ЄС та працюватиме кілька років.

Мета нового проекту – поліпшити життя людей в умовах окупації та репресій в Криму.

Більше читайте на Європейському Просторі.

Матеріал підготовлений в рамках The EU Project for Civil Society Development in Ukraine. Проект ЄС для розвитку громадянського суспільства в Україні створено задля зміцнення українського громадянського суспільства шляхом посилення ролі організацій громадянського суспільства у реалізації та моніторингу демократичних реформ та всебічному соціально-економічному розвитку в країні.