Унікальний підручник для Миколи Азарова, або як краще піарити “покращення”

Влада нездатна пояснити свої дії та не сприймає жодних реакцій, а суспільство, у свою чергу, нездатне твердо заявити про свої проблеми та не вірить в успіх розпочатих урядом реформ. Це наша з Вами ...

20120530131240

Галина Жовтко

Влада нездатна пояснити свої дії та не сприймає жодних реакцій, а суспільство, у свою чергу, нездатне твердо заявити про свої проблеми та не вірить в успіх розпочатих урядом реформ. Це наша з Вами ситуація «вічного застою», з якої непросто вийти. Ніхто з нас не готовий до якісного діалогу.

Як бути та що робити? Українські експерти поділились своїм баченням українських реформ, результатом яких є т.зв. “покращення”.

В основі обговорення була нова унікальна методика інформаційно-роз’яснювального супроводу державної політики, автором якої є Роман Кобець, керівник проекту, кандидат філософських наук. Ця методологія-посібник з проведення PR-кампаній у різних галузях державної політики дасть змогу побудувати ефективне партнерство між НУО, державними інституціями, ЗМІ та суспільством в цілому.

«Будь-яка реформа породжує недовіру: вона на чиюсь користь здійснюється, і дуже часто це зриває значні речі. Нездатність уряду роз’яснити, що вони взагалі роблять, технократична німота, боязнь будь-якої суспільної реакції – це те що мене найбільше цікавило…», – розповів автор методики.

Чому так відбувається?

В Україні переважає галузево-технократичний підхід до політики. Його суть полягає в переконанні, що заходи політики\реформи мають планувати та реалізовувати професіонали (галузеві фахівці), які найкраще знають, «що», «задля чого» та «як» впроваджувати зміни. Усі інші їм можуть лише заважати. За словами Романа Кобця, уряд забуває, що політика – суспільно-психологічне явище і потрібно рахуватись із реакцією на ті чи інші заходи.

Часто коли виникають невдоволення щодо якоїсь реформи, партія влади обмежується такими трьома поясненнями:

– «Невдячний» народ не розуміє своїх потенційних вигод
– Критику «проплачує» опозиція
– Не вистачає піару реформ

Більше того, будь-який піар реформ в Україні перетворюються на іміджеве обслуговування головних реформаторів, що і породжує недовіру з боку населення. У нас жоден піарник не пояснить, як піарити ЗМІСТ реформи.

Наприклад, у радянські часи була єдина правильна позиція, яка дозволяла ігнорувати інтереси всіх інших – не треба було хвилюватись про баланси інтересів суспільства. А у демократичному суспільстві це в принципі неможливо. Для того, щоб інтереси балансувати, їх треба Бачити, Артикулювати та Враховувати.

У нас:
– Немає системи повноцінних консультацій на етапі розробки та реалізації політики
– У громадськості немає досвіду артикулювання своїх невдоволень
– Уряд не має розуміння, з якими упередженнями та стереотипами у різних групах прийдеться зіштовхнутись та як з ними працювати.

На думку Федора Сидорука, прес-секретаря Незалежної асоціації банків України, за наших умов важко говорити про планування державної політики, коли є енна кількість ресурсів, на яку претендує енна кількість груп. Єдине питання, яке стоїть – це хто більший шматок відкусить, а не питання роз’яснення цього.

Основна проблема ситуації нерозуміння між владою та суспільством полягає у системі прийняття рішень, вважає Іванна Ібрагімова, незалежний експерт з питань роботи по зв’язкам з громадськістю органів державного управління та місцевого самоврядування, кандидат філософських наук. “Ми не зможемо домогтися змін в інформаційній системі, поки ми не змінимо систему прийняття рішень”, – зазначила експертка.

– У системі прийняття рішень немає логіки
– Більшість органів влади не можуть пояснити, аргументувати, що вони пропонують та навіщо потрібні реформи
– У державних службовців рішення приймаються «на вчора», що підриває систему стратегічної орієнтації
– У нас дуже багато речей працює для галочки (наприклад, консультації)
– Органи влади готові виділяти гроші на покращення іміджу свого органу, проте немає розуміння того, що якщо вони не змінять свою роботу, то імідж не покращиться.

«Тому треба навчати обов’язково і громадськість, і інші сторони, щоб вони навчалися культурі взаємного діалогу на початкових стадіях, коли обговорюється проблема. Чим краще ми визначимо проблему, подивимося на неї з різних точок зору, тим оптимальніше ми знайдемо рішення», – наголосила Іванна Ібрагімова.

Проблема комунікації є і всередині уряду. Наприклад, через нездатність однорідної маси домовитися між собою (МОЗ із Кабміном), з 1 березня може бути призупинено імпорт ліків в Україну, розповіла Ірина Агєєва, керівник відділу політики, адвокації та комунікації ВБО “Всеукраїнська мережа ЛЖВ”. Це унікальна ситуація – закон про ліцензування імпорту є, проте орган, що надає цю ліцензію, ще не створено.

Експерти сподіваються, що дана методика інформаційно-роз’яснювального супроводу державної політики допоможе побудувати діалог між НУО, державними інституціями, ЗМІ та суспільством в цілому.

Довідково:

Посібник присвячений головним етапам розробки та реалізації державної політики\реформи та тим завданням, які пов’язані із роз’ясненням змісту заходів, спрямованих на їхню реалізацію, та буде корисним для прес-служб органів державної влади та місцевого самоврядування, фахівців з питань стратегічних комунікацій, НУО, журналістів, політичних консультантів. Із виданням можна буде ознайомитись найближчим часом.

Організатори: МГО «Інтерньюз-Україна» та Міжнародний фонд «Відродження».

 

Регіон: Київ


Тематика публікації:  

Останні публікації цього розділу:

У День соборності України — про цінності та моделі єднання

З чим входимо у 20-ті: тренди, тенденції та виклики для громадянського суспільства

Діалог створює взаємодію. Квентін Олівер про змістовні публічні консультації

Творення платформ діалогу влади і громадянського суспільства — тло обговорень на PlatForum

Соціальне замовлення може стати добрим прикладом партнерства громадянського суспільства і влади

ЄС + Україна, Грузія та Молдова: громадські організації пропонують новий формат діалогу