Україна повинна розбудити Європу

Громадський Простір

Якими є шляхи до зміцнення згуртованості навколо європейської ідеї та механізми співпраці між Україною та Європейським Союзом, як забезпечити верховенство права в Україні – ці та інші питання обговорювали міжнародні дипломати, політики та експерти протягом другого дня 7-го Київського Безпекового Форуму, що проходить 10-11 квітня.

Події, що сьогодні відбуваються в Україні та навколо неї, є пошуком кордонів Європи, вважає Міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт. Більш того, за його словами, вони стосуються фундаментальних принципів майбутньої Європи.

“Чи побудуємо ми нову Європу, в яку інтегруватимуться країни, і таким чином зникатимуть кордони між ними? Чи повернемося ми до тієї Європи, в якій кордони та межі зростатимуть, а армії будуть змушені зміцнювати їх? Врешті, якщо так трапиться, в Європі знову може пролитися кров. Ось тому те, що відбувається наразі в Україні, має таке велике значення для всіх”, – зауважив шведський дипломат.

На його переконання, незаконна анексія Криму Росією порушила фундаментальний принцип глобального порядку. Це підхід, який колись практикувався Саддамом Хусейном, і який загрожує всій глобальній безпеці, вважає К. Більдт. Адже за умови його прийняття в одному місці, він може виникнути в іншому, наприклад, Казахстані чи Східній Азії.

Загалом, як підкреслив К. Більдт, Європа – це “континент крові, континент воєн і армій, які змінювали впродовж сторіч кордони між країнами”. Водночас із завершенням Холодної війни ця епоха закінчилася, і в силу вступив принцип дотримання та поваги до встановлених кордонів. Якщо ж почати їх знову змінювати, то кров “потече ріками”, вважає представник Швеції.

Саме тому, на його думку, замість укріплення кордонів потрібно зробити так, щоб вони зникли. Саме процес євроінтеграції пов’язаний зі зникненням кордонів через розширення спільноти, впевнений К. Більдт.

Для України наразі надзвичайно важливим є проведення необхідних реформ, проте відповідні рішення повинні ініціюватися саме українською владою, вважаєПрезидент Європейського парламенту (2009-2012) Єжи Бузек. “Необхідно працювати над позитивним сценарієм, що матиме довготермінову перспективу. Так, звісно, вирішення поточної ситуації також є важливим, проте ще важливішим є те, якою буде Україна через 3-5-7 років”, – зазначив він. За його словами, у Польщі був подібний досвід в 90-х роках, коли протягом десяти років довелося проводити фундаментальні реформи. “Потрібно бути готовим до того, що через рік-півтора Прем’єр-міністр та міністри зміняться, якщо ваша країна хоче досягнути успіху. Звісно, що для окремих людей такий розвиток подій є не дуже вдалим, проте це сценарій перемоги для усієї країни”, – стверджує Є. Бузек.

Загалом, на переконання європарламентаря, Україна потрібна Європі насамперед для того, щоб розбудити її та “поставити фундаментальні речі, а саме, солідарність, свободу, людську гідність, безпеку, готовність пожертвувати життям за країну у центр уваги”. Адже інколи, за його словами, в Європі забувають, наскільки важливими є свобода та солідарність.

Разом з тим, згадуючи досвід власної країни, Є. Бузек підкреслив, що Україні буде легше впроваджувати реформи, аніж Польщі 25 років тому, оскільки “оточення інше”. Водночас реформування держави в умовах “розділеного суспільства” потребуватиме зусиль.

“Без стабільної та суверенної України не може бути безпеки Заходу. Ви боретеся не лише за власні безпеку, суверенітет та стабільність, але й також взяли на себе відповідальність за безпеку Заходу, зокрема країн ЄС та НАТО”, – переконаний Міністр оборони Польщі (2007-2011) Богдан Кліх. На його думку,в Європейському Союзі недооцінили роль Угоди про асоціацію з Україною. Так, у ЄС вже є низка подібних Угод з рядом країн, і його підхід полягав у “більш технічних, аніж стратегічних відносинах”. Таким чином виникла певна невідповідність між очікуваннями України та підходом ЄС до цього інструменту, вважає екс-міністр.

Сьогодні, зазначає Б. Кліх, країни ЄС спостерігають за переорієнтацією України.Основними наслідками такого процесу, за його словами, є винесення на порядок денний двох питань – про поточні та майбутні відносини Європейського Союзу з Росією, а також щодо відносин між Україною та ЄС у сфері безпеки. Так, найбільш важливим завданням, вважає екс-міністр, є “протистояння агресивній поведінці РФ на міжнародній арені, особливо тій, що кидає виклик поточному міжнародному порядку”. На думку Б. Кліха, необхідно розвивати “розумну нову політику стримування Росії принаймні в трьох регіонах – Східній Європі, Центральній Азії та Південному Кавказі”.Така нова політика, як зазначив він, повинна використовувати різноманітні інструменти – не лише політичні, але й також економічні, фінансові, безпекові та військові.

Щодо власне відносин з Україною, то, як стверджує Б. Кліх, варто розвивати механізми співпраці в рамках комісії Україна-НАТО, а також Хартії про особливе партнерство від 1997 року. Окрім того, переконаний екс-міністр, Угода про асоціацію з ЄС також дасть можливість Україні розвивати співпрацю у цьому напрямку.

На думку народного депутата та колишнього міністра закордонних справ України Бориса Тарасюка, у 2004 році, коли події Помаранчевої революції привели Україну до “європейської родини”, підтримка ЄС була недостатньою. “Давайте уявимо, що тоді Європейський Союз надав би перспективу членства Україні. Можливо, в такому разі у нас не було б цих 4-х років диктатури та, як результату, використання сили”, – зауважив він.

Водночас парламентар подякував Європейському Союзу за реакцію на дії попередньої влади, а також російську агресію. “Проте варто нагадати, що наші спроби переконати ЄС застосувати персональні санкції щодо диктаторського режиму в Україні тривали 2 роки”, – наголосив Б. Тарасюк. За його словами, спостерігається“певна нерішучість” Євросоюзу у його реакціях на події в Україні. “Чому ЄС був готовий підписати Угоду про асоціацію в листопаді з диктатором і раптом не виявив політичної волі підписати цю угоду з новою демократичною владою?”, – це питання, на які важко відповісти, вважає екс-міністр.

Разом з тим, підписана “політична частина Угоди про асоціацію також не зовсім є такою”, підкреслив він. “Як щодо розділу “Юстиція, свобода і безпека”? На мою думку, він також входить до політичної частини Угоди”, – наголошує Б. Тарасюк. На його думку, поясненням такого підходу може бути керування “декого з ЄС” хибною логікою Росії щодо відсутності легітимної влади в Україні. Натомість народний депутат наголосив, що в Україні діє легітимний парламент, що обрав легітимний уряд. Тому, як вважає він, з боку Європейського Союзу було помилкою не підписати Угоду в цілому.

“Те що Україна знаходиться в центрі Європи є ключовим аспектом, адже Європа повинна бути мирною”, – відзначив президент Freedom House Девід Кремер. Він закликав не допустити того, щоб в українців “вкрали їх революцію”, як це сталося з громадянами Єгипту, які “також шукали кращого майбутнього для своєї країни та понесли великі жертви у цій боротьбі”. Сьогодні Захід несе відповідальність щодо надання Україні політичної, фінансової, економічної та військової допомоги з тим, щоб захистити її від агресії Росії, наголосив він. За словами Д. Кремера, важливою є також допомога громадянському суспільству та незалежним медіа.

Слова Заходу про неприйнятність російської агресії потрібно наповнити змістом та продемонструвати, чому така поведінка є неприйнятною, відзначає президент Freedom House. Два раунди санкції ЄС та США, на його думку, були гідною відповіддю, проте недостатньою. “Якщо ми не змусимо заплатити Росію високу ціну, то не лише Україна опиниться в кризі – ми матимемо набагато більшу кризу, адже наші вороги нас більше не боятимуться, а наші друзі не матимуть в нас впевненості. Якщо ми не попередимо і не зупинимо спроби В. Путіна дестабілізувати Україну, його апетити лише зростатимуть”, – наголосив Д. Кремер.

На його переконання, незважаючи на певні економічні втрати від застосування санкцій до Росії, альтернатив їм немає. “Чи будемо ми просто сидіти і спостерігати, як В. Путін намагається дестабілізувати Україну за допомогою провокаторів чи припинивши газопостачання? Чи не варто нам турбуватися, що Молдова може бути наступною? Чи ставитимемо ми власні економічні інтереси вище інтересів нашої безпеки? В. Путін порушив не лише український суверенітет та територіальну цілісність, але й також концепцію права людей вибирати власне майбутнє. Настав час показати рішучість та захистити Україну від російської загрози”, – відзначив Д. Кремер.

Автор : Надя Кайданович