У Києві відкрили виставку «Ідентичність. За завісою неозначеності»

19 березня в Національному художньому музеї України відкрилась виставка - спільний мистецький проект Північно-Балтійських країн та України - «Ідентичність. За завісою неозначеності». Виставка ...

Ідентичність. За завісою неозначеності

Галина Жовтко

19 березня в Національному художньому музеї України відкрилась виставка – спільний мистецький проект Північно-Балтійських країн та України – «Ідентичність. За завісою неозначеності».

Виставка організована Латвійським центром сучасного мистецтва (Рига) спільно з Національним художнім музеєм України, а ідея її створення належить Посольствам Північно-Балтійських країн в Україні.

Ідентичність. За завісою неозначеності

Ідея організувати спільну виставку сучасного мистецтва за підтримки восьми посольств виникла в 2013 році як вияв солідарності з Україною в складній політичній ситуації. Поважні посли Данії, Естонії, Ісландії, Латвії, Литви, Норвегії, Швеції та Фінляндії розглядають цю співпрацю як живу платформу для пошуку спільної європейської ідентичності та взаємного діалогу.

Ідентичність. За завісою неозначеності

Ідентичність. За завісою неозначеності

Ідентичність. За завісою неозначеності

Ідентичність. За завісою неозначеності

Ідентичність. За завісою неозначеності

Кураторка виставки –  Солвіта Кресе (директорка Латвійського центру сучасного мистецтва).

“Країни Північної Європи досі сприймаються як форпост соціального благополуччя, попри фундаментальні зміни, викликані несподіваною кризою біженців, міграцією та глобалізацією, які вимагають різкої переоцінки поточної шкали цінностей. Так само, країни Балтії все ще перебувають в процесі змін після боротьби за свою незалежність на барикадах у 1990-х; вони швидко вивчили уроки ліберального капіталізму і боротьби зі стигматизуючим ефектом «Східної Європи», прагнучи належним чином вписатися в «спільний європейський простір». А Україна досі знаходиться в «сейсмічно» найактивнішій зоні, і її нервові вібрації викликають гнітючу і завжди присутню напругу, спонукаючи до сміливої і нещадної переоцінки майбутніх сценаріїв, які визначатимуть долю України та подальший розвиток Європи.

Що саме формує ідентичність цих територій? Це поєднання того, що різні індивіди думають про самих себе – чи її визначають думка зовні, стереотипи та припущення? Чи можна ідентичності цих регіонів розглядати як цілісність, в якій змішалися різні приватні, локальні та глобальні сегменти?

Нинішні драматичні зміни в Європі вносять поправки до топографії нашої ідентичності, водночас штовхаючи до переоцінки європейської ідентичності і так званих «європейських цінностей», укорінених в нашій культурі і традиціях демократії – того, що ми почали сприймати як належне і безумовно присутнє.

Чи можемо ми передбачити майбутню долю Криму і розвиток ідентичності людей, які там мешкають? Чим формується ідентичність жителів Донбасу – прихованою війною, історичною пам’яттю чи медійними маніпуляціями? Адже, як з’ясовується, цілком можливо якось прокинутися вранці в зовсім іншій країні, під іншим прапором. Але чи означає це, що ми стали кимось іншим?” – Солвіта Кресе.

Художники: Роман Мінін (UA), Відкрита група (UA), Леся Заяць (UA), Маттс Лейдерстам (SWE), Меріч Алґюн Рінґборґ (SWE), Матс Адельман (SWE), Йуар Нанго (NO), Проект Stitch (NO), Ане Йурт Гютту (NO), Естер Флекнер (DK), Гудрун Хасле (DK), Каллє Хамм і Дзаміль Камангер (FIN), Теллерво Каллейнен (FIN), Біта Разаві (FIN), Анна Айзсилніеце (LV), Іева Епнере (LV), Катріна Неібурґа (LV), Танел Рандер (EST), Крістіна Норман (EST), Фло Касеару (EST), Арнас Анскайтіс (LT), Еґлє Будвітітє (LT), Крістіна Інчюрайтє (LT), Габріела Фрідріксдоттір (IS).

Виставка триває від 19 березня до 22 травня.

#ІдентичністьСьогодні, 19 березня 2016 року, в Національному художньому музеї України відкрилась виставка – спільний м…

Опубліковано Громадський Простір 18 березень 2016 р.


Тематика публікації:        

Останні публікації цього розділу:

"Якщо не працювати з культурою, то є сусідні держави, які б хотіли з нею попрацювати" — Яна Бойцова

Юлія Соловйова: мотивацією має бути бажання жити під синьо-жовтим стягом

Олександра Матвійчук: громадяни, які усвідомлюють свою роль — величезна рушійна сила

Юлія Євпак: еліта — завжди актив, вона та, хто рятує країну, коли зле

Волонтер Михайло Шелеп: менші збори в меншому колі людей — ефективніші

Ініціативи Степаня: залучаємо можливості, які дають поштовх діяти та змінювати життя молоді на краще