Prostir Talks з Юридичною Сотнею

Громадський Простір

З якими проблемами зіштовхуються військовослужбовці та їхні родини, якими на сьогодні є найактуальніші запити у юридичній площині тих, хто захищав або все ще захищає нашу країну, як можемо підвищувати обізнаність та поінформованість щодо їхніх потреб та соціально-правового забезпечення, які недоліки законодавства у цій сфері – увесь цей комплекс питань  у форматі Prostir Talks ми детально проговорили з “Юридичною Сотнею”.

Юридична Сотня є громадською правозахисною організацією, яка об`єднує вже сотні юристів по всій Україні, що з липня 2014 року забезпечують правовий захист захисників України, надаючи безкоштовні юридичні консультації та персональний супровід учасникам АТО та їхнім сім’ям. Колектив організації надає консультації через “гарячу лінію” та онлайн, випускає корисні матеріали з покроковими інструкціями щодо актуальних, затребуваних питань, працює над змінами у законодавстві, у разі потреби юристи-волонтери організації представляють учасників АТО в суді.

Нагадаємо, Громадський Простір започаткував серію тематичних зустрічей Prostir Talks – фокусних обговорень важливих та актуальних тем, тенденцій та викликів. Як медіатор інформаційно-комунікаційних процесів та подій в громадському секторі – Простір зацікавлений звертатися до експертів, людей, що працюють в полях – по їхні оцінки та бачення – аби почуте врахувати зокрема і у своїй медіа-роботі, а також проявляти і доносити нашій аудиторії важливі меседжі від спільнот експертів-практиків. 

У Prostir Talks взяли участь:

Любов Єремічева і Віталій Ніщименко (Громадський Простір) та команда Юридичної Сотні:

Леся Василенко, голова правління ГО “Юридична Сотня”
Юрій Суботенко, військовий юрист
Юлія Гончарова, керівниця проекту з регіонального розвитку 
Станіслав Івасик, юрист
Вікторія Лавренюк, юристка
Анастасія Бородуля, керівниця проекту правової допомоги 

ТЕНДЕНЦІЇ

Регіональний аспект

Юлія Гончарова: У Юридичної Сотні є 12 представництв в областях: Київ, Житомир, Кропивницький, Львів, Миколаїв, Одеса, Харків, Луцьк, Запоріжжя, Чернігів, Дніпро, Черкаси. Наші представники виконують неймовірний обсяг роботи: кожного дня надають персональні консультації  учасникам АТО та членам їхніх сімей. Серед них є адвокати - Артем Донець веде справи у Харкові, Василь Нагорний – у Луцьку, Доценко Наталія – у Запоріжжі. Крім того, наші представники проводять просвітницьку роботу, підвищуючи таким чином правову обізнаність ветеранів стосовно їхніх пільг та можливостей. Ми навчаємо як об’єднуватись у громадські організації, спілки задля захисту своїх прав, отримання механізму спілкування з місцевими органами влади, розповідаємо як робити колективні звернення. Проводимо семінари, тренінги, під час яких розповідаємо про пільги, права, про те, як отримати фінансування задля відкриття власного бізнесу. Тобто не даємо учасникам АТО залишатись сам на сам і спонукаємо їх розвиватись. Маємо мрію відкрити представництво в кожній області.

Юридична Сотня провела досить великі заходи у Харкові та Львові, де зібрали представників зі всіх областей України. Кожен розповідав чи діють у його області центри допомоги учасникам АТО, які існують обласні та місцеві програми соціального захисту учасників АТО. Тобто, ми запрошуємо активних ветеранів АТО, які на місцях у себе теж намагаються щось змінити, і після цього від них отримуємо такий фідбек: «Боже, як це гарно, що про нас не забувають».

У нашій команді – всі дуже вмотивовані, кожного дня ми спілкуємося з учасниками АТО, дізнаємося про їх проблеми. Хочемо, щоб наше суспільство знало, що ветеран – це той, ким ми маємо пишатись. Це не людина, яку треба боятись або жаліти, як це часто показується у ЗМІ. Після спілкування з психологом, адаптації у мирне життя, це людина, на яку треба рівнятись, що це герой, якого я можу показати своїм дітям. Я беру своїх дітей на парад до Дня Незалежності, щоб показати реальних героїв – людей, які живуть серед нас. Ми хочемо, щоб вони ставали активом суспільства.

Громадський простір: На що скаржаться ваші місцеві осередки?

Юлія Гончарова: Регіональні представники скаржаться на те, що органи влади не йдуть на контакт, що їм все рівно. Проте ситуація дуже різна – десь дуже активні волонтерські ініціативи, десь дуже сильна команда працює при ОДА – спільно з волонтерськими ветеранськими об’єднаннями. Наприклад, у Дніпропетровській області такий успішний рівень співпраці, що хочеться, щоб так було скрізь. В деяких містах все нормально – на роботу в держані органи прийшли ветерани та волонтери, втім, поки це трапляється не так часто. У сільській місцевості на тренінги, семінари, які проводять регіональні представники Юридичної Сотні – досить часто приходить мала кількість учасників АТО. Їх треба витягувати, треба розмовляти їх мовою. Дуже гарно спрацьовує, коли ті, хто вже пройшли тренінги, стають коучами, менторами. Буває, вони спочатку говорять про війну і АТО, а потім переходять на більш життєві теми – і вже тоді розмова вибудовується. Тобто, бувають пасивні, які не хочуть і не вірять, а є й дуже багато випадків, коли ветерани запалюються і  активно живуть далі, співпрацюють з нами – просять допомоги в реєстрації громадського об’єднання тощо.

Юридичний аспект

Леся Василенко: У Юридичній Сотні основна тенденція – збільшення кількості справ учасників АТО. У квітні 2016-го до нас надходило близько 400 дзвінків, тоді як за квітень 2017 року ми отримали 2 тис. звернень, з них – 900 дзвінків від осіб, які телефонували на гарячу лінію вперше. Значна кількість учасників АТО звертаються за юридичною допомогою декілька разів.

Земля – одне з найпопулярніших питань. Тому що це фактично єдина пільга, яку можна отримати – і потім якось монетизувати, в більш-менш адекватний грошовий еквівалент. Часто отримують землю для того, щоб її продавати. Зараз менше звертаються щодо отримання статусу учасника бойових дій, тоді як десь до середини 2016-го року – це було поширене запитання. У 2016-му у нас найпопулярнішим питанням було розірвання контракту, оскільки ми займалися законопроектом №5337.  Також поширеними є – отримання одноразової грошової допомоги, статусу інваліда війни.

А щодо статусу учасника бойових дій, то значно зменшилася кількість запитів. Почала працювати система отримання посвідчення учасника бойових дій через військкомати. Люди звертаються в індивідуальному порядку – і все працює відповідно до Закону. У вересні 2014 року, коли тільки почали видавати посвідчення учасника бойових дій проблем було значно більше. Україна вперше за стільки років почала надавати цей статус масово, до цього його надавали військовослужбовцям, які брали участь у миротворчих операціях, а тут стався наплив, з яким потрібно було справлятись.

У 2014 році працювала єдина міжвідомча комісія з питань надання статусу учасника бойових дій. Це було на базі державної служби, туди входили представники з різних силових структур, а також громадські представники. Я також входжу в таку комісію по цей день. Кількість справ, яка йшла єдиним напливом  вимірювалась в десятках тисяч. Це було нереально – десяти або дванадцяти людям у цій комісії розглянути цей масив справ вчасно. Тому затримки були по півроку, по вісім місяців. В 2015 році процедура була змінена, створені комісії в кожному відомстві, і в Міністерстві оборони окремо було створено 5 комісій. Відповідно, процес пішов значно швидше, міжвідомча комісія просто приймає статистику, зводить це все в реєстр учасників АТО. Зараз займаємось також питаннями розгляду справ по виплаті одноразової  допомоги  померлим членам сімей загиблих волонтерів, добровольців і виплати одноразової допомоги в разі отримання інвалідності під час участі в АТО – добровольцям і волонтерам.

Юрій Суботенко: Найнагальніше питання – відносно військкомату:  “Мені сказали, і  я пішов назад“, “А ось мені сказали, що не дозволяється“. І телефонують:  «Що робити?».  Є юридичні питання, які можна розв’язати консультацією по телефону, пояснюю на прикладах. Буває людина немає доступу до інтернету, наприклад, не може написати заяву, то мені доводиться сорок хвилин надиктовувати заяву по телефону – для того, щоб людина зрозуміла і змогла написати все вірно.

60-70% військовослужбовців не знають своїх прав та обов’язків. Тобто вони бачили, що у них є статут, а почитати його і дізнатися про своє право – ті ж  самі вартова служба чи служба в наряді, не беруться. А це первинні документи, які є в армії, з яких можна почерпнути дуже багато інформації. Кожен військовослужбовець має ознайомитись з цим статутом. Люди мають знати хоча б основні свої права, користуватися основними законами – «Про  соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про військовий обов’язок і військову службу», де чітко прописаний порядок звільнення, порядок надання відпусток тощо.

До нас звертаються з питань надання відпусток, а також  відрядження з однієї військової частини до іншої. Відповідно – хто має право надавати відпустку, командир який відрядив, чи командир, де знаходиться нова військова частина. Потім ці питання плавно переходять у цивільні, тобто спадщину, розірвання шлюбу, аліменти, сплату житлово-комунальних послуг. А ще – командування, відпустки, грошове забезпечення, інші види грошового забезпечення.

Бувають цікаві випадки: наприклад, два брата-АТОшники хочуть служити в одній військовій частині, об’єднатися. Протягом року я допомагаю телефоном. Вдалося зрушити з місця цю справу – і брати будуть разом.

Анастасія Бородуля: Якщо говорити про кількість, то, наприклад, за квітень у нас було 2150 звернень. Більшість з них від учасників АТО, які зверталися до нас вперше, які побачили десь номер телефона нашої гарячої лінії і зателефонували, але майже половина було таких клієнтів, які звертаються до нас повторно.

Найпопулярніші питання – проходження контрактної служби, розірвання контрактів, пільги на отримання земельних ділянок, на житлово-комунальні послуги, проходження військово-лікарської комісії, проходження медико-соціальної експертної комісії.

Пік звернень до нас – з понеділка до середи, протягом цих днів у нас є дзвінки постійно. У четвер та п’ятницю трохи легше. Але ось в понеділок, вівторок, середу – оператори (у нас їх двоє) без перерви, постійно консультують. В останні дні найгарячішим було питання грошової допомоги до 5 травня – стосовно розмірів її виплати, тому що вона встановлюється постановою Кабінету Міністрів, але багато учасників АТО кажуть, що ця виплата має бути значно більшою. Друге пікове питання вже десь протягом року – це розірвання контракту з формулюванням «до кінця особливого періоду», які були укладені в 2014 році. Гарячим питанням також є висновки військово-лікарської комісії, тобто поєднання отриманого захворювання під час військової служби з участю в бойових діях. Це є доволі складним процесом, тому виникає багато питань.

Я працюю з березня 2016 року, за час моєї роботи кількість звернень збільшилась майже втричі. На березень 2016 року у нас було 400 звернень на місяць, а зараз у нас – 2150. Можливо тому, що нас як “Юридичну Сотню” почали більше впізнавати, наші пам’ятки багато де розповсюджуються – в зоні АТО і військовими частинами, номер гарячої лінії поширюється в соцмережах, на телебаченні. На це впливає також те, що дуже багато людей звертаються до нас із повторними зверненнями, особливо, якщо це дружини військовослужбовців. Вони можуть набирати нас щомісяця, тому що виникають нові питання.

Вікторія Лавренюк: Найчастіше звертаються з проблемами того, що не можуть скористатися тими чи іншими пільгами, які передбачені чинним законодавством, зокрема, щодо моєї теми у сфері медзабезпечення. Тобто, не можуть отримати лікарські засоби, чи скористатися пільгою зубопротезування, не можуть отримати належну послугу психологічної або медичної реабілітації, дістати санітарно-курортну путівку. І саме для того, щоб допомогти людям скористатися цими пільгами, необхідно пояснювати: як це зробити, куди звертатися, які необхідно підготувати документи, в який орган піти і запитати.

Є проблеми в тому, що дуже багато учасників АТО не знають про ті чи інші пільги, або не знають який порядок реалізації цих пільг. Також ми працюємо над аналітикою. Якщо прийнято нове законодавство, людина часто не знає, де почитати про зміни, як ними скористатися. Наприклад,  в березні цього року був прийнятий новий порядок забезпечення санаторно-курортними путівками – і люди часто запитують, як їх отримати.

Зараз найбільш актуальним є новий законопроект № 6268, яким пропонується надати право членам сімей учасників АТО на отримання одноразової грошової виплати. Згідно чинного законодавства, члени сімей учасників АТО, які померли після звільнення зі служби, не у статусі військовослужбовця, не мають права на одноразову виплату. Таких сімей дуже багато. Вони звертаютьс – не можуть отримати жодної допомоги від держави. Тому “Юридична сотня” розробила проект закону 6268, який пропонує надати такі виплати.

Зараз законопроект потребує медійної підтримки, для того, щоб було прийнято рішення комітету, і рекомендовано його до включення до порядку денного, щоб Верховна Рада проголосувала за ці зміни. Крім законопроекту 6268, було подано ще 2 альтернативні проекти – і різниця їхняв тому, що кожен з них передбачає різний термін, протягом якого ця особа може отримати грошову виплату. Наразі, це є найбільш актуальною темою, яка допоможе вирішити питання соціального захисту членів сімей померлих учасників АТО.

Станіслав Івасик: Нещодавно активно почала підійматись тема забезпечення житлом військовослужбовців, оскільки законопроект № 4555 був прийнятий і підписаний Президентом України. Відповідно до нього, створюється державна програма, за якою учасник АТО може внести 50 % вартості квартири, іншу половину – має відшкодовувати держава.

По цьому було дуже багато запитів: як отримати цю допомогу, куди звертатись, з якими документами. На жаль, можу констатувати, що поки не було внесено відповідних змін в Постанову КМУ, яка регулює ці державні програми. Тому поки що немає достатньо юридичних підстав взяти в ній участь. Однак, основне, що ми рекомендуємо учасникам АТО – обов’язково стати на квартирний облік. Перебування на квартирному обліку є підставою для участі у будь-яких програмах забезпечення житлом чи отримання допомоги на житло, які можуть запроваджуватись як і державою, так і на місцевому рівні.

Громадський простір: Станіславе, ви займаєтесь також і питаннями гендеру. Які є скарги і проблеми в цій сфері?

Станіслав Івасик: Слід відзначити, що в 2016 році були доволі прогресивні моменти. Ситуація покращилася. До червня 2016 року жінкам заборонялося займати фактично будь-які бойові посади. Вони були оформлені як кухарки, прачки, медсестри чи інші схожі посади, однак фактично зі зброєю в руках виконували бойові завдання. Це могло призводити до того, що вони отримували травми, які не пов’язували з участю у бойових діях, мали проблеми з отриманням статусу учасника бойових дій. Однак, на щастя, Міністерство оборони прислухалось до цієї проблеми – і в 2016 році був розширений перелік посад, які можуть займати жінки. Це були: снайпер, гранатометник, кулеметник тощо. Далеко не весь перелік був відкритий для жінок, однак певний прогрес в цьому є.

Що лишилося незмінним, так це законодавство – на рівні закону не було внесено ніяких змін. Існує дискримінація, у тому, що жінки можуть укладати контракт на проходження військової служби, поки їм не виповнилось 40 років, а чоловікам – залежно від звання: може бути 50 років або 60. Щодо граничного віку служби також жінки обмежені – жінка може служити максимум до 50 років, чоловіки – до 60-65 років. Така ситуація призводить до того, що в України немає жодної жінки-генерала, тому що вона фізично не встигає дослужитися до такого високого офіцерського звання. Щоб змінити цю ситуацію, ми подали законопроект 6109, яким ми усуваємо ці дискримінаційні норми і закріплюємо принцип, що чоловіки і жінки проходять службу на рівних засадах. Законопроект зараз зареєстрований і очікує висновків комітету до включення в порядок денний.

Існує загальна тенденція –  у людей мало знань про права і обов’язки військовослужбовця. На жаль, жінки не виключення, тому часто вони не знають про свої переваги на військовій службі. Зокрема, бувають звернення, коли жінку відправляють у відрядження в зону АТО, а в неї є дитина до 14 років. У таких випадках Закон дозволяє жінці відмовитись їхати у відрядження. Проте багато жінок про це не знають. Насправді ж цю проблему дуже легко вирішувати. Достатньо написати рапорт з посиланням на відповідний пункт Закону. А інші звернення – це якраз ті, щодо яких існує обмеження на законодавчому рівні. У такому випадку добиватися можна тільки в судовому порядку, проте успішність буде залежати від справи до справи.

ПОРАДИ-РЕКОМЕНДАЦІЇ

♦ щоб стати на квартирний облік, треба

Станіслав Івасик: Щоб стати на квартирний облік, треба звернутись до органів соціального захисту за місцем проживання: подати заяву на прийняття на квартирний облік, копію паспорта, копію свідоцтва про народження дітей і всіх дорослих членів, які з вами проживають, копію посвідчення учасника бойових дій і також документ, якій підтверджує вашу потребу у забезпеченні житлом – він залежить саме від того, яка у вас причина постановки на квартирний облік.

Житловий Кодекс визначає декілька причин, за допомогою яких можна отримати житло за рахунок держави. Перше – ваше житло не відповідає санітарно-технічним нормам, відповідно має бути акт обстеження житла.  Далі – ви проживаєте в гуртожитку, це посвідчується договором оренди або посвідкою поселення у гуртожитку. Якщо ви проживаєте за договором оренди більше 5 років – це відповідно договір або декілька договорів, які підтверджують цю тривалість. Також якщо проживають декількома сім’ями в одній квартирі, у цьому випадку має бути витяг з Державного реєстру нерухомого майна. А також підставою може бути, коли один із членів сім’ї хворіє на певний перелік хронічних захворювань і йому, за медичними показаннями, рекомендовано жити окремо, відповідно потрібно мати довідку лікаря. Із цими документами необхідно звернутися до органу соціального захисту, який бере вас на облік, присвоює місце в черзі і видає про це документ. Коли вже ця державна програма вступить в силу, тоді потрібно з підтвердженням, що ви перебуваєте на квартирному обліку, звернутись в Державний фонд молодіжного житлового будівництва, який буде відповідальний за реалізацію державної програми 50 % на 50%.

♦ якщо не може отримати лікарський засіб

Вікторія Лавренюк: Якщо особа не може отримати лікарський засіб, необхідно звертатись із заявою до місцевого органу охорони здоров’я. В заяві написати скаргу на керівника аптечного закладу, вказати, який саме лікарський засіб не був виданий і чому. Також необхідно звертатись в письмовій формі до аптеки із запитом про те, чи є в наявності цей лікарський засіб.

♦ якщо не може отримати санаторно-курортну путівку

Якщо особа не може отримати санаторно-курортну путівку, завжди необхідно звертатись до вищого керівного органу. Якщо відмовляють в місцевому органі соціального захисту, треба писати заяву до обласного або ж, безпосередньо, на Міністерство соціальної політики України, якщо на місцях не реагують.

Ще однією актуальною проблемою є відсутність системи психологічної та медичної реабілітації учасників АТО. На законодавчому рівні не передбачено реабілітації для учасників бойових дій, на реабілітацію мають право лише особи, які  мають статус інваліда. Це призводить до того, що конкретних порядків, тобто як проходить психологічна реабілітація, як отримати медичну реабілітацію, немає.

Немає законодавчого врегулювання, тому, коли учасники АТО повертаються із зони бойових дій, вони не можуть отримати те, що є найбільш необхідним, щоб повернутися до нормального життя. Також відсутня система соціальної адаптації: немає комплексу тих заходів, які б могли повернути особу з війни до мирного життя. “Юридична сотня” працює над проектом Державної цільової програми, яка зможе вирішити проблему психологічної, медичної, а також соціальної адаптації учасників бойових дій. За допомогою програми можна буде побудувати систему і надати учасникам АТО першочергові гарантії, які вони отримають після звільнення зі служби для повернення у мирне життя.

Щоб отримати санаторно-курортну путівку, потрібно перебувати в місцевому органі соцзахисту на обліку, принести заяву за формою 07 – довідку з лікарні за місцем реєстрації про те, що особа потребує санаторно-курортного лікування, також копію паспорту, копію документу, що підтверджує участь в АТО. Там же можна написати заяву про те, який ти хочеш санаторій обрати і де ти хочеш проходити санаторно-курортне лікування.

Після цього документи розглядають в місцевому органі соцзахисту, де визначають, на скільки вони можуть в цьому санаторії оплатити лікування. Якщо санаторій відповідає їхнім вимогам, то там купують  путівки і  учасника АТО відправляють на лікування.

♦  отримати направлення на психологічну реабілітацію

то їй необхідно звернутись до місцевого органу соцзахисту, перебувати там на реєстрації, принести будь-який документ, який підтверджує, що особа є учасником АТО. Жодних додаткових медичних документів отримувати не треба – просто заява, довідка про участь в АТО- і там же можна отримати направлення на психологічну реабілітацію.

Пам’ятка учасникам АТО

Юрій Суботенко: Учасникам АТО, які хочуть зрозуміти свої права, знати до кого звертатися, радимо читати «Пам’ятку учасникам АТО» Юридичної Сотні. Її можна скачати на нашому сайті legal100.org.ua, вона також надрукована уже у 60 тис. примірниках. У ній пояснюється все досить стисло, у форматі коміксу.

КОРИСНІ ПАМ’ЯТКИ ВІД “ЮРИДИЧНОЇ СОТНІ”

Анастасія Бородуля: Номер гарячої лінії “Юридичної Сотні” – 0 800 308 100. До нас можна звертатися з будь-якими юридичними питаннями, ми також можемо надавати корисні контакти. Наприклад, коли звертаються з питань пошуку роботи, надаємо номер телефона іншої громадської організації, яка на цьому спеціалізується чи центрів зайнятості по регіонах. Також надаємо контакти органів державної влади, військкоматів, наприклад, якщо це питання заключення контракту, гарячої лінії Міністерства оборони.

МЕСЕДЖІ

Леся Василенко  

Ми запрошуємо до співпраці юристів, адвокатів зі всієї України, які мають пару годин вільного часу. Оскільки зараз учасники АТО звертаються із серйозними справами, які вимагають супроводу в судах. Хочеться об’єднуватися з людьми, які в цьому вбачають покликання і можливість допомогти, можливість виконати свій громадянський обов’язок. Підтримка таких кваліфікованих юристів, адвокатів, які мають досвід ведення справ у судах, зараз конче потрібна. Адже до нас звертаються і з сімейних справ, з розлученнями, звертаються і з кримінальних справ, де просто шиють злочини, яких не було…

До суспільства – ставтеся з повагою до наших захисників, які повертаються додому і допомагайте їм. Я не маю на увазі  пожертвами, грішми, а допомагайте у пошуку роботи, розповідайте про ті можливості, які пропонують громадські, волонтерські проекти, де вони могли б чомусь навчитися, отримати психологічну допомогу, реабілітацію. Цікавтеся, які є дійсно нагальні потреби, побажання, інтереси у наших захисників, які повертаються,. І таким чином можна сприяти тому, щоб учасники АТО ставали незалежними, але в той же час активними і гідними членами нашого суспільства.

Юлія Гончарова

 Меседж до учасників АТО  – не залишайтеся сам на сам – знайте, завжди є ті, хто вас підтримають. Суспільству – не забувайте, що в країні йде війна, і потрібно працювати разом задля позитивних змін у державі. Серед нас є ветерани, вони вже зробили свій крок, щоб змінити стан речей у державі на краще. Ветерани не мають залишатись на самоті зі своїми проблемам і думати про те, чим прогодувати сім’ю, не мають ставати вигнанцями, з іншого боку, не треба їх ідеалізувати, вони – нормальні люди, як і ми з вами: справжні чоловіки, справжні жінки, їх треба залучати у життя суспільства. А ветеранам треба знати, що вони хоч вже стільки зробили, потрібно продовжувати бути активними членами суспільства.

Вікторія Лавренюк

Необхідно боротися за свої права, ніколи не опускати руки. Якщо є проблеми, треба завжди звертатися за допомогою, пробувати ще, а якщо відмовляють – скаржитися, не боятися йти до вищих органів і завжди боротися за свої права.

Станіслав Івасик

 Потрібно не боятися, добиватися своїх прав і, як ми, юристи, рекомендуємо, все робити в письмовому вигляді. Бувають такі випадки, коли тобі говорять, що чогось не можна. Треба виключити такі випадки. Подаєте письмову заяву, реєструєте її в відповідних органах чи надсилаєте рекомендованою поштою та отримаєте лист у відповідь. Ви побачите, наскільки це змінить спілкування з органами влади чи військовим командуванням. Їхня письмова відповідь – це найбільший доказ проти них. Якщо вони напишуть щось, що не відповідає законодавству – це легко оскаржити в суді та притягнути їх до відповідальності. Тому органи усно можуть казати одне,  а письмова відповідь – значно збільшує шанси на реалізацію ваших прав.

Юрій Суботенко

Якщо учасник АТО починає жити мирним життям, не потрібно півроку святкувати, що живий і повернувся до сім’ї, а потрібно зайнятися своєю сім’єю і увійти до сімейного кола. Людям, які багато часу були в самій зоні АТО, потрібно починати сімейне життя майже з нуля. Тобто звикати до своїх дітей, звикати до дружини, звикати до того життя, коли він після війни, наприклад, буде йти по місту і бачити людей у ресторанах чи які ходять у нічні клуби.

Друге, коли вони це все побачать, не опускати руки. Телефонують дружини, кажуть: “Повикидав медалі і все – на цьому все закінчилось”. Цього не потрібно робити, а оформлювати свої пільги, боротися. 100% виконується компенсація ЖКП, а потім боротися за усі інші пільги. Земля – це найболючіше питання для тих, хто хоче отримати ці можливості. Треба зареєструватися в органах соціального захисту для того, щоб отримати допомогу.

І найголовніше – це знайти себе. Тим більше, що на сьогоднішній день існує Школа лідерства, яка навчає, проводить тренінги для відкриття власного бізнесу. Я зустрічався із цими хлопцями, у яких є власний бізнес, або у кого він є у планах. Треба скоріше повертатися до цивільного життя. Не ставати відразу на біржу, у центр зайнятості, а намагатися влаштуватися на роботу, або повернутися на ту роботу, з якої пішли. Не варто впадати у відчай від того, що у нас коїться у державі.

Анастасія Бородуля

Потрібно обов’язково знати свої права та обстоювати їх. Неодмінно звертайтеся за допомогою на гарячу лінію Юридичної Сотні – ми завжди з радістю та залюбки допоможемо, підкажемо, де знайти цю інформацію, або методи вирішення вашого питання. Не впадайте у відчай – знайте, що завжди можна знайти вихід з будь-якої ситуації.

…………………

Транскрибування: Марія Поцілуйко, Наталія Котенко, Олександра Воронкова