Презентація проекту «Будинок Слово»

Громадський Простір

Створення соціального проекту за допомогою поєднання технологій та культури – саме така мета стоїть перед авторкою інтерактивного музею «Proslovo» Анастасією Ковальовою. Про свою ідею, робочий процес, інструменти візуалізації та труднощі втілення Анастасія розповіла на презентації проекту, яка відбулася в Харкові, 26 квітня, в Хабі соціальної активності «Студія 42».

Анастасія Ковальова. Фото – Хаб соціальної активності «Студія 42»

“Будинок Слово”. Фото – Хаб соціальної активності «Студія 42».

Трішки історичного екскурсу

Будинок «Слово» споруджений наприкінці 20-х років минулого століття спеціально для українських письменників та діячів культури. Вже в 30-ті роки ціла плеяда літераторів почала заселяти ще недобудовані квартири: Остап Вишня, Микола Хвильовий, Володимир Сосюра, Лесь Курбас, Іван Багряний, Павло Тичина.

Але через два роки комфортне життя в апартаментах змінилося серією трагічних подій: близько 40 українських письменників були розстріляні або заслані в сталінські табори.

Після війни історія будинку стала предметом дослідження та наукових робіт Володимира Куліша, Наталки Дукиної, Ольги Бертельсен. Зараз основні експонати будинку «Слово» знаходяться в Харківському літературному музеї, зі співробітниками якого співпрацює авторка проекту.

Як виникла ідея?

Як розповідає Анастасія Ковальова: «Все почалося рік тому, в серпні, з культурного форуму «ГаліціяКульт», коли до нас приїжджали львів’яни. У них були різні резиденції, в тому числі архітектурна резиденція, об’єктом якої був будинок «Слово». Вони вивчали його з різних сторін, спілкувалися з мешканцями, в тому числі зі мною. І так вони запустили певний процес».

Проте головним поштовхом до створення проекту була дискусія, яка відбулася на Фейсбуці з гідами та екскурсоводами Харкова на тему туристичної привабливості міста для іноземців. Суперечка торкнулася в тому числі й самого будинку «Слово» –  і пані Анастасія запропонувала запустити сайт proslovo.com.

Перша інформація для проекту була надана представниками ЛітМузею Ольгою Черемською та Мариною Куценко. Зовсім скоро Анастасія Ковальова почала самостійно опрацьовувати масиви даних та аналітичні джерела, що згодом перетворилися в детальний таймлайн.

Проект включає два блоки:

1) тема репресій, яка показує історію створення відомого будинку та долю його мешканців.

2) тема культури, де висвітлюється життя та творчість українських письменників, а також взаємовідносини між ними. Друга частина знаходиться на стадії розробки та містить декілька варіантів інтерактивної реалізації. Одна з можливих версій – це створення 3D-моделі та планів будинку, на яких би було відображено, де саме проживали літератори.

Інструменти

Для технічного оформлення проекту використовуються два основні веб-ресурси:  TimelineJS та Canva. Як було зазначено на презентації, ці інструменти мають багатий функціонал, не потребують знань глибокого програмування, а також супроводжуються детальним інструктажем та підказками.

Детальний таймлайн – перейти ⇒

Наразі головною проблемою будинку «Слово» є відсутність фінансування, тому вся робота по проекту тримається на ентузіазмі його авторки. Та це є прикладом того, як гарна ідея в поєднанні з сучасними технологіями можуть відродити давно забутий культурний спадок.

Матеріал підготувала Ксенія Шепеленко для Громадського Простору

Фото  – Сайт проекту Proslovo