Почати читати рішення місцевих рад – Юрій Сидоров

Громадський Простір продовжує цікавитись і розповідати про громадські активності в регіонах. Як Ви могли помітити, ми, в першу чергу,  спілкуємось з людьми, які роблять ці важливі маленькі ...

юрій сидоров

Громадський Простір

Громадський Простір продовжує цікавитись і розповідати про громадські активності в регіонах. Як Ви могли помітити, ми, в першу чергу,  спілкуємось з людьми, які роблять ці важливі маленькі кроки-проекти для змін локально,  у своїх громадах, містах. До Вашої уваги наша розмова з Юрієм Сидоровим, громадським діячем, ініціатором антикорупційного проекту  Наші Гроші. Запоріжжя – ресурсу для відслідковування, часто через журналістські  розслідування, важливої інформації у розрізі використання публічних коштів.

З чого розпочалась твоя розслідувальна робота в Запоріжжі. Який бекграунд?

Я за освітою економічний кібернетик, працював на державній службі і в банку. Тож це не був свідомий вибір – життя змусило. У 2012 році дехто вирішив відродити  проект видобутку залізної руди поблизу мого рідного міста Гуляйполя. Ще з радянських часів це родовище хотіли розробляти через вкраплення похідних урану, а працювати на шахтах мали пожиттєво ув’язнені. Тож довелося воювати за майбутнє міста. Тоді в протестній кампанії, зокрема, я був автором розслідування про справжніх власників виданих дозволів на розроблення копалин. І хоча ним виявився сумнозвісний Юрій Іванющенко, завдяки розголосу і активним діям громади дозволи влада відмінила.

Паралельно я як активіст “ДемАльянсу” займався вивченням тендерних закупівель регіону, писав скарги з приводу виявлених порушень до контролюючих органів.

Ти очільник проекту “Наші гроші. Запоріжжя”. На сайті твого проекту вказано, що ідея та натхнення належить “Наші гроші”, відомому проекту в Україні. Як народилося ваше партнерство?

Саме через вищеописану мою діяльність я спочатку онлайн познайомився з Олексою Шалайським (головний редактор сайту “Наші гроші”). І запам’ятав першу зустріч поза мережею, бо тоді спеціально їздив в Київ для мітингу з “ДемАльянсом” під Межигір’ям Януковича.  Думав нас всіх посадять для профілактики на тиждень, а ні – навіть з Шалайським зустрівся… (посміхається – авт.)

 

14081490_1232765033424132_1557041981_n

 

Спочатку я створив зовсім інший сайт, повністю по типу “Наших грошей”, і вже пізніше Олекса запропонував стати “Нашими грошима. Запоріжжя”. І це було наче ти робиш в Україні якийсь журнал “Фінанси”, і тобі безкоштовно пропонують ліцензію “Forbes”. Тож відповідь була очевидною.

Потрібно бути певним “збочинецем” на цифри, факти, аналіз і в бажанні “зажати хвоста” корумпованим чиновникам – і буде кожному робота в цій царині.

Розкажи з практичного боку – що Ви робите і що сьогодні, враховуючи, відкриття реєстрів тощо, можна робити на місцях активним і небайдужим людям, зокрема, у відстеженні використання публічних грошей. З чого почати?

Перелік ледь не безмежний. Потрібно бути певним “збочинецем” на цифри, факти, аналіз і в бажанні “зажати хвоста” корумпованим чиновникам – і буде кожному робота в цій царині.

14075183_1232765036757465_1974972351_o

Нині публічні закупівлі більш-менш охопленні аналізом, але залишаються публічні кошти і недоброчесні чиновники в маленьких містечках.

Чиновників на публічну інформацію видресирували

Почати читати рішення місцевих рад; через e-data.gov.ua подивитися витрати коштів місцевої ради; перевірити декларування автомобіля і нерухомості (а в маленьких містах все про всіх знають); врешті-решт запитати щось через запит в мерії – можна довідатися багато цікаво і зруйнувати шаблони місцевій владі, бо це вже в центрі – чиновників на публічну інформацію видресирували.

І до чого готуватися – які ризики, виклики одразу варто враховувати.

Можливо доведеться познайомитися з якимось “Максимом” з СБУ… Як не мене, це не ризик – але декого лякає така цікавість. Погрози і, як показала практика цього в року в Запоріжжі, побиття. Але кожен сам визначає свої пріоритети, бо для мене більший ризик – це сидіти в офісі з 8.00 до 17.00.

Дружите з місцевою владою?

У принципі так, і як гарний друг бажаю зробити її кращою, стимулюю до цього. Але “друг” пручається. Для прикладу, нещодавно облрада фактично заборонила мій семінар як агента системи “Prozorro “, для замовників, оскільки розібралися, що це той Юра Сидоров, що з “Наші гроші. Запоріжжя”. Нічого, провели і без їхньої участі.

Не секрет, що сьогодні в Україні не бракує різних навчальних антикорупційних програм, тренінгів. Часто можна чути, що це пусте витрачання коштів. На що все ж варто звертати увагу, якщо брати тематику, в якій ти працюєш. Це як порада для донорів, організаторів на майбутнє.

Мені здається хто хотів цим займатися – вже в темі. Далі цікавіше ну дуже спеціалізовані тренінги, а не поверхневі, де розбирати кожну законодавчу норму по темі – і варіанти її обходу.

Чи вдається медіа співпраця на локальному рівні? Наскільки виходить працювати єдиним фронтом?

Ну це загальна тенденція, що кожен сам по собі, і лише біда об’єднує, на жаль. Відносно “єдиного фронту” не дуже розумію – є конкуренція, і кращого для розвитку поки не придумали люди. Може бути лише ситуативний союз, чи під певні проекти.

Журналісти републікують матеріали про ваші викриття?

Так, досить часто передруковують. Шкода, що деколи звертають увагу на більш загальні речі, ніж спеціалізовані. Але це не проблема журналістів, а суспільства, яке не сприймає подібну інформацію – і відповідно ринку, на якому всі зараз гоняться за переглядами.


Тематика публікації:          

Останні публікації цього розділу:

Проблеми партисипації: як громадськості активніше долучатися до планування міського розвитку

Інна Підлуська: якщо сьогодні щось не вийшло — це не обов'язково "зрада"

Мистецтво перемагати булінг

Анна Бондаренко: у нашому просторі волонтерства стає все більше

Ірина Ткаченко: Ми всі трішки Ілони Маски — вашим космосом може бути громада

Міжсекторна комунікація: як знайти довгочасний win-win?

  • Darth Raenor

    тест № 346