Парламентські слухання з прав людини – 2013

Зібратися і висловити свою думку щодо певної проблеми представники громадянського суспільства можуть на парламентських слуханнях. 12 червня, вперше з 2001 року, депутати, громадські діячі, журналісти ...

ВРУ

Громадський Простір

Зібратися і висловити свою думку щодо певної проблеми представники громадянського суспільства можуть на парламентських слуханнях. 12 червня, вперше з 2001 року, депутати, громадські діячі, журналісти у Верховній Раді заслухали доповіді про стан дотримання прав людини в Україні.

Оцінки представників державного апарату, політичних діячів і громадських експертів, як часто буває, розбіглися. А найбільш обговорюваними темами стали права людей, що знаходяться під вартою та право на мирні зібрання.

Загалом доповідачами зареєструвалося більше 40 осіб. Ініціатором проведення слухань виступив Парламентський комітет з прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Позитивну тенденцію з дотриманням прав людини в Україні, а також готовність співпрацювати з інституціями громадянського суспільства та ЗМІ виголосив міністр юстиції України О. Лавринович. Проте більшість спікерів не були згодні з такою оцінкою. – “Ми спостерігаємо негативні тенденції, – говорить Голова комітету з прав людини, депутат від УДАРу В. Пацкан.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини В. Лутковська у своєму виступі вважала необхідним сконцентруватися на проблемах з дотриманням прав осіб, що знаходяться під вартою:
– Я хотіла б звернути увагу на дуже конкретну проблему – проблему забезпечення прав осіб, взятих під варту, у процесі забезпечення їхньої участі в судовому засіданні. Для особи, яка знаходиться під вартою, її участь у судовому засіданні надважлива… Результат моніторингу засвідчив грубе порушення прав взятих під варту осіб”, – зазначила омбудсмен.

У більшості приміщень, де тримаються особи, взяті під варту, не створено умов – відсутні туалети, водопостачання, вентиляція, сонячне освітлення та належний санітарний стан. Умов для підготовки до судового засідання немає. Ще гіршими є умови під час переміщення особи в вагонах залізничного транспорту, де на 1 особу приходиться близько 50 квадратних сантиметрів місця. Гаряче харчування часто не надається. Приміщення для тримання осіб у судах також не мають належних санітарних умов, в тому числі для людей, хворих на інфекційні захворювання, такі як відкрита форма туберкульозу, – наводить приклади В. Лутковська.

Директор Харківської правозахисної групи Є. Захаров у своїй доповіді зробив акцент на наявності політичних переслідувань, кримінальних справ з політичними мотивами, покарання учасників мирних зібрань за порушення правил їхнього проведення. Має місце масове незаконне стеження за громадянами.

Права дитини, визначені відповідною конвенцією ООН, порушують в Україні практично всі – стверджує Уповноважений Президента з прав дитини Ю. Павленко. – Це – право на якісну медичну допомогу, лікування дітей, створення системи захисту сімей в складних життєвих обставинах та інше. У системі захисту прав дитини є ряд інших проблем. Національне законодавство декларує пріоритет прав дитини над правами дорослих, проте суспільство не готове це так сприймати на практиці. Ми живемо в державі, де все дитяче сприймається як похідне. Переконаний, що цю практику треба змінювати”, – вважає посадовець.

В. Чемерис, представник ініціативи “За мирний протест”, Інституту “Республіка” застерігає від прийняття закону про мирні зібрання, що, на його думку, обмежить їхню свободу:
– На питання, що робити, коли закони в Україні є, але вони не виконуються, відповідь довгий час була одна – прийняти ще один закон. У той же час громадськість вважає інакше – сьогодні перед початком слухань в Києві і ще 10 містах України відбулися акції протесту проти того закону, який зараз лобіюють адміністрація Президента та Міністерство внутрішніх справ.

- Для українців питання свободи зібрань не теоретичне. На практиці це єдиний спосіб захистити свої права і змінити Україну. – вважає В. Чемерис.

 

Акція проетсту під Верховною Радою проти законопроекту про мирні зібрання
Висловлені на слуханнях пропозиції громадянського суспільства мають бути опрацьовані профільним Комітетом і подані для затвердження у вигляді Рекомендацій парламентських слухань.

Детальніше про порядок проведення парламентських слухань – за посиланням.


Тематика публікації:      

Останні публікації цього розділу:

Криза як шанс: адаптація до викликів та інсайти від громадських організацій

"Про що вона мовчить": хочемо жити у світі, в якому жіночі голоси є почутими

Комунікація з громадянами — важлива річ, про яку часом забувають організації

Мислімо критично! На Українському радіо стартував медіаосвітний проєкт "Все Потребує Доказів"

На шляху до сталого розвитку. Як ПРООН заохочує українців до змін

Що варто знати про новий проєкт Стратегії розвитку громадянського суспільства?