Олена Подобєд-Франківська: Революція – це не фініш, а лише трамплін до старту

Цей листопад - знаковий для кожного свідомого українця. Вже незабаром ми відзначатимемо річницю Революції Гідності. Що змінилося за цей рік? Яким він був для нас і для всієї України? Громадський ...

1932480_10152865554039294_7085300213038120169_n

Любов Єремічева

Цей листопад – знаковий для кожного свідомого українця. Вже незабаром ми відзначатимемо річницю Революції Гідності. Що змінилося за цей рік? Яким він був для нас і для всієї України? Громадський простір протягом листопада 2014 буде публікувати коментарі учасників Майдану, які висловлюватимуть свої рефлексії з приводу того, що позитивного і не дуже сталося за цей рік для країни. Першою своїми думками із нами поділилась Олена Подобєд-Франківська, координатор Громадського сектору Євромайдану.

“Ми перестали боятися, і йдеться не лише про період Майдану. За літо Громадський сектор Євромайдану об’їздив всі міста України і в кожному з них були свої відважні активісти, проте Харків, Одеса, Херсон, Миколаїв, Дніпропетровськ та інші міста сходу та півдня – змінилися назавжди, бо люди в них перестали боятися бути українцями. І це величезний прорив. Ще одна найважливіша зміна – ми перестали бути байдужими, хоч і ціна цієї зміни висока. Фантастичні волонтерські можливості тепер доступні кожному українцеві і я переконана, що жодна країна світу зараз не здатна показувати такий високий рівень взаємодопомоги. Є ще один позитив – можливо, дуже повільно, але ми починаємо розуміти, що державу не збудує ніхто інший, крім нас.

Щодо негативу, його теж не бракує. Скажу лише тезово, але найбільш болючі точки: 1. Винні не покарані (ми знаємо це точно, бо кожного 30 числа проводимо акцію вшанування загиблих на Майдані “Непокаране зло зростає”, і подаємо запити до держустанов щодо кількості притягнених до відповідальності). 2. Зміни (це і реформи, і люстрація, і євроінтеграція) відбуваються вкрай повільно, та ще й так, що майже ніхто про це не знає. 3. Оновлення політики не відбулося. Ті маленькі вкраплення громадських активістів та нових людей навряд чи зможуть змінити розстановку сил.

Але є декілька важливих уроків, які я винесла вже з другої своєї Революції. Треба розуміти, що Революція – це не фініш, а лише трамплін до старту. А також те, що відповідальність – це те, що кожен громадянин має, перш за все, приміряти на себе“.


Тематика публікації:      

Останні публікації цього розділу:

"Якщо не працювати з культурою, то є сусідні держави, які б хотіли з нею попрацювати" — Яна Бойцова

Юлія Соловйова: мотивацією має бути бажання жити під синьо-жовтим стягом

Олександра Матвійчук: громадяни, які усвідомлюють свою роль — величезна рушійна сила

Юлія Євпак: еліта — завжди актив, вона та, хто рятує країну, коли зле

Волонтер Михайло Шелеп: менші збори в меншому колі людей — ефективніші

Ініціативи Степаня: залучаємо можливості, які дають поштовх діяти та змінювати життя молоді на краще