«Наукові пікніки»: гасло “Наука об’єднує” набуло нового виклику через війну на Сході

«Наукові пікніки» - масштабний фестиваль із популяризації науки для дітей і молоді. Тут представляють численні експерименти, досліди, розвиваючі ігри, головоломки, майстер-класи для любителів науки. ...

Наукові пікніки

Любов Єремічева

«Наукові пікніки» – масштабний фестиваль із популяризації науки для дітей і молоді. Тут представляють численні експерименти, досліди, розвиваючі ігри, головоломки, майстер-класи для любителів науки. Нещодавно Харків втретє приймав цей унікальний фестиваль. Про його особливості Громадський Простір розпитав у Артема Коновалова, програмного директора ХМГО “ЦЕНТР РОЗВИТКУ ГРОМАД”, із команди “Наукових пікніків” у Харкові.

Розкажіть про основу ідею, яку Ви прагнете донести такими пікніками? У чому їх сенс?

– Гасло “Наукових пікніків” – “Наука об’єднує”. В основу цього покладено консолідацію зусиль популяризаторів науки (з числа науковців, викладачів, ентузіастів) і тих, для кого наука слугує інструментом освіти, тобто дітей і молоді, до яких прищеплюються принципи якісного навчання. Виходить, що викладачі, які спроможні показувати круту науку та залучати до неї “споживачів”, отримують вихованців, здатних стати в майбутньому професіоналами своєї справи (як в науці, так і поза нею). Крім того, зараз гасло “Наука об’єднує” набуло нового виклику через війну на Сході. Нам вдалося двічі відвідати прифронтову зону, щоб мешканці Артемівська та Сєвєродонецька змогли долучитися до складних процесів ресоціалізації, повернення миру та звичайної буденної радості для дітей із постраждалих територій і сімей ВПО.

Хто цього року долучився до «Наукових пікніків»?

– “Наукові пікніки” щороку йдуть своєрідним марафоном по майже десятку міст України й окремим графіком, маленькими заходами по інтернатних закладах або школах. Цього року організаторам вдалося не тільки відвідати Донбас, але й розпочати пікнікувати навесні. Харків минулого вікенду зібрав 22 тис. глядачів, які мали змогу не тільки побачити, але й взяти співучасть у 1000 експериментах на 52 різноманітних майданчиках. Тут були, передусім, вищі навчальні заклади як технічного, так і гуманітарного спрямування, наукові школи, ряд закладів та ініціатив освіти в розвитку для дітей, підприємства й, навіть, бібліотека та музей. Цього тижня пікніковці будуть дивувати відвідувачів “Арсеналу ідей” в Києві.

Розкажіть про історію «Наукових пікніків». Хто і коли вигадав цю ідею, з якого часу вона втілюється?

– Початок “Наукових пікніків” було закладено 2012 року, коли декілька випускників програми “Study Tours to Poland” відвідали щорічний Науковий пікнік у Варшаві, організований Польським радіо та Центром науки “Коперник”. То великий фестиваль із 100 тис. відвідувачами, що проходить зараз на величезній площі стадіону “Narodowy”. І він проходить один раз на рік. Молодим українцям здалося, що вони можуть проводити “Наукові пікніки” більше ніж раз на рік і більше, ніж у столиці. Вже 2013 року п’ять міст – Київ, Тернопіль, Львів, Луганськ (!) і Харків – подарували більше ніж 15 тис. глядачам свято “Наукових пікніків”, наступного року вже Кривий Ріг, Дніпропетровськ і Луцьк долучилися до сім’ї пікніковців.

Для Харкова історія “Наукових пікніків” має свій мотив. Багато років тому викладач університету (тоді ще) Горького збирав необхідне обладнання та реактиви в бусикові та виїжджав до сільських шкіл, де показував маленькі “Наукові пікніки”. Зараз ця історія є підґрунтям для стратегічної задачі пікніковців – експортувати формат з великих міст на маленькі та сільську місцевість. Прекрасний приклад (щоправда, з іншої області) – місто Дубно, яке цього року також буде проводити “Наукові пікніки” у відомому Дубенському замкові.

Хто організовує фестиваль?

– Організовуються “Наукові пікніки” ентузіастами з Києва, Харкова, Дніпропетровська, Львова, Тернополя, Луцька, Кривого Рогу та Дубна, до яких долучаються нові міста. Команді в цілому та окремим майданчикам допомагають різноманітні партнери, друзі та колеги з числа органів влади, закладів освіти і культури, громадських і благодійних організацій тощо. В цілому проект є некомерційним і спрямованим на соціальне становлення та розвиток дітей і молоді.

Чи виникають труднощі в процесі організації пікніків?

– Віднайти дійсно цікавих експериментаторів, “соковиті” програми від них, готовність вкластися часом, силами та натхненням у багатогодинну безперервну роботу з великим потоком глядачів, яким треба не тільки показати, але й пояснити, дати спробувати – це основна задача організатора “Наукових пікніків”. Кожне місто намагається віднайти свою родзинку, підкреслити місцевий колорит, створити унікальну атмосферу. Разом із тим, команда проекту працює над тим, щоб за декілька років “Наукові пікніки” могли охопити всю Україну.

Що в найближчих планах пікніків?

– Цього літа “Наукові пікніки” відвідають “Арсенал ідей”, “Kyiv Maker Faire” і ряд дитячих закладів. Восени планується провести традиційний марафон по великих містах, яких має стати вже десять, а також повернутися на Донбас, від якого є величезний попит на таку форму гуманітарного сприяння відновленню їхньої соціальної інфраструктури.

 

“Початок “Наукових пікніків” було закладено 2012 року, коли декілька випускників програми “Study Tours to Poland” відвід…

Posted by Громадський Простір: Усе для Третього Сектору on 25 травня 2015 р.


Тематика публікації:        

Останні публікації цього розділу:

Міжнародний тиждень Еразмус+ в Україні: партнерство, можливості, стратегування

Міст порозуміння: як в Україні починається діалог влади і громадян?

Вшосте відзначено переможців Національного рейтингу благодійників

«Сідайте за кермо!»: поради Аліни Бочарнікової щодо ГО соцпідприємництва

Кшиштоф Становський: Громадський сектор має шанси бути тим, хто “замовляє музику” в Україні

Перетворення в громадах можливі через дієві місцеві практики та партнерства