Міст порозуміння: як в Україні починається діалог влади і громадян?

Як активувати громадянське суспільство і переконати, що його голос важливий та має бути почутим? Як наразі будується діалог держави і громадян та якою у цьому є роль впровадження інструментів участі? ...

Слайдер ГП(15)

Громадський Простір

Як активувати громадянське суспільство і переконати, що його голос важливий та має бути почутим? Як наразі будується діалог держави і громадян та якою у цьому є роль впровадження інструментів участі? Багато питань, але на всі детально відповідає Олексій Коваленко, національний експерт Офісу Ради Європи в Україні, співзасновник, лідер ГС “Київська громадська платформа” та голова ГО “Форум розвитку громадянського суспільства”.

Побудувати міст діалогу

Зараз в Україні будуємо партисипативну демократію (демократію громадської участі) за європейським зразком, коли держава й громадяни – партнери, а не опоненти. Цей процес матиме успіх тільки тоді, коли вирішимо два ключових моменти. По-перше, йдеться про налагодження взаємодії влади і громади, адже зараз довіра між ними хитка. Друге питання – підвищення компетенцій як представників громадських організацій, так і публічної влади. 

Що бачимо зараз на практиці? Перші мають бажання реалізовувати свої проєкти, котрі покращують життя міста чи громади, але не розуміють, як функціонує влада і хто за що відповідає. Другі – побоюються громадського сектору й не знають, як краще побудувати з ним конструктивний діалог. Зрештою, отримуємо конфлікт, а не результат. Вже стала буденною ситуація, коли мешканці мають намір облаштувати парк чи прибудинкову територію, і навіть гроші на це зібрали, а ось як дати старт проєкту, з чого почати –  не знають. Саме тому ГС “Київська Громадська Платформа разом з Радою Європи, з її експертами за півроку вже провели понад 12 профільних тренінгів. Останні два з них були присвячені бюджету – тому, як можна внести зміни в бюджет міста Києва, аби в ньому були враховані певні заходи/проєкти від громадських організацій. Проводили також навчання щодо планування публічних просторів, а в планах – запустити в грудні і тренінг з проектного менеджменту для неурядових організацій. Наша мета – допомогти їм стати ефективнішими.

Почути думку кожного громадянина завдяки інструментам участі

У європейських країнах партисипативна демократія – це конкретні інструменти участі громадян у процесі розробки та ухвалення рішень. “Київська Громадська Платформа”, зокрема, впроваджує два таких інструменти в Україні – публічні консультації та бюджет участі. 

Перший дає можливість громадськості долучитися до всіх процесів у місті на ранніх етапах розробки рішень. Його цінність у тому, що він попереджає конфліктні ситуації, адже влада наперед оприлюднює питання, щодо яких хоче проконсультуватися з громадськістю, а сам процес консультацій стає прозорим. У свою чергу, громадськість через інструмент публічних консультацій може виносити на розгляд свій порядок денний, заздалегіть опрацювати та підготуватись і запланувати участь у процесі консультацій. Такою є дорога діалогу між владою і громадянами, де вони одне одного зможуть почути. 

Серед елементів публічних консультацій, які запроваджує “Київська Громадська Платформа” з проектом Ради Європи, є і діджитал-компонента. Йдеться про електронний модуль єдиного порядку денного консультацій з громадськістю, де кожна людина може зайти на сайт КМДА і побачити, що, до прикладу, відбуватиметься біля її будинку через рік, які питання стосуються прибудинкової  території, мікрорайону чи району.

Все, що її цікавитиме, зможе там знайти. Крім того, громадська організація, яка цікавиться питанням екології чи містобудуванням, збереженням культурної спадщини тощо, буде автоматично отримувати повідомлення про те чи інше питання – на е-mail, у Facebook чи Telegram. Тобто, громадськість будуть інформувати та залучати до обговорень сучасними методами.  І у подальшому не виникатимуть питання, що когось не запросили чи хтось про щось не знав.

Громадські організації зможуть активніше брати участь у всіх консультаційних процесах.

А сам процес консультацій буде відбуватись не з усіма, а з цільовими групами та з урахуванням думки вразливих категорій мешканців.

Ми передали всю нормативну документацію, всі напрацювання, зокрема, і концепцію електронного модулю єдиного реєстру питань Департаменту суспільних комунікацій КМДА. І до кінця цього року першу його частину мають вже запустити. Такий інструмент участі є дуже актуальним і важливим як для Києва, так і для України в цілому. 

А щодо другого інструменту – формуємо нову державну політику взаємин громадян з центральними органами виконавчої влади «Всеукраїнський громадський бюджет». Це такий національний інструмент участі, завдяки якому кожен громадянин може розподіляти частку державного фінансування. ГО “Форум розвитку громадянського суспільства”, представник СКМР (Артем Стельмашов), ГО “SocialBoost”, “Київська Громадська Платформа”, Фундація польсько-української співпраці PAUCI, Democracy Reporting International проадвокатували цю тему і в бюджеті України виділено 500 млн. грн. для впровадження інструменту.

Полтавська область вже запустила “Всеукраїнський громадський бюджет”: охочі подали проєкти і зараз триває етап голосування. Цьогоріч його впроваджуватимуть ще три області.

 Результат пошуку зображень за запитом "бюджет участі"

 

“Громадський бюджет” налагоджує горизонтальні та вертикальні зв’язки громадськості та влади та сприяє якісному впровадженню реформи децентралізації. Такого в Україні ще не було і це справді класна ініціатива, бо будує мости між громадами, дає великий поштовх залученню громадян до вирішення питань державного характеру, пришвидшує регіональний розвиток тощо. Це, до речі, і перша в Україні національна система голосування: люди подають проєкти і вся Україна може віддати за них голос.

Дуже необхідно розвивати нові інструменти – так, як ми це робимо з публічними консультаціями та громадським бюджетом.

Але важливо  вдосконалювати і ті, що вже маємо – наприклад, петиції, звернення, місцеву ініціативу. У них потрібно обов’язково враховувати те, чого не було досі: це і гендерний аспект, і залучення вразливих категорій населення. Адже люди з інвалідністю, на жаль, не можуть взяти участь у зборі підписів на вулиці. А люди похилого віку часто не мають інтернету, аби проголосувати за громадський бюджет чи підписати електронну петицію. Кожен громадянин повинен мати рівні права і можливості доступу до всіх інструментів для того, щоб його думка була врахована. Ми вважаємо, що це головне.

Київська Громадська Платформа” – платформа впровадження змін у столиці

Активатор цього процесу – “Київська Громадська Платформа” (КГП)- утворилася на початку 2018 року і поштовхом став проєкт Ради Європи «Участь громадян у демократичному процесі прийняття політичних рішень». Ми були учасниками першої “Академії громадської участі”: до неї входили організації, що успішно реалізували проєкти у співпраці з міською адміністрацією, та ті, що поки такого досвіду не мали. Після Академії вирішили – треба продовжувати співпрацювати. 

Світлина від Київська Громадська Платформа.

Зараз у Київську Громадську Платформу входить 21 організація і є єдиний в Україні статут європейського зразка, що узгоджується з усіма принципами функціонування аналогічних платформ і неурядових організацій в країнах ЄС і Ради Європи. Працюємо зараз за такими напрямками: екологія, культура, соціальний захист. Також почали рухатися  у бік розвитку громадянського суспільства.

Хочемо зробити так, щоб громадські організації були спроможними, ставали активнішими. Щоб вони, мали можливість завдяки КГП навчатися правильно використовувати інструменти участі та ефективно впроваджувати проєкти .Впродовж 2 років ми реалізували таких вже понад 100 і маємо чим поділитися з іншими громадськими організаціями. 

Запрошуємо ГО долучатися до нас – заходьте на нашу сторінку у Facebook та заповнюйте гугл-форму. Далі запрошуємо вас на практичні семінари і починаємо рухатися разом у напрямі впровадження корисних проєктів. Це дуже зручно, бо вам не потрібно шукати кошти, експертів, аналітиків, приміщення тощо. Платформа надає всі можливості і результату можна досягти значно швидше.

Здобутки “Київської Громадської Платформи” та співпраця з місцевою владою

Наразі “Київська Громадська Платформа” активно співпрацює з Департаментом суспільних комунікацій КМДА. Так, впродовж 2018 року разом створювали Центр публічних комунікацій, а зараз продовжуємо співпрацю в частині вже запровадження публічних консультацій. У Київській міській раді ми співпрацюємо з профільними комітетами, секретаріатом – організовуємо спільні заходи, навчання, форуми, круглі столи, інформаційні кампанії. 

Два роки тому почали проводити спільну інформаційну кампанію щодо Громадського Бюджету й отримали два національних рекорди. Перший – за найбільшу кількість успішно реалізованих проєктів команд, що об’єдналися на одній платформі. Другий – за найефективніші заходи, проведені за найкоротші терміни (за 23 дні привели на вебсайт “Бюджету участі” понад 500 тис. нових користувачів та отримали інформаційне охоплення – близько 2 млн людей). Цього року збільшили ці показники на 30%!

Словом, разом з Департаментом і Центром впроваджуємо нову модель проведення інформаційних кампаній. Таку, щоб не тільки повідомляти мешканцям Києва про те, що відбувається в адміністрації, а й щоб чути і їх пропозиції та зворотній зв’язок. 

ГО “Форум розвитку громадянського суспільства”: як поступово змінюється Київ?

Частиною сім’ї “Київської Громадської Платформи” є громадська організація «Форум розвитку громадянського суспільства». У ній займаємося питаннями взаємодії людей і тварин: працюємо на рівні країни, запроваджуючи нову державну політику у їх взаєминах та імплементуємо конвенцію Ради Європи щодо захисту тварин від жорстокого поводження. Розробили відповідний законопроєкт та підзаконні акти з матрицею розподілу повноважень між центральними органами виконавчої влади у цій сфері.

Зауважу, що законопроєкт для України є унікальним і наразі працюємо над тим, щоб він був нарешті внесений до сесійної зали. Так, ГО “Форум розвитку громадянського суспільства” включилася в робочу групу при Комітеті ВР з питань екологічної політики та природокористування – адвокатуємо там свою важливу ініціативу. 

Світлина від Ліс Виноградар.

За плечима організації вже понад 90 реалізованих проєктів! Серед них – “Чистий ліс” (ініціатива, мета якої – безконфліктне збереження лісу від забудови). 

У її рамках організовуємо толоки й виховуємо свідомого відпочивальника – такого, який прибирає за собою. Результат не змушує себе чекати: завдяки системній роботі територія біля житлового масиву, яка завжди була засмічена, тепер чиста. Першого року зібрали там близько 4 тонн сміття, зараз же у сезон – від сили тону. Крім того, до прибирання почав залучатися соціальний бізнес. Нам вдалося облаштувати там, на Виноградарі, “Лісового равлика” – майданчик для дітей раннього віку. Й побудувати великий спортивний біговий маршрут на 3 і 4 км – проводимо вже п’ятий рік поспіль забіг «Спортивне коло». 

Наша діяльність – приклад того, що якщо громадські організації/громади активні та самоврядні, якщо співпрацюють з місцевою владою, можна відстояти навіть ту територію, яку раніше мали намір забудувати, й реалізувати разом круті та корисні проєкти!

 

Ірина Тітаренко


Тематика публікації:            

Останні публікації цього розділу:

Неформальна освіта в Україні: пропозиція велика, але люди часто вибирають не вчитися

Міжнародний тиждень Еразмус+ в Україні: партнерство, можливості, стратегування

Вшосте відзначено переможців Національного рейтингу благодійників

«Сідайте за кермо!»: поради Аліни Бочарнікової щодо ГО соцпідприємництва

Кшиштоф Становський: Громадський сектор має шанси бути тим, хто “замовляє музику” в Україні