Леся Василенко: Юридична Сотня – наш громадський обов’язок

Громадський Простір на продовження знайомства з новими активними громадськими організаціями поспілкувався із Лесею Василенко, головою правління ГО “Юридична Сотня” - як народилась ГО, навколо чого ...

Леся Василенко

Громадський Простір

Громадський Простір на продовження знайомства з новими активними громадськими організаціями поспілкувався із Лесею Василенко, головою правління ГО “Юридична Сотня” – як народилась ГО, навколо чого вибодовується її діяльність.

Упевнені, більшість чула про те, що є така Юридична Сотня, яка допомагає відстоювати права людям, які брали безпосередню участь в АТО, а також членам їхніх родин. Почалось все з команди волонтерів-юристів з усієї України, які протягом багатьох місяців виконували таким чином свій громадянський обов’язок, тепер це розвинена громадська організація з осередками у різних регіонах та донорською підтримкою. Ми розпитали у Лесі про команду, інституційну розбудову та медіа-підтримку, а також про найчастіші запити на гарячу лінію організації.

Хочемо поділитися атмосферою офісу організації – усі заклопотані. Оператори “гарячої лінії” без перерви відповідають на дзвінки. Юристи отримують запити й на приватні мобільні телефони. Не зважаючи на різноманітні поступи у законодавчому полі для учасників АТО, питань все ж не меншає. Юридична Сотня не лише консультує по телефону – щойно, наприклад, одна із юристок повернулась із військового госпіталю, де допомагала безпосередньо із питаннями отримання спадщини. Аби полегшити життя АТОвцям та членам їхніх родин, колектив організації публікує корисні пам’ятки, де покроково розповідає, як і що робити, і навіть подає зразки тих чи інших заяв. “Хоча дуже часто в телефонних розмовах доводиться все одно розтлумачувати, що і як, і коментувати детально розписані поради“, – зізнаються юристи. Окрім того, тут працюють над аналітикою та законопроектами, які мають на меті реалізовувати права наших захисників якнайкраще.

Громадський простір: Лесю, ми знаємо, що ваша організація зареєстрована з 2014 року… На якому ви зараз етапі розвитку?

існувала закрита група на Фейсбуці – лише для юристів, де ми публікували основні деталі справи

Леся: З 2015-го, але працюємо вже з 2014-го. Тобто, починалось все як волонтерський проект юристів, які ходили у військові шпиталі, надавали допомогу учасникам АТО. Не лише гуманітарну, а також консультували поранених щодо тих можливостей, прав, соціальної підтримки, які їм мала би забезпечити держава. Оскільки спільнота юристів розросталася, була заснована група у Фейсбуці, до неї долучилося одразу досить багато юристів з різних частин України. Працювало все так: у мене була можливість, наприклад, ходити у шпиталі, спілкуватися напряму з клієнтами, в інших – брати справи і консультувати у телефонному режимі, чи консультувати, коли учасник АТО повертається з київського госпіталю на реабілітацію чи у відпустку за станом здоров’я до себе додому. Так і було засновано проект Юридичної Сотні. Для цього існувала закрита група на Фейсбуці – лише для юристів, де ми публікували основні деталі справи, наприклад: справа щодо оформлення одноразової грошової допомоги у зв’язку з пораненням, місто Запоріжжя. Юристи з міста Запоріжжя писали, що беруть цю справу, а далі в особистих повідомленнях ми обмінювалися контактами тих бійців, яким потрібна була допомога.

діяльність організації починала розширюватись і виникла потреба реєструватися як громадське об’єднання

Оскільки проект розростався, ми починали займатися не тільки пораненими, а й членами сімей загиблих. З осені 2014-го з’явився порядок надання статусу учасника бойових дій, тож побільшало справ щодо оформлення документів для отримання статусу. Потім виникали питання щодо пільг, якими людина мала право користуватися, отримавши статус. Таким чином, діяльність організації починала розширюватись і виникла потреба реєструватися як громадське об’єднання. Однією з підстав також було бажання державних структур залучати нас у комітети, в робочі групи з тих чи інших питань. Але одна справа – включати як фізичну особу – Лесю Василенко, яка, якщо подивитись мою біографію, до 2014 року з війною, ветеранами, військовим правом нічого спільного не мала, тож було доцільніше включати саме громадську організацію. Таким чином, найактивнішими членами спільноти юристів-волонтерів було прийняте рішення утворити громадську організацію за однойменною назвою з проектом, який існував у Фейсбуці – Юридична Сотня.

Громадський простір: Кілька слів про людей, які входять до Юридичної Сотнії. Хто вони? Чим вони займалися до Юридичної Сотні?

Юридична Сотня об’єднує близько двохсот юристів, які допомагають учасникам АТО

Леся: Наша команда складається з кваліфікованих юристів, які спеціалізуються у різних галузях права. Загалом Юридична Сотня об’єднує близько двохсот юристів, які допомагають учасникам АТО. Вони приєднались у різний час: хтось із самого початку, з 2014-го року, хтось пізніше, деякі юристи зовсім нещодавно, пару тижнів тому.

Уже 3 роки триває війна, тому іноді хтось з юристів-волонтерів «перегорає». Телефонують, кажуть, що вибачте, але в мене зараз немає можливості, виключіть мене на 3 місяці. Після трьох місяців повертаються. Це є природнім процесом, що кількість юристів-волонтерів може зменшуватися, тому організація постійно шукає юристів, адвокатів, які готові допомагати.

Громадський простір: Це якась втома чи просто повернення в інше життя?

Леся: Втома, повернення в інше життя, тобто відчуття того, що виконав уже свій громадський обов’язок, відчуття того, що загострення спало, що немає такої нагальної необхідності. Зміни відбулися у січні 2016 року, коли збільшилося грошове забезпечення для учасників АТО. І зараз ні для кого не таємниця, що грошове забезпечення для солдата стартує від 7000 гривень. Тому виникає питання: «Чому я маю допомагати безоплатно, якщо в людини є, в принципі, можливості оплатити мою послугу?» Це є логічним питанням. До 2016 року грошове забезпечення військовослужбовців  було зовсім не на тому рівні – від 2000 гривень для солдата, відповідно, і підтримка була значно більшою.  2016 рік дещо змінив ставлення.

Півтора року проект був 100% волонтерським

Громадський простір:  Я так розумію, що так чи інакше вас почали підтримувати донори?

Леся:  Так. Однією з причин реєстрації громадської організації, було те, що ми розуміли: якщо бажаємо працювати на системному рівні, досягати результатів, рано чи пізно знадобиться донорська підтримка. Донорська підтримка з’явилася лише на початку 2016 року. Півтора року проект був 100% волонтерським. Тобто всі кошти, які вливалися – це були власні кошти, тому що до війни я працювала, мала непогану заробітну плату з приватного сектору, тому багато чого віддала на розвиток цієї організації. Були внески партнерів, які хотіли підтримати. І це було чудово.

Я цим проектом дорожу найбільше, тому що у ньому величезний внесок людей, які дійсно щиро прагнули допомогти. Наприклад, типографії, які хотіли долучитися до допомоги учасникам АТО, зголосилися друкувати наші пам’ятки. Ми б не змогли лише своїми силами надрукувати таку кількість.

Леся Василенко

Потім – гаряча лінія. Ми вирішили, що потрібно працювати системно, коли побачили, що кількість дзвінків на телефон зашкалювала. Наприклад, у мене телефон розряджався за перші 2 години робочого дня. Тому що кількість дзвінків була неймовірною. Тоді було прийняте рішення про те, що робимо окремі номери телефонів. І телефонний апарат для цього дав один з юристів-волонтерів Андрій Чебан, який із самого початку співпрацює з Юридичною Сотнею. Андрій досі з нами – консультує учасників АТО, він дуже активний член спільноти. При всьому цьому він має чудову оплачувану роботу в юридичній приватній сфері, але відчуває необхідність продовжувати також допомагати учасникам АТО. І на таких людях, на таких членах спільноти, фактично, проект і тримався півтора року, мав змогу розвиватися, і розвивається сьогодні.

Ми зареєструвалися у 2015 році – і з травня почали опрацьовувати варіанти звернення до донорів. У 2015 році єдине, що ми взяли, це був грант від ІСАР “Єднання” для проведення стратегічної сесії, щоб зрозуміти, куди рухаємося, напрацювати фандрейзингову стратегію, проаналізувати, що ми хочемо робити, до чого хочемо дорости. Потім ми вже зверталися на базі того, що мали, до Посольства США, до Національного фонду розвитку демократії, до Європейського фонду розвитку демократії. УГСПЛ нас частково підтримували, дали cубгрант на гарячу лінію. Після того нас почав підтримувати також фонд «Відродження».

До цього ми отримували суттєву підтримку, яку ми дістали першою від NED (National Endowment for Democracy). 

Робота з донорами для мене на сьогоднішній день полягає в тому, щоб приходити і презентувати себе, розказувати про свій проект. Тому що просто так написати заявку, заповнити… Мій досвід показує, що це не працює.

Леся Василенко

Громадський простір:  Ми організовувати дещо раніше  розмову у форматі Prostir Talks для тих, хто працює над темою примирення – медіаторів, фасилітаторів, журналістів. Зокрема, вони озвучували свої месседжі для донорів. Вони сказали, що зараз актуально було би вкладатися в реінтеграцію воїнів АТО. З Вашої позиції, на що найважливіше зараз звернути увагу донорам?

я би 100% підтримувала діяльність з реінтеграції, соціальної адаптації учасників АТО

Леся:  Я би теж 100% підтримувала діяльність з реінтеграції, соціальної адаптації учасників АТО. Потрібно вкладати в їхнє навчання, підвищення кваліфікації, професійні тренінги, тренінги з розвитку лідерства, розвитку власних спроможностей, розвивати їх як громадських діячів. Давати змогу учасникам АТО легальними, законними інструментами впливати на державні рішення і рішення на місцевому рівні. Цю діяльність мало хто підтримує на сьогоднішній день, здається лише в Pact є такі освітні програми.

Бо що  отримує людина, повертаючись з війни? Своє посвідчення і низку пільг, половина з яких не працюють або потрібно ходити принижуватись, щоб їх отримати. Таке відношення тільки злить, потрібен підхід який, навпаки, пом’якшує етап повернення у цивільне життя, що показує: “Подивись! Суть державної підтримки не тільки у пільгах, а в тому, що ми даємо тобі можливість навчитися, розвинути себе, щоб у подальшому не залежати від цієї підтримки, мати змогу заробити, стати самостійно на ноги, підняти на ноги своїх дітей, утримувати сім’ю і бути незалежним громадянином, який має гідне життя“. У це треба вкладати.

Також треба вкладати в розвиток дітей. Треба створювати більше проектів, які направлені на підтримку, на національно-патріотичне виховання молодого покоління. Діти учасників АТО, так само, як і діти переселенців – є вразливою категорією населення, яка зазнає суттєвий вплив війни. Я можу сказати, що, напевно, мої діти більше дізнаються про війну, ніж діти моїх знайомих, які в цій сфері не працюють. І при цьому я дуже стараюся, коли приходжу додому, не говорити про роботу, не піднімати тему військових. А уявіть, що відбувається у сім’ях військовослужбовців? Дитина постійно в цьому живе, є небезпека, що дітям може передатися негативний психологічний стан, виникнути агресивні настрої. Системної роботи з такими дітьми немає.

Існують приватні донори, які дають кошти, щоб організувати якісь поїздки, повезти на море – це класно, супер, але це – разові акції. Такі заходи теж дуже потрібні, особливо, якщо це за кордон – показати, що відбувається, яким чином люди живуть. Але всередині країни мають бути проекти, направлені на те, щоб об’єднувати цих дітей разом, об’єднувати разом сім’ї учасників АТО. Проекти направлені на виховання в дітей любові до України як своєї землі, повагу до держави, повагу до того, чим має бути держава. Тому що інакше ми будемо постійно незадоволено жити в такій от фрустрації. Психологи будуть ставити діагноз якогось всезагального неврозу для всієї нації – це неправильно.

Громадський простір: Лесю, хотілось би почути про тенденції. Ми знаємо, що у вас за квітень було більше 2000 звернень. Тобто звернення все одно продовжують надходити. Які звернення по групам, можливо, по запитам зараз є найбільш актуальними, найчастішими?

Леся: У Юридичній Сотні основна тенденція – збільшення кількості справ учасників АТО. У квітні 2016-го до нас надходило близько 400 дзвінків, тоді як за квітень 2017 року ми отримали 2 тис. звернень, з них – 900 дзвінків від осіб, які телефонували на гарячу лінію вперше. Значна кількість учасників АТО звертаються за юридичною допомогою декілька разів.

Земля – це одне з найпопулярніших питань. Тому що це фактично єдина пільга, яку можна отримати і потім якось монетизувати, в більш-менш адекватний грошовий еквівалент. Часто отримують землю для того, щоб її продавати. Зараз менше звертаються щодо отримання статусу учасника бойових дій, тоді як десь до середини 2016-го року це було поширене запитання. У 2016-му у нас найпопулярнішим питанням було розірвання контракту, оскільки ми займалися законопроектом №5337.  Також поширеними є – отримання одноразової грошової допомоги, статусу інваліда війни.

Громадський простір: А як щодо статусу учасника бойових дій? Це питання переважно вже закрите?

Леся: Значно зменшилася кількість звернень щодо цього питання… Почала працювати система отримання посвідчення учасника бойових дій через військкомати. Люди звертаються в індивідуальному порядку і все працює відповідно до Закону. У вересні 2014 року, коли тільки почали видавати посвідчення учасника бойових дій, проблем було значно більше. Україна вперше за стільки років почала надавати цей статус масово, до цього його надавали військовослужбовцям, які брали участь у миротворчих операціях, а тут стався наплив, з яким потрібно було справлятись.

В 2014 році працювала єдина міжвідомча комісія з питань надання статусу учасника бойових дій. Це було на базі державної служби, туди входили представники з різних силових структур, а також громадські представники. Я також входжу в таку комісію по цей день. Кількість справ, яка йшла єдиним напливом  вимірювалась в десятках тисяч. Це було нереально – десяти або дванадцяти людям у цій комісії розглянути цей масив справ вчасно. Тому затримки були по півроку, по вісім місяців. В 2015 році процедура була змінена, створені комісії в кожному відомстві, і в Міністерстві оборони окремо було створено 5 комісій. Відповідно, процес пішов значно швидше, міжвідомча комісія просто приймає статистику, зводить це все в реєстр учасників АТО. Зараз займаємось також питаннями розгляду справ по виплаті одноразової  допомоги  померлим членам сімей загиблих волонтерів, добровольців і виплати одноразової допомоги в разі отримання інвалідності під час участі в АТО добровольцям і волонтерам.

Громадський простір: А як щодо того, що учасника бойових дій присвоювали людям, які насправді не воювали там?

Леся: Статистики цієї ніхто не видає. Я особисто не знаю таких людей.  Якщо є факти фальсифікації документів, то згідно Постанови Кабінету Міністрів України №413, це є підставою для позбавлення статусу  учасника бойових дій. Прийдіть і заявіть, якщо це було незаконне присвоєння. Але як тільки ти просиш людину, яка стверджує про певну кількість незаконно виданих посвідчень, заявити про конкретні факти, ніхто цього не робить. Проблема існує, але ми її не вирішимо, поки люди не почнуть звертатися із заявами до правоохоронних органів.

Громадський простір:  Чи вам вистачає медіа-підтримки у вашій темі?

Леся: Бувають періоди, коли нуль зацікавленості, коли відкрито кажуть, що тема учасників АТО вичерпана, вона нам не цікава і т. п. Таке трапляється, але мені здається, що це буває в певні періоди, коли є інша гаряча тема. Інше питання в тому, що нам просто не вистачає рук для того, щоб правильно працювати з медіа. Олена Лисенко (керівник комунікаційного напрямку – авт.)  – фактично у нас одна займається цим напрямком, плюс веде соціальні мережі та сайт…

Громадський простір: У вас є можливість через наш портал інформувати, звернутись до тих, хто потенційно міг би волонтерувати у вас, допомагати у цьому напрямку.

Леся: Це було би чудово. Кожен раз, коли ми готуємо законопроекти, нам потрібна медіа-підтримка. Тому що недостатньо просто написати текст і навіть замало знайти депутатів, які зберуть підписи для законопроекту. Далі, для того, щоб  вдало пройти усі комітети  та було голосування, потрібно створити навколо законопроекту резонанс.

Потрібно, щоб суспільна думка була настільки сильною, щоб депутат, їдучи по дорозі на роботу, чув по радіо, що є такий законопроект, щоб А.Парубій знав, що щось важливе не виноситься на голосування. Щоб коли народних депутатів запрошують на ефіри, їм ставилися питання: «А що там, між іншим, із цим законопроектом по учасникам АТО?»

на жаль, на сьогоднішній день в Україні немає єдиної стратегії щодо інтеграції, адаптації ветеранів на державному рівні

Ось така підтримка нам дуже потрібна. Тому що, на жаль, на сьогоднішній день в Україні немає єдиної стратегії щодо інтеграції, адаптації ветеранів на державному рівні. Ні стратегії, ні програми, ні навіть концепції цих документів досі не прийнято. Розпорядження Президента щодо цього було ще в 2015 році. І тому поки єдиний шлях – полегшувати шлях інтеграції, соціальної підтримки, на яку можуть розраховувати учасники АТО шляхом затикання законодавчих дірок окремими розробками законопроектів.

Юридична Сотня

Команда ГО “Юридична Сотня”

Громадський простір: Можливо, якісь актуальні меседжі для суспільства наостанок? 

запрошуємо до співпраці юристів, адвокатів зі всієї України

Леся:  Ми запрошуємо до співпраці юристів, адвокатів зі всієї України, які мають пару годин вільного часу. Оскільки зараз учасники АТО звертаються із серйозними справами, які вимагають супроводу в судах. Хочеться об’єднуватися з людьми, які в цьому вбачають покликання і можливість допомогти, можливість виконати свій громадянський обов’язок.

Підтримка таких кваліфікованих юристів, адвокатів, які мають досвід ведення справ у судах, зараз конче потрібна. Адже до нас звертаються і з сімейних справ, з розлученнями, звертаються і з кримінальних справ, де просто шиють злочини, яких не було…

До суспільства – ставтеся з повагою до наших захисників, які повертаються додому і допомагайте їм. Я не маю на увазі  пожертвами, грішми, а допомагайте у пошуку роботи, розповідайте про ті можливості, які пропонують громадські, волонтерські проекти, де вони могли б чомусь навчитися, отримати психологічну допомогу, реабілітацію. Цікавтеся, які є дійсно нагальні потреби, побажання, інтереси на сьогоднішній день в наших захисників, які повертаються. І таким чином можна сприяти тому, щоб учасники АТО ставали незалежними, але в той же час активними і гідними членами нашого суспільства.

………………………………

Підготували: Любов Єремічева, Віталій Ніщименко

Транскрибування: Олександра Воронкова


Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

У День соборності України — про цінності та моделі єднання

З чим входимо у 20-ті: тренди, тенденції та виклики для громадянського суспільства

Діалог створює взаємодію. Квентін Олівер про змістовні публічні консультації

Творення платформ діалогу влади і громадянського суспільства — тло обговорень на PlatForum

Соціальне замовлення може стати добрим прикладом партнерства громадянського суспільства і влади

ЄС + Україна, Грузія та Молдова: громадські організації пропонують новий формат діалогу