«КримSOS»: для кожного з нас це набагато більше, ніж робота

«КримSOS» - проект, який був створений волонтерами 27 лютого 2014 у зв'язку з початком окупації Автономної Республіки Крим Росією. Ось вже понад рік ініціатива займається наданням допомоги вимушеним ...

Крим SOS

Громадський Простір

«КримSOS» – проект, який був створений волонтерами 27 лютого 2014 у зв’язку з початком окупації Автономної Республіки Крим Росією. Ось вже понад рік ініціатива займається наданням допомоги вимушеним переселенцям з Криму і східних регіонів, а також інформуванням про події у Криму. 18 травня відзначається 71 річниця депортації кримських татар, тож Громадський Простір вирішив завітати до офісу «КримSOS» та присвятити репортаж команді, яка допомагає тим, хто змушений був залишити свою домівку і шукати нового життя.

Ірина Даценко, координаторка центрального представництва громадської ініціативи “КримSOS” в Києві розповіла нам про діяльність організації та її внесок в життя українців.

Минуло вже більше року від початку подій в Криму і на сході, КримSOS дуже добре відреагував на ці події, підставляючи своє дружнє плече всім людям, які цього потребували. Чи можете оцінити, яку різницю вніс КримSOS в життя людей за цей рік? Які результати сталися за цей час? Що було б з Україною, якби не було КримSOS?

– По-перше, мені дуже прикро, що наша організація розвивається. Якби вона створилася і одразу ж через декілька місяців закрилася, тому що припинилися всі ці події, було б набагато краще. Але вийшло так, що ми постійно впроваджуємо якісь нові напрямки роботи, тобто спочатку це була просто сторінка на фейсбуці, зараз це і гуманітарна допомога, і соціальна адаптація, допомога у працевлаштуванні, різні тренінги для переселенців, щоб вони краще тут адаптувалися і знаходили роботу, безкоштовні юридичні консультації, тобто дуже багато напрямків роботи. Якщо ми говоримо про масштаби, які охоплює наша організація, то швидше за все це вся територія України, тому що дзвінки до нас на гарячу лінію за консультаціями приходять з усіх регіонів України. Зараз у нас працюють три офіси – Київ, Львів і Херсон. У нас приблизно двадцять співробітників. Звичайно, порівняно з кількістю переселенців, яких уже набагато більше мільйона… то ми стараємося робити все, що в наших силах і навіть більше, тому що для кожного з нас це набагато більше, ніж робота, це те, заради чого ми залишили свої роботи, своє життя. У нас в організації працює досить багато переселенців.

Тобто, це люди з Криму?

– Так, навіть у нас більше людей зі сходу працює. У нас дуже багато волонтерів, дуже багато людей, які хочуть нам допомагати. Кажуть, ми не знаємо, що можемо зробити, але хочемо якось теж долучитися до цього процесу. Тому ми намагаємося розвиватися, але було би краще, якби ми просто припинили існування, якщо чесно, щоб все налагодилось.

Як Ви бачите, щоб все мало би налагодитись? Як би Ви описали ситуацію, яка є зараз, чого хотілося б бачити від держави, від суспільства як реакцію на ситуацію, яка є в Криму і на Сході?

– Напевно, кожен знає ситуацію, яка є зараз. З нашої точки зору, з точки зору організації, яка працює в сфері людей, які постраждали в результаті цих подій, внутрішньо переміщені особи чи люди, чиї права були порушені, ми просто закриваємо дірки, якісь прогалини, те, що не було зроблено на державному рівні. Але останнім часом, я б сказала навіть останні півроку, ми почали тісно співпрацювати з різними органами державної влади і цей процес пішов. Він пішов, але пішов повільно – зміни в законодавстві, які намагаються робити наші юристи, щоб більш адекватно відображати права саме внутрішньо переміщених осіб чи якісь інші питання… Я думаю, що просто всі мають скооперувати свої сили і діяти згідно однієї стратегії, не жалітися одне на одного, що хтось робить, хтось не робить – особисто тобі не подобається, ти йди і роби. В нашій організації все діє за таким принципом, я б сказала.

Проанонсуйте найближчу подію, яка відбудеться.

– До 18 травня ми готуємо проект до Дня депортації кримських татар, це будуть історії людей, 18 історій, які ми розкриватимемо протягом 18 днів, тому що шлях від Криму до, наприклад, Узбекистану займав приблизно 18-20 днів. Це будуть фотографії, разом з історіями. Я думаю, їх можна буде побачити. Це буде переносна виставка, можливо, навіть не тільки в Києві, тому просто слідкуйте за нашим сайтом. Я думаю, найближчим часом там з’явиться інформація.

Чи вірите в щось хороше найближчим часом для України?

– Так. Якби ми не вірили, то ми б цього не робили.

Ірина провела журналістів Простору кімнатами офісу «КримSOS» та розповіла, хто й чим займається в організації. Пропонуємо ближче познайомитися зі щоденним життям ініціативи, віртуально занурившись в її атмосферу.

Наостанок Громадський Простір вручив команді «КримSOS» свій фотоальбом “Майдан Гідності. Фото&Спогади”.

Підготували: Галина Жовтко, Люба Єремічева


Тематика публікації:            

Останні публікації цього розділу:

"Якщо не працювати з культурою, то є сусідні держави, які б хотіли з нею попрацювати" — Яна Бойцова

Юлія Соловйова: мотивацією має бути бажання жити під синьо-жовтим стягом

Олександра Матвійчук: громадяни, які усвідомлюють свою роль — величезна рушійна сила

Юлія Євпак: еліта — завжди актив, вона та, хто рятує країну, коли зле

Волонтер Михайло Шелеп: менші збори в меншому колі людей — ефективніші

Ініціативи Степаня: залучаємо можливості, які дають поштовх діяти та змінювати життя молоді на краще