Крім донорів, у мозкових центрів дуже мало покупців – дослідження

Громадський Простір

Українські аналітичні центри мало впливають на політику, бо відірвані від реального політичного процесу і зосереджені на проектах, фінансованих донорами. Про це йдеться у звіті “Оцінка досліджень з аналізу політики в Україні”. Думки представників НУО з приводу дослідження вже розходяться.

Дослідження проведене на замовлення Проекту «Об’єднуємося заради реформ» (UNITER), що реалізується Pact в Україні за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID); Міжнародного фонду «Відродження» (МФВ) та Фонду розвитку аналітичних центрів (TTF).

70% опитаних експертів вважають, що “мозкові центри” дуже мало впливають на політичні процеси в Україні – йдеться у дослідженні КМІС. Порівняно більше впливу неурядові організації мають у сфері соціальної політики, громадянського суспільства, законодавства, економіки і місцевої політики.

«…Колись визначні Лабораторія законодавчих ініціатив і Міжнародний центр перспективних досліджень, виявляються нездатними сприяти реформам на національному рівні тепер, коли фаза радикальних реформ закінчилася…», – йдеться у звіті.

Матеріали аналітичних центрів часто невисокої якості. “Мозкові центри” не виробили спільних професійних стандартів, «працюють у професійному вакуумі». У таких умовах донори змушені виконувати функцію контролю якості, але небагато донорських організацій компетентні для такої оцінки.

Немає попиту на послуги аналітичних центрів з боку держави. Деякі аналітичні центри політизуються. Є окрема група “мозкових центрів”, що підтримуються великим бізнесом, пов’язаним із владою. Йдеться, зокрема, про Фонд ефективного управління, Інфопойнт, центр БЕСТ (пов’язаний з «Систем кепітал менеджмент» і Партією регіонів).

Експерти радять аналітичним центрам збільшити помітність у ЗМІ, підвищити якість матеріалів, знаходити нові аудиторії через співпрацю з місцевими неурядовими організаціями.

«Те що у нас називається аналітичними центрами – це дуже різні організації. Варто подивитися, чи є можливість виробити стандарти якості, стандарти інституційного розвитку, які описали б для нас клас аналітичних центрів як дещо відмінних від решти НУО. 

Нам треба перейти від констатації факту: ну немає попиту на аналітичний продукт і ринок не розвинутий… Відійти, щоб побачити, як цей ринок можна формувати. 

У звіті йдеться багато про комунікацію. Моє глибоке переконання, що варто братися до розподілу праці. Наскільки аналітичні центри зможуть працювати у партнерстві з іншими ініціативами, які мають більш потужні комунікаційні спроможності», – вважає Інна Підлуська, МФ Відродження.

Ми поцікавилися у представників аналітичних організацій, чи є в них інші замовники, окрім донорів, і як вони розцінюють звіт.

Коментують Ірина Бекешкіна (Фонд “Демократичні ініціативи) та Євген Шульга (Центр Разумкова)

«Ми благодійний фонд – так вийшло, коли ми реєструвалися. І ми не можемо працювати на замовлення, таке наше законодавство. Можемо працювати з тими, хто перерахує оплату за нашу працю як благодійний внесок. Коли ми реєструвалися, то громадській організації із загальнонаціональним значенням треба було мати представленість у, здається, 20 областях. 

Не розумію, звідки взагалі думки про “професійний вакуум”. У нас є чимало аналітичних центрів, що працюють на тому ж рівні, що й закордонні колеги. 

А зі звітом я взагалі незгодна. Вважаю цей звіт непрофесійним. Про це багато говорили в кулуарах. Наприклад, у звіті сказано, що наші медіа навдивовижу вільні, що проблем із демократією в нас немає. І те, що після Помаранчевої революції 2004 року нічого не змінилося у діяльності “think tanks” – це ж дурниця! – прокоментувала Громадському Простору Ірина Бекешкіна, директор Фонду “Демократичні ініціативи”.

«Я вважаю, що це правдивий звіт. Можливо, методологічно він не бездоганний. У нас справді є проблема з комунікацією наших досліджень. Є проблема із надто великою зосередженістю на донорах замість зосередженості на тих, для кого ми працюємо. 

Немає галузевого об’єднання аналітичних центрів, яке би виробило професійні стандарти і щороку відзначало найкращі аналітичні розробки. Варто було б об’єднатися в асоціацію. Спільними зусиллями можна робити більше, ніж поодинці», – сказав Громадському Простору Євген Шульга, експерт зі зв’язків з громадськістю Центру Разумкова.

Текст дослідження.

Автор : Ірина Салій