Із пожежників в натхненники. Як будувати стосунки з громадами через діалог

Громадський Простір

Зламався телевізор, не знаємо як написати заявку, як відкрити осередки, є проблема і думаємо, як діяти…  З 2015-го року КримSOS спільно з УВКБ ООН допомагає спільнотам ВПО в західних та центральних областях України. Менторська підтримка, організація візитів “Громада до громади”, Фестиваль ідей, індивідуальне навчання, сприяння переходу з офлайну до онлайн — ці та багато інших корисностей втілено за останні сім років. Про досвід роботи із 73 громадами та ініціативами протягом такого великого періоду в межах ProstirTalks розповідає Денис Савченко, голова правління громадської організації КримSOS. Він поділиться про успішні кейси на місцях, досвідом комунікації з великою кількістю спільнот та згадає про пандемічні особливості роботи з регіонами.

Ми також не забули розпитати у місцевих активістів — чим їм корисні такі проєкти, які дозволяють комунікувати за межами своєї громади. 

Свої в громаді

Місія проєкту “Посилення спільнот ВПО в західних та центральних областях України” — посилити активістів серед внутрішньо переміщених осіб (ВПО) до тієї міри, коли вони самі можуть вирішувати свої проблеми у приймаючих громадах.   

Також існують допоміжні задачі: зміна ставлення до переселенців та боротьба з негативними стереотипами щодо них. Результати роботи активістів серед переселенців та їх ініціатив дають можливість боротись з багатьма негативними явищами, як то стигматизація та дискримінація.  

Є ще й несподіваний ефект від нашої діяльності – розвиток місцевих громад, місцевої демократії та покращення співпраці з органами влади. Таким чином, часто місцеві жителі, котрі не є цільовою аудиторією нашого проєкту, за допомоги активістів-ВПО можуть покращити рівень свого життя та отримати доступ до різноманітних соціальних, культурних та освітніх послуг. 

Зараз у проєкті не задіяні організації з Донецької, Луганської області. Попри те, що там багато переселенців та у цих регіонах актуальні ряд проблем термінового характеру. Такі запити успішно вирішують інші громадські організації. Наш же проєкт трохи про інше.   

Також у Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій,  Херсонській, Миколаївській, Кіровоградській областях працюють з темою розвитку громад наші партнери – громадська організація “Десяте квітня”. 

 Вивчаємо потреби, потенціал

Пишаюсь тим, що ми систематично працюємо зі своїми бенефіціарами – керівниками та активістами громадських організацій переселенців. Ми намагаємось комплексно підходити до роботи з кожною громадою – вивчаємо їхні потреби, потенціал, в якому вони знаходяться середовищі, які проблеми там існують та що у майбутньому може їм заважати ефективно працювати. Таким чином ми створюємо довгостроковий ефект та перспективність результатів нашої співпраці.  

Ще одна особливість – залучення до проєкту представників місцевого бізнесу та влади. Запрошуємо їх виступати на наших заходах. Наприклад, одна з лекцій онлайн фестивалю “Марафон натхнення” була присвячена ефективній співпраці з владою на місцевому рівні. Спікером був Тарас Шаправський, перший заступник міського голови м. Буча, віднедавна обраний секретарем міської ради.  

Також ми намагаємось посилити ефект результату від однієї дії. Так, коли фінансуємо індивідуальне навчання для представників однієї спільноти, потім просимо поділитись з іншим громадами набутими знаннями. Таким чином ця інформація продовжує циркулювати в середині нашої мережі.   

Але найголовніше – кожного активіста ми сприймаємо, в першу чергу, як особистість. І таке відношення поширюється й усередині мережі громад. Ми підтримуємо один одного навіть поза роботою. Усі з радістю проголосують за когось на конкурсі “Найкраща мама року”, чи допоможуть чимось, коли станеться горе.  

  Які інструменти використовуються для створення спільноти підтримки

За шість років існування проєкту — він змінився. Ми починали з грантової підтримки ініціатив – завдяки УВКБ ООН видавали міні-гранти на проєкти новостворених громад переселенців. Це допомогло нам налагодити первинний контакт з ними та надати фінансовий поштовх їх діяльності. Тож до 2017-го року ми сформували свою мережу організацій та ініціатив переселенців, котрі й підтримуємо зараз. 

Архів КримSOS

Зараз уся наша діяльність умовно поділяється на три напрямки й, відповідно, кожен має свої інструменти:  

Організація навчання: 

– тренінги та вебінари; 

– індивідуальні курси  для членів громад з різних тем інституційного розвитку та соціальної роботи організації. Наприклад, з різних форми арт-терапії, ораторської майстерності й інші; 

– менторська програма – унікальні ініціатива, що допомагає громадам розвивати бренд організації, продумати стратегію, створити своє соціальне підприємництво, налагодити систему фандрейзингу й так далі. 

Архів КримSOS

Обмін досвідом  

– індивідуальний візит однієї організації до іншої;

– навчальні тури – групові візити, коли збираємо близько 15 представників  ініціатив та місцевих активістів. Через карантинні обмеження зараз не проводимо; 

– ініціатива “Експерти спільнот” – одні учасники проєкту надають іншим допомогу щодо проведення майстер-класів, налагодження співпраці з місцевою владою, організації гуманітарної допомоги та в інших питаннях, в яких вони найкраще розуміються. 

Архів КримSOS

Консультації, пов’язані не тільки з проєктною роботою. Ми допомагаємо заповнювати проєктну заявку для отримання грантів, розробити дизайн афіші для заходу, завантажити та налаштувати ZOOM. Повірте, ми ніколи не відмовляємо, якщо громади звертаються з якимось проханням.  

В усіх напрямках нашого проєкту ми намагаємось створювати конкурентні, якісні продукти та послуги.     

Чого вдалося досягти: ключові кейси

Загалом, з 2015 року ми у різний спосіб допомогли 150 громадським організаціям та ініціативним групам. Зараз активно співпрацюємо із 73 громадам й кожна з них унікальна. 

Дуже важко розповісти про певні досягнення напрямку. Але завдяки нашій підтримці з’явилось багато яскравих проєктів, деякі ініціативи стали ще кращими.    

Наприклад, у Івано-Франківську з 2016 року успішно працює благодійна фонд Ліга Толерантності та їх Школа Холістичного Футболу – вони співпрацюють з футбольним клубом ФК “Шахтар”, на світовому рівні представляють Україну у сфері соціального футболу.   

Також в Ужгороді у 2020 році з’явилась соціальна пекарня “ФіолЄтово”, де працює молодь з ментальною інвалідністю. Ідея проєкту сформувалась після візиту активістів до соціальної київської пекарні “Good Bread from Good People”. Також  ми допомогли розробити стильний дизайн й загальну концепцію бренду завдяки менторський програмі.   

У Вінниці шість років тому переселенці створили громадську організацію “Об’єднання переселенців “Спільна справа” і на даний момент ця організація успішно реалізує проєкт будівництва житла для переселенців.  

Це лише три з сотні прикладів, про які ми можемо розповідати щонайменше тиждень.  

 “Коли ти знаєш, що є люди, які тобі готові допомогти, то й справа йде з легкістю”: коментарі спільнот

Громадський Простір також поцікавився у самих спільнот їхнім досвідом участі у даному проєкті — чим він був корисний та помічний, як посприяла така міжрегіональна комунікація…

Карина Манько, керівник арт-студії “Долоньки”, м. Сміла на Черкащині: 

– З КримSOS співпрацюємо з 201-го року. Саме ця організація була першою, яка нас підтримала та повірили в наші можливості. Ми отримали два гранти та змогли реалізувати чудові проекти з психологічної підтримки дітей переселенців та дітей з інвалідністю. Саме ці ініціативи дали нам змогу заявити про себе в місті. Тепер ми співпрацюємо зі школами Сміли, Смілянською бібліотечною системою, відділом культури Смілянської міської ради, ЦСССДМ.  

Фото з архіву Карини Манько

Також у КримSOS допомогли професійно розвиватись – представники нашої команди відвідали чисельні тренінги з командоутворення, бухгалтерського обліку, отримали фандрейзингові навички.  

Ми стали учасниками програми “Громада до громади”. Змогли перейняти досвід роботи у Львівської освітньої фундації та громадської організації “Лярш-Ковчег”. Також ми самі приймали громади з міста Ужгород та міста Полтава по обміну практиками.  

Вся ця підтримка від КримSOS безцінна для нас. Бо коли ти знаєш, що є люди, які тобі готові допомогти, посприяти та надихнути на діяльність, то й справа йде з легкістю.  

Наталя Діда, керівник Школи корисного дозвілля “Вулик”, м. Полтава:

На початку 2015 року створили ініціативну групу “Полтава – Самодопомога”, щоб допомогти іншим переселенцям у новому місті. У Полтаві працював офіс КримSOS й ми якось швидко знайшли спільну мову та в нас повірили. Коли були якісь цікаві пропозиції конкурсів чи грантів – завжди писали мені чи навіть дзвонили. Зараз вже налагоджена система – про можливості розповідають у розсилці чи в групі “Громади України”. 

Також завдяки гранту від УВКБ ООН нам вдалось облаштувати соціальну пральню та майстерню по ремонту одягу при церкві.  

Для Школи корисного дозвілля Вулик, а згодом і для створеної на її основи ГО “Спілка активних жінок ВУЛИК”– КримSOS стала хорошим другом і надійним партнером у написанні грантових заявок, обміні суміжним досвідом, в організаційному розвитку  

Фото з архіву Наталі Діди

Зараз ми дуже активно співпрацюємо як з КримSOS, так і з іншими громадами. Кожен може пропонувати якісь ідеї, що потім втілюємо разом. Наприклад, я придумала запустити консультацію “Експертів спільнот”, щоб кожен допомагав іншим розібратись у якійсь темі. Я можу підказати, як краще проводити заходи з арт-терапії, бо завдяки КримSOS пройшла навчання по цій темі.   

Також подобається, що для громад проводять вебінари, що сьогодні актуальні для нас. Зокрема, розповідають усі секрети проведення заходів у ZOOM. Ця інформація знадобилась мені для підготовки онлайн-занять з арт-терапії для особливих дітей із Луганщини.   

Практично усі ці роки переселенці на Полтавщині відчувають дружню всебічну підтримку від КримSOS та об’єднаних нею спільнот.  

Віталій Андрієць, керівник мережі хлопчачих майстерень “Мудрий Тесля”, м. Черкаси:

Познайомився з КримSOS рік тому. Я дивився декілька їх вебінарів. Особливо допомогла лекція про створення громадських організацій – вона надихнула зареєструвати свою ініціативу. Адже зараз це вже мережа з шести майстерень у Черкасах, Києві, Кривому Розі, Сумах, Смілі, Білій Церкві. Щотижня в них займаються десь 150 хлопців.   

Мені хотілось перейти від “ініціативи Віталіка” до офіційного існування. Щоб була взаємодія між майстернями та можна було подавати проєкти на конкурси грантів. Звичайно, ставлення до громадських організацій інше, більш вагоме, ніж до ініціатив. Наприклад, коли просимо допомогти якісь організації закупити інструменти чи ще щось. 

Фото з архіву Віталія

Також я розповідав на “Марафоні натхнення” про досвід створення ідейного майданчику для хлопчиків 6-15 років, які навчаються ставати чоловіками, вчаться робити різні корисні речі своїми руками.   

Загалом, карантин підштовхнув до створення свого You-tube блогу. У минулому році в березні ми поставили на паузу проведення уроків, але я продовжував розписувати план занять. А коди за три місяці накопичилось багато ідей, зрозумів, що потрібно якось записувати їх у відео. Почав вчитись писати сценарії, говорити на камеру – це виявилось непросто.   

КримSOS допоміг обладнанням для зйомок, стабілізатором, світлом, камерою. А також оплатили  навчання у школі телеведучих. Я б сам не дозволив собі таке навчання. Хоч на перший погляд такі курси не пов’язані з моїм проєктом – я ж займаюсь хлопцями, деревом, а тут розмови… Але я часто розповідаю про ініціативу, ділюсь досвідом, тому дуже важливо вміти правильно розповідати про усе.   

Тож продовжую навчатись, а у КримSOS допомагають зробити мої проєкти кращими.  Так, нещодавно ми разом розробили та оновити дизайн обкладинок на моїх відео. Тепер усе виглядає дуже стильно.   

Трансформація у стосунках та комунікації між регіонами: що змінилося за сім років на місцях

У 2015 році, коли ми тільки починали працювати з громадами, взаємодії між регіонами фактично не було — продовжує розповідати Денис Савченко. Організації переселенців мало знали один про одного. Активісти розповідали, що відчували себе знесиленим і самотніми – вони були наодинці із цілою купою проблем. Наш проєкт і допоміг їм об’єднатись та знайти однодумців. Вони як мінімум дізнатися один про одного.   

Зараз ми бачимо величезну взаємопідтримку між організаціями. Вони переймаються про успіх проєктів один одного. Але є й невеликий елемент здорової конкуренції. Кожен оцінює як однакові ідеї реалізуються в різних регіонах та намагаються втілити їх якнайкраще.  

Я бачу розвиток громад, у порівнянні з 2015 роком. Вони вже не думають про виживання, у них є потреба у розвитку та вони прагнуть досягти певного стандарту й результату.  

Міжрегіональна робота: як правильно її будувати

Треба розуміти, що на первинному етапі важлива фінансова підтримка. Ми пішли цим шляхом і як бачимо, це було дуже важливо.   

Також потрібно будувати стосунки із громадами на основі діалогу. Кожного кварталу ми з колегами надсилаємо анкети, де питаємо по пріоритетам та планам у роботі. Раз на рік ми проводимо глибинні інтерв’ю. Ми цікавимось проблемами та потребами громад.  

Усі наші проєктні активності формуємо на основі відгуків бенефіціарів. Так люди відчувають, що мають вплив та владу над тим, які продукти й заходи їм запропонують.    

Ми обов’язково включаємо у проєктні заходи представників влади. Адже на початку проєкту більшості громад були проблем у стосунках з владою – місцева адміністрація або ігнорувала заклики переселенців, або заважала їх діяльності. А з 2019 року ми бачимо кардинально іншу картинку.  Для багатьох організацій співпраця з місцевою владою стала важливим ресурсом.  

Як пандемія видозмінила роботу 

Нам, як і іншим організаціям довелось в екстреному порядку переводити роботу в онлайн. Багатьом громадам теж було не солодко: відмінились офлайн заходи, хворіли люди, деякі втратили значну частину доходів (наші бенефіціари реалізують проєкти на безоплатній основі).  

Під час пандемії коронавірусу загострилось питання здоров’я – як фізичного, так і психологічного. Завдяки УВКБ ООН ми реалізовували програму екстреної фінансової допомоги. Але усім допомогти не в змозі, бо потреби були і залишаються занадто великими.   

Але при цьому є й позитивні моменти. Пандемія згуртувала нас та посилила взаємодію між громадами. Для деяких ситуація стала поштовхом та мотивацією для подальшого навчання.   

Ми також стали частіше спілкуватись один з одним. Бо щоб приїхати на наш тренінг були потрібні квитки на потяг, відгули на роботі й вдома… А так: натиснув кнопку на комп’ютері – і ти вже розмовляєш з друзями з усіх куточків України. Це стало “ложкою меду в діжці дьогтю”.   

Із пожежників в натхненники: дещо про найближчі плани…

Ми продовжимо комплексно підтримувати громади. Але ми вже хочемо, щоб вони займались адвокацією. Мова про те, аби вони передавали свій досвід та знання місцевій владі та на найвищі рівні.  

Мріємо, що наші громади стануть не “пожежниками”, що вирішують місцеві проблеми, а натхненниками. Що їх досвід стане фундаментом для розвитку інших ініціатив, щоб наші бенефіціари були в авангарді вирішення найбільш актуальних проблем та щоб їх робота була системною.     

  Меседжі українським активіст(к)ам

Не відкладайте на потім ідеї. Завжди є люди, що проходили схожий шлях, у яких можна навчитись та отримати поради. Просто потрібно попросити про допомогу чи пораду – і вам розкажуть як зробити щось з меншими витратами та навчать.  

Насправді можливостей та джерел підтримки є багато. Їх просто потрібно пошукати. Наприклад, наш проєкт для громад створений саме для допомоги іншим.    

………………………………………………………………………….

Підготували: Анна Дерев’янко, Люба Єремічева

Фото для ілюстацій: UNHCR/Антон Федоров