Реєстрація


Громадянське суспільство 2030 – уже не “третій сектор”?!

Боргові кризи, девальвація долара та розпад євро, корпорації як основні постачальники соціальних послуг, регульований Інтернет, а громадянське суспільство уже не основний суб'єкт "для загального ...

Майбутнє

Галина Жовтко

Боргові кризи, девальвація долара та розпад євро, корпорації як основні постачальники соціальних послуг, регульований Інтернет, а громадянське суспільство уже не основний суб’єкт “для загального блага” – це один із можливих, і ще не найгірших, сценаріїв майбутнього, представлених у дослідженні «Майбутня роль громадянського суспільства». Заглядаючи наперед до 2030 року, з урахуванням усіх сценаріїв, лідери громадянського суспільства повинні зрозуміти, як зміна зовнішнього контексту буде визначати їхні можливості у досягненні впливу і що майбутня еволюція означатиме для їхніх відносини з бізнесом, урядами та міжнародними організаціями.

Доповідь «Майбутня роль громадянського суспільства», яка була представлена цього року на Всесвітньому економічному форумі у Давосі, – результат восьмимісячного проекту, у співпраці з KPMG International, із залученням більше 200 експертів. Це спостереження того, як тенденції у сфері технологій, політики, суспільства, економіки та навколишнього середовища впливають на еволюцію громадянського суспільства та їхні наслідки для зацікавлених сторін. У доповіді представлено основні світові тенденції, що впливають на відносини між секторами, підкреслено значення громадянського суспільства та досліджено, як в результаті може змінитись роль громадянського суспільства протягом найближчих двох десятиліть.

У своєму дослідженні науковці намагаються дати відповідь на два основні питання: 

– Як виглядатиме контекстуальне середовище для громадянського суспільства у 2030 році?
– Як зможуть моделі взаємодії громадянського суспільства, бізнесу, уряду та міжнародних організацій розвиватися у цьому новому контексті

Зміна дефініцій

У широкому сенсі громадянське суспільство – сфера поза межами сім’ї, ринку та держави, що охоплює коло представників громадянського суспільства та юридичних осіб, з широким діапазоном цілей, структур, ступеня організації, членства та географічного охоплення. «Екосистема Громадянського суспільства» зазвичай включає в себе:

– Неурядові організації, некомерційні організації та організації громадянського суспільства (ОГС), які мають організовану структуру або діяльність, і зазвичай є зареєстрованими юридичними особами та групами;
– Он-лайн групи та активності, включаючи спільноти соціальних медіа, які можуть бути “організовані”, але не обов’язково матимуть фізичну, юридичну чи фінансову структури;
– Соціальні рухи колективної дії та / або групи, які можуть бути онлайн або фізично;
– Релігійні лідери, релігійні громади та / або релігійні організації;
– Профспілки і профспілкові організації, які представляють працівників;
– Соціальні підприємці, які застосовують інноваційні та / або з орієнтацією на ринок підходи для соціальних та екологічних перспектив;
– Громадські об’єднання і активності на місцевому рівні;
– Кооперативи, які є у власності та під контролем своїх членів.

Громадянське суспільство стрімко зростає. За даними Щорічного видання міжнародних організацій, кількість міжнародних неурядових організацій (НУО) збільшилася з 6000 в 1990 році до більш ніж 50 000 в 2006 році, і в даний час – більш ніж 65 000.

На національному та регіональному рівнях, тільки в Китаї налічується більше 460 000 офіційно зареєстрованих некомерційних організацій з майже шістьма мільйонами осіб. У 2009 році було підраховано, що в Індії близько 3,3 мільйони НУО.

Але разом із таким зростанням, громадянське суспільство ще й змінюється вражаючими та динамічними темпами. Змінюються дефініції – ТЕПЕР громадянське суспільство усвідомлюється як таке, що охоплює набагато більше, ніж просто «сектор», де домінує спільнота НУО: громадянське суспільство сьогодні включає в себе все ширший і більш яскравий спектр організованих і неорганізованих груп, оскільки нові суб’єкти громадянського суспільства стирають межі між секторами та експериментують з новими організаційними формами, як он-лайн, так і офф-лайн.

Зміна ролей

Ролі також змінюються: суб’єкти громадянського суспільства демонструють свою цінність в якості фасилітаторів, організаторів і новаторів, а також постачальників послуг та адвокатів, в той час як приватний сектор грає все більш помітну і ефективну роль у вирішенні соціальних проблем.

Ролі громадянського суспільства розмиваються. Жоден сектор не може вирішити основних світових соціальних проблем самотужки, ролі все частіше виконують в рамках партнерських зв’язків і спільних структур різних верств громадянського суспільства, а також із зацікавленими сторонами з бізнесу, уряду та міжнародних організацій. Унікальна концепція того, що громадянське суспільство як “місце, де ми будемо діяти на загальне благо» уже розширюється, бо суб’єкти громадянського суспільства часто відіграють роль посередника у русі змін у співпраці з іншими зацікавленими сторонами. Приклади партнерства, коли організації громадянського суспільства та приватний сектор збираються разом для співпраці, тепер є частими та різноманітними.

Відбувається зміна парадигм для ролей усіх трьох секторів – уряду, бізнесу та громадянського суспільства. У новій парадигмі:

– Більший рівень активності для вирішення соціальних проблем всередині кожного сектору та більша інтеграція крізь спільний простір
– Нові рамки для співпраці, партнерства та інновацій в результаті збільшення точок перетину
– Посилення розмитості традиційних ролей
– Очевидність появи гібридних організацій (наприклад – бізнес із соціальною метою та громадянське суспільство як представники ринку)

Зміна контексту

Крім того, змінюється і контекст для громадянського суспільства: економічна і геополітична сила зміщується подалі від Європи і Північної Америки; технології порушують традиційні моделі фінансування та суттєво міняють соціальну взаємодію, політичний тиск обмежує простір для діяльності громадянського суспільства в багатьох країнах. Всі ці зрушення створюють проблеми, створюють можливості та вимагають швидкої адаптації.

Враховуючи зсув ролей, для суб’єктів громадянського суспільства можливими є такі чотири майбутні контексти\сценарії:

«Божевільний Макс» – це світ міжнародних та національних конфліктів. Уряди роблять сильний контроль безпеки щодо бізнесу та суспільства, обмежуючи рівні фінансування для вирішення проблем суспільства. За таким сценарієм, міжнародна напруга, пов’язана з прикордонними суперечками і очікуваним дефіцитом природних ресурсів, виливається у серії великих конфліктів на період 2015-2020 років майже на всіх континентах. Ці конфлікти призводять до міжнародних заходів безпеки, які створюють серйозні фізичні та економічні бар’єри в торгівлі, послаблюючи глобальну економіку і різко обмежуючи пересування людей.Майже всі країни контролюють активність користувачів онлайн (кожен користувач має унікальний ідентифікатор), і будь-яка спроба анонімно в мережі обійти протоколи безпеки та браузери карається великим штрафом чи тюремним ув’язненням. Велика частина приватного сектора зосереджена на корпоративному виживанні в мінливому світі.

«Прозоро розмитий» світ зосереджує увагу на відкритості та технологіях. Це світ, де економічне зростання є відносно високим на період 2020-2030, уряд та приватний сектор беруть активну участь у вирішенні соціальних проблем. Доступ до даних, технології та ретельний контроль є відмінними рисами як в економічній діяльності, так і в соціальному розвитку. З 2015 року світ починає пожинати економічні вигоди від ери Інтернету. Репутація онлайн стає одним з найцінніших світових товарів. Технологія відкриває нову еру повної прозорості. Національні уряди та бізнес-спільноти, користуючись доходами надійної економіки, зосереджуються на вирішенні питань розвитку навколо охорони здоров’я, освіти та навіть прав людини. З соціальними послугами, які пропонують в інноваційних формах багато різних типів організацій, кордони між секторами стають практично повністю розмитими.

«Турбулентність і дефіцит довіри» - хаотичний світ, де довіра є рідкістю. Глобальна економічна невизначеність 2010-2012 років поширюється і на 2020, із незначним покращенням, створюючи невпевненість у майбутньому для акціонерів, інвесторів і політиків по всьому світу. Менше з тим, завдяки можливостям, створеним через зростання суспільства мережі, можна спостерігати достовірну, але приховану потребу до соціальної взаємодії громадян, зокрема на місцевому рівні. У той час як масові протести є спільними на національному рівні, люди все частіше звертаються до двох різних соціальних груп підтримки та взаємодії. По-перше, це зростання взаємодії навколо місцевих соціальних питань, розвитку громад та місцевого самоврядування. Волонтерство зростає, життя місцевих громад процвітає. По-друге, довіра будується серед “нових груп-кланів”, які виникають за рахунок нових форм соціальних мереж в Інтернеті, зокрема це пов’язано із тим, що доступ до Інтернету через мобільні пристрої був розширений для більш ніж три чверті населення світу.

«Приватизований Світ» - це світ, де багато урядів не витримують фінансових стресів (боргові кризи, девальвація долара, розпад євро), нерівність є неймовірно високою, корпорації відіграють найважливішу роль у суспільстві, будучи основними постачальниками соціальних послуг.Поєднання фінансового стресу на Півночі та Заході із величезними можливостями на нових ринках означає, що уряди по всьому світу прагнуть створити стимули для приватного сектору, щоб той взяв на себе роль забезпечення соціальних і найбільш необхідних послуг. Насправді до 2030 року транснаціональні корпорації стають не тільки найпотужнішими установами по всьому світу, вони також володіють та / або запускають більшість колишніх державних послуг, починаючи від місцевого самоврядування, аж до засобів оборони. Інтернет регулюється низкою міжнародних компаній і є регіонально фрагментований. «Приватизований Світ» запитує – а що громадянське суспільство буде робити, якщо корпоративний сектор стане основним суб’єктом “для загального блага”?

Ці сценарії були розроблені для того, щоб кинути виклик і стимулювати дискусії про роль, яку громадянське суспільство може і повинно відігравати в майбутньому. В результаті таких взаємодій, були визначені наступні наслідки: 

1. Технології дадуть силу громадянському суспільству та змогу грати нові ролі із більшим впливом;
2. Важливість місцевих організацій і взаємодій ініціатив знизу є важливим компонентом багатьох сценаріїв;
3. Населення у віці 30 років буде домінуючою силою в найближчі два десятиліття (віртуально та фізично);
4. Віра і релігійна культура – основні рушії зміни (як позитивної, так і негативної) в суспільстві;
5. Високий рівень довіри між організаціями, секторами і поколіннями будуть набувати все більшого значення в якості передумови для впливу і взаємодії;
6. Міжсекторна взаємодія, особливо між бізнесом і громадянським суспільством, матиме важливе значення;
7. Потреба більш високого рівня підзвітності, прозорості та вимірювання знаходить відгук у багатьох учасників;
8. Важливість ближчих, більш конструктивних зв’язків між громадянським суспільством та процесом формування політики є беззаперечною у майбутніх сценаріях.

Чотири сценарії, які визначили експерти, дозволять лідерам громадянського суспільства тестувати стратегії і зважити можливості, що з’являються у мінливому світі. Взаємодіючи з урядом, бізнесом та міжнародними організаціями, представники громадянського суспільства мають змогу та повинні забезпечити гнучкий динамізм, якого терміново потребує світ. Сила та вплив громадянського суспільства зростають і повинні бути спрямовані на створення довіри та активності у всіх секторах. Зміни, які зазнає громадянське суспільство, дають нам припущення, що його не слід більше розглядати як «третій сектор», а, швидше, як сполучну ланку, що пов’язує державні і приватні активності разом для зміцнення загального блага. 

Довідково:

Проект «Майбутня роль громадянського суспільства» стартував у червні 2012 року з метою дослідити швидкозмінний простір, в якому діють суб’єкти громадянського суспільства. Доповідь «Майбутня роль громадянського суспільства», яка була представлена цього року на Всесвітньому економічному форумі у Давосі, – результат восьмимісячного проекту, у співпраці з KPMG International, із залученням більше 200 керівників і фахівців.

Додатки : Доповідь ( WEF_FutureRoleCivilSociety_Report_2013.pdf, 4368 Kb )


Тематика публікації:  

Останні публікації цього розділу:

Критичне мислення проти популізму: експерти розповіли про ставлення громадян до реформ

Права людини в школі: чи популяризують ці цінності серед дітей?

"Президентська ініціатива" для ГО: російські закони - українською мовою

“Війна та мир”: триває виставка авторської кераміки

Бути жінкою/чоловіком в Україні: виклики та поступи

Технологія і демократія - в Україні та світі. У Києві вдруге відбувся Personal Democracy Forum