Громадська та політична активність молоді: сучасна дійсність

Громадський Простір

Категорія молоді в Україні визначається межами 14-35 років і налічує близько 15 мільйонів людей. Багато хто каже, що від молоді залежить майбутнє країни, але не треба забувати, що і сучасність також.

На жаль, в Україні молодь ще не є достатньо активною. За даними дослідження «Молодь України 2015», на замовлення  Міністерства молоді та спорту за підтримки ООН, лише 2% молодих людей є членами громадських організацій, 62%  української молоді не брали участі в діяльності жодної організації громадянського суспільства впродовж 12 місяців.

Молодь України здебільшого не цікавиться політикою – про це свідчить Всеукраїнське опитування «Молодь України 2017», здійснене Центром «Нова Європа» та Фондом ім. Фрідріха Еберта спільно з соціологічною компанією GfK Ukraine, що стало однією з найвсеохопніших спроб зрозуміти та оцінити настрої української молоді не лише за останні роки, але й, можливо, за весь час незалежності України. Зокрема, 65% молодих людей не цікавляться взагалі або скоріше не цікавляться політикою. Із віком ця тенденція зменшується: серед респондентів вікової групи 14-17 років 55% узагалі не цікавиться політикою, тоді як серед вікової групи 25-29 років таких лише 36%.

Пасивність у громадському житті переходить у політичний абсентеїзм, про що свідчить соціальне опитування від Центру аналізу та соціологічних досліджень Міжнародного республіканського інституту (IRI): менше третини молоді точно збиралось голосувати на президентських виборах 2019 року та лише 20% вірить у світле майбутнє в Україні. Наша молодь мало голосує на виборах, тим самим не створюючи електоральну масу, на думку якої треба зважати політикам у своїх діях, на відміну від старших людей.

Якщо відсоток залученості молоді у громадсько-політичне життя є достатньо низьким, то відповідно і участь у владних структурах залишає бажати кращого. Згідно з дослідженням, що провів у 2015 році інформаційно-аналітичний центр «RATING Pro», наймолодшими виявились депутати міських рад обласних центрів – середній вік 41 рік, найстаршими – депутати обласних та районних рад – 46 років. Тобто середній вік місцевих депутатів перебільшує поріг визначення молоді в Україні.

Безумовно, є успішні історії ефективних молодих депутатів, які роблять позитивні зміни на місцях, але загальна статистика говорить про малу присутність молодих облич у місцевому самоврядуванні. Це пов’язано з рудиментарним заниженням ролі місцевого самоврядування в СРСР, відсутністю віри у можливість реалізовувати свої ідеї та ієрархічність суспільства та держави.

Політична участь молодих людей у владі закономірно може починатись з їх власних регіонів, де вони на початках можуть займатись волонтерською, або громадською діяльністю. Для цього необхідно, щоб молоді люди бачили перспективу їх регіонів, бажали їх розвитку та самі ставали  його частиною.

Децентралізація влади має позитивний вплив на розвиток демократичних процесів, адже через передачу відповідальності на місця, місцеві чиновники, депутати і просто мешканці населених пунктів стають творцями розвитку свого регіону. Від місцевого самоврядування починає залежати успіх, або не успіх міста, ОТГ чи області. Це шанс для молоді з регіонів побачити всю можливість змін тут і зараз і своїми зусиллями взяти відповідальність за життя свого краю.

Для того, щоб рівень громадської відповідальності у молодих людей покращувався, необхідна якісна робота з ними. Рівень обізнаності  молоді про осередки по роботі з молоддю (молодіжні центри, молодіжні клуби, гуртки тощо) дуже низький. Тільки 3%  відвідують такі заклади, ще 15% знають про такі заклади, але не відвідують їх, а 18%  — лише чули про їх існування. Разом з тим, 26% відносять до числа пріоритетних напрямів державної молодіжної політики саме розвиток мережі молодіжних центрів та підліткових клубів (дослідження «Молодь 2015»). 

Наразі в Україні молодіжна політика тільки починає розвиватися. На думку молоді, більшість старших чиновників, на жаль, не бажають прислухатися до їх думки, зважаючи лише на свій життєвий досвід і не розуміючи потреб молодшого покоління. І, хоча молодь часто висловлює свої думки з того чи іншого приводу, до дій ці пропозиції доходять лише у рідкісних випадках. Зокрема, багато молодіжних центрів в Україні не мають державного фінансування, хоча згідно із ЗУ «Про загальні засади молодіжної політики в Україні» чітко прописано, що у містах на балансі місцевих рад мають формуватися майданчики (платформи) для розвитку молоді.

Гарним досвідом надання молоді змоги відчути свою відповідальність та вплив на громаду є інструмент створення молодіжних рад. Основними завданнями цього інституту є залучення активної молоді до спільної роботи на користь громади. У школах, ліцеях та університетах багато таких людей, але їх відокремленість знижує їх продуктивність.

Молодіжна рада дає можливість впливати на бюджет участі міста, вигравати гроші на реалізацію проектів, що в подальшому дасть досвід та розуміння потреб міста на рівні влади. Молодіжна рада зараз — це лотерея співпраці з місцевою владою, адже часто в органів місцевого самоврядування виникає бажання контролювати такі дорадчі органи, оскільки саме від них залежить фінансування молодіжної ради.

Але є успішні кейси створення цього органу: наприклад, Теребовельська молодіжна рада, яка реалізувала разом з владою багато успішних проектів,  спрямованих на розвиток громади.

Молодіжна рада — це місце реалізації людей, яким небайдужий розвиток громади, у якій вони живуть. Молодіжна рада для тих, хто готовий брати відповідальність за позитивні зміни на місцях та у країні загалом. Всю необхідну інформацію по створенню та функціонуванню молодіжної ради можна знайти тут.

“У порівнянні із 2008-2010 роками все сильно змінилось, тоді мало хто вірив у громадське життя, тепер все стає абсолютно інакше. Зростає кількість людей які займаються громадським життям, особливо це помітно у великих містах, де є для цього умови. В районах, в ОТГ це теж є, але розвивається повільніше через відсутність якорів для цього (університети, молодіжні простори).

Молодіжні організації помолодшали : раніше членами ФРІ та AIESEC були стаденти 2-3 курсів, а зараз там багато школярів“, – говорить Василь Кулевчук, ментор Української академії лідерства, засновник та координатор молодіжного простору Ґалатига.

“Залученість молоді у громадсько-політичне життя, на жаль, залишає бажати кращого, – вважає Марія Шейко, громадська діячка, заступниця голови ЗМГО “Півострів змін”, кураторка молодіжної платформи “Вулик”, Агент волонтерства, –  Як у великих, так і в малих містах молоді люди не вірять у те, що можуть бути каталізаторами змін.

Проте, зараз можемо спостерігати доволі помітний прогрес. Наразі існує багато платформ для розвитку, які дають можливість бути не лише залученим у громадсько-політичне життя, а й реалізувати себе як особистість. Чудово, що молодь таки бачить у цьому перспективу і використовує шанси. Вірю, що з кожним роком таких людей ставатиме все більше”. 

Читайте також: 

Програма U-inn 2.0: RELOAD – гайда змінювати країну разом!

Prostir Talks: тенденції у молодіжному активізмі очима молоді

Країна лише тоді має майбутнє — коли її молодь будує свої плани щодо неї.

Чи активною є сучасна молодь? Діліться думками у коментарях до матеріалу!

…………………………………………

Автор: Ілля Колдомасов