Габріеле Бауманн: квоти потрібні для процесу залучення жінок до політики

"Я дуже щаслива говорити про те, як залучити більше жінок до політики та прийняття рішень“, — сказала у своєму виступі Габріела Бауманн, керівниця Представництва Фонду Кондрада Аденауера в Україні ...

DSC08418

Громадський Простір

Я дуже щаслива говорити про те, як залучити більше жінок до політики та прийняття рішень“,  сказала у своєму виступі Габріела Бауманн, керівниця Представництва Фонду Кондрада Аденауера в Україні (м. Київ),  під час відкритої дискусії «Розширення прав та можливостей жінок у державному управлінні України», що відбулася 25 березня в Inveria Flow Space. Захід було організовано Ініціативою «Професійний Уряд» за підтримки ПРООН в Україні та Представництва Фонду Кондрада Аденауера в Україні. Пропонуємо до Вашої уваги тези її виступу. 

Довідково: Роботу у Фонді Кондрада Аденауера пані Бауманн розпочала у 1994 році. З 2000 до 2005 року вона очолювала Представництво Фонду Кондрада Аденауера у Санкт-Петербурзі та була уповноваженою Фонду у північно-західному регіоні Росії. Після цього пані Бауманн працювала у центральному офісі Фонду Кондрада Аденауера у Берліні на посаді керівниці підрозділу "Центральна та Східна Європа" (2005-2008), а потім керівницею Управління програм у Німеччині (2008-2012). З червня 2012 пані Бауманн очолила Представництво Кондрада Аденауера в Україні. 
З 1987 до 2000 року Габріеле Бауманн працювала перекладачкою та керівницею проектів у різноманітних організаціях та отримала багаторічний досвід роботи закордоном у Білорусі, Росії, Узбекистані та Індонезії. Пані Бауманн вивчала слов'янську філологію та східноєвропейську історію в університетах в Берліні, у Москві, Відні та Мюнхені. У 1987 році отримала ступінь магістра. 

DSC08430

Якщо говоримо про Білорусь, то у цьому контексті гадаю, ми маємо досить високий показник жінок у парламенті, але це жодним чином не відображає демократичність, рівність та те, як жінки справді могли б працювати в парламенті та політиці загалом. Це така пострадянська політична культура: жінки представлені в законодавчому органі, однак не мають реальних шансів втілювати зміни.

Якщо говорити про Німеччину, то я підтримую запровадження парламентських квот, хоч на цьому не сфокусована діяльність партії Християнсько-демократичний союз, до якої наш фонд є близьким.

Наразі у нас в парламенті 30% жінок, але в Християнсько-демократичному союзі лише близько 18% жінок-парламентаристок.

У Німеччині, звісно, ситуація краща, ніж в Україні, але ще далеко не ідеальна. Загалом це питання політичних партій та політичної культури.

Квоти є у Лівій партії, Соціал-демократичній та Партії Зелених.

У Християнсько-демократичному союзі поки таких квот немає (хоча в ХДС є правило, яке діє з 1996 року, що не менше третини списку партії повинні складати жінки-кандидатки, а з 1948 року в ХДС функціонує Жіноче Об’єднання – ред.), проте у нас є канцлерка – вона жінка та видатна особистість, а також нова очільниця ХДС Аннеґрет Крамп-Карренбауер, яка нещодавно відкрито заявила: «Так, я жінка, яка виступає за квоти, і цим пишаюсь».

Для того, щоб розпочати процес залучення більшої кількості жінок до політичної діяльності, потрібно запровадити квоти це для політики є необхідним.

Ми ще говоримо про культуру політичного лідерства, де також багато що потребує вдосконалення в Німеччині, а саме можливості кар’єрного зростання.

У 2015 році Німеччина – і це був дуже важливий крок – запровадила гендерні квоти в корпоративному управлінні: публічні акціонерні товариства з початку 2016 року повинні мати на керівних посадах щонайменше 30% жінок в органах правління – це було щось абсолютно нове. Навіть якщо цих жінок нелегко знайти, бізнес зобов’язаний це зробити у кількості не менше 30%. Це було одним з результатів політики, яку впроваджувала партія ХДС, зокрема Урсула фон дер Ляєн (наразі міністр оборони, а у 2005-2009 роках міністр у справах сім’ї та молоді).

DSC08312

У Німеччині ще багато над чим потрібно працювати, адже досі є багато супротиву, і жінки змушені боротися. З 1968 року, коли в Німеччині виник рух за права жінок, вже минуло 50 років, проте жінки і досі змушені виборювати те, чого бажають досягти.

Я б не сказала, що існує занадто велика відмінність в оплаті праці жінок і чоловіків, однак однією із причин, чому жінки отримують нижчу заробітну плату є те, що вони деякий час приділяють народженню та вихованню дітей, а не кар‘єрі.

Навіть сьогодні жінкам набагато складніше здобути керівні посади, і ми, звісно, повинні цю ситуацію покращити.

Також нам потрібно покращувати політичну культуру: в політиці має бути більше жінок, зокрема і в Німеччині, щоб наша країна стала взірцем для інших європейських держав, таких як Україна.

Я працювала в Санкт-Петербурзі з 2000 до 2005 року, і в той час із 80 працівників лише п’ять були жінки. Зараз в нашій організації із 105 працівників 15 жінок на жаль, покращення незначне. Із власного досвіду можу сказати, що завжди потрібно боротись і доводиться працювати набагато більше, ніж чоловікам. Якщо тобі потрібен час для себе, своєї родини, дітей, то за це потрібно боротись, чоловікам в цьому випадку набагато простіше знайти виправдання – таким був мій досвід. А жінці потрібно більше працювати і, виконуючи свої зобов’язання, виборювати час на піклування про дітей та сім’ю, оскільки ніхто про це в тебе не питатиме. Але якщо у жінок є сила волі та бажання працювати, тоді це реально. В нашому суспільстві, безперечно, є можливості для кар’єрного зростання.

……………………………………………………………………………….

Переклад з англійської: Ірина Гузій


Тематика публікації:      

Останні публікації цього розділу:

Ірина Бекешкіна: наша перша сила у єдності, а друга — це зв'язки зі ЗМІ

Переосмислюючи відносини: як діяти громадянському суспільству в новій системі координат

Соціальне замовлення: ключовий механізм підтримки соцпідприємця?

Євген Захаров: Катування — це практика «руского міра», що тягне нас назад

Від соціального підприємництва до системного: досвід Фонду Шваба

Грантові програми ЄС: нотатки з ярмарку грантів у сфері культури