Road Ahead — щорічний аналіз мінливих умов діяльності у НУО секторі

Він визначає та пояснює сили та тенденції, які формують сектор та, ймовірно, матимуть вплив на організації в майбутньому. Сара Віберт — директорка з питань членства та залучення NCVO — організації, ...

NEW_slider_ГП(49)

Громадський Простір

Він визначає та пояснює сили та тенденції, які формують сектор та, ймовірно, матимуть вплив на організації в майбутньому. 

Сара Віберт — директорка з питань членства та залучення NCVO — організації, що відстоює волонтерський сектор та волонтерство, виклала свої рефлексії про те, що громадські організації усвідомили в 2020 році, і що це означає для сектору. У статті (Looking at the Road Ahead after a turbulent year) для звіту Road Ahead Сара аналізує тенденції в секторі Великої Британії. Говорить про проблеми фінансування організацій, вигорання активістів, бажання бути фізично в одному просторі, незважаючи на свої переваги віддаленої роботи, стрімку діджиталізацію та потребу, попри складнощі, нести віру в те, що завтрашній день буде кращим.

Так, це про досвід іншої країни, але багато в чому — це і про нас, про український третій сектор.

NCVO об’єднує понад 16 000 волонтерських, благодійних організацій, ком’юніті груп та соціальних підприємств по всій Англії. NCVO підтримує своїх членів, розробляючи практичні ресурси, призначені для підтримки повсякденної роботи їхніх організацій, заощаджуючи їм час, щоб зосередитись на своїх бенефіціарах. 

 

“День бабака”

складно планувати майбутнє, коли ти відчуваєш прокляття пережити той самий день

Традиційно, січень — це місяць, коли ми розмірковуємо над минулим роком, відзначаємо наші досягнення та визначаємо цілі та резолюції на майбутній рік. Але 2020 рік  не був роком, який хтось міг передбачити. Оскільки ми зараз перебуваємо у розпалі чергового локдауну і карантину, нам прощаються почуття, подібні стану Білла Мюррея у  фільмі “День бабака”, адже складно планувати майбутнє, коли ти відчуваєш “прокляття пережити той самий день”.

Однак ми не там, де були в березні минулого року. Ми вже маємо більше уявлення про вірус, рухаємося в сторону вакцинації,  і практикуємо нові способи роботи. Це не означає стерти біль і труднощі, з якими ми зіткнулися, чи ігнорувати важкі часи… Але оскільки ми почали новий рік, давайте зупинимося хвилинку, щоб поміркувати про те, що ми дізналися за минулий рік, і що це означає для нас як сектору.

 

Інновації та співпраця

pexels-fauxels-3184430

З початковим локдауну у березні ми побачили неймовірну відповідь спільноти в дії. Багато людей у НУО секторі змінили спосіб своєї діяльності, зокрема, діджиталізувавши процеси. Цей сектор намагався заповнити прогалину, створену обмеженнями щодо дистанціювання (тобто збереження простору між собою та іншими людьми), за допомогою різноманітних інноваційних та креативних діджитал підходів, включаючи онлайн-комунікацію, телефонні служби довіри та групи віддаленої підтримки.

ми мали працювати разом, щоб досягти найкращих результатів

Як сектор ми регулюємо не тільки внутрішню діяльність, але й зовнішню. Реакція на пандемію була відзначена посиленням співпраці між інфраструктурними органами та національними і місцевими благодійними організаціями. Ці нові партнерські відносини дозволили поєднати стратегічне планування найвищого рівня з важливим  досвідом, базованим на життєвих реаліях, для покращення прийняття рішень. Мали працювати разом, щоб досягти найкращих результатів.  Тож зараз виникає питання: як зберегти ці рівні співпраці? Як нам впроваджувати цю культуру і бути певними, що ці стосунки не є лише особистими або заснованими на індивідах?

Хоча нові робочі процеси мають більше географічного охоплення, що дозволяє нам одночасно спілкуватися з людьми в різних куточків країни, вони не мають такого ж фінансового підгрунтя, як раніше. В результаті обмежень, викликаних дистанціюванням (мається на увазі фізичним), а також через скасовані івенти, фандрейзингові можливості та фінансові резерви зменшуються. Благодійні організації не зможуть продовжувати надавати підтримку громадам у звичному обсязі без додаткової фінансової підтримки.

Наприклад, NCVO разом із партнерами посилили свої заклики серед НУО сектору щодо збільшення фінансування, щоб зокрема благодійні організації мали можливості підтримувати потребуючих протягом усієї кризи та майбутньої фази відновлення. 

 

Цінність волонтерства

внесок волонтерів був вирішальним

Протягом пандемії коронавірусу внесок волонтерів був вирішальним.

Коли стався спалах пандемії, мережа NCVO бачила, як спільноти об’єднувались та пропонували допомогу, де тільки могли. Зокрема, на початку квітня понад 750 000 людей зареєструвались у програмі волонтерів NHS (National Health Service — Національна служба охорони здоров’я) . Місцеві бізнеси долучились до цих зусиль, жертвуючи їжу та пропонуючи доступні послуги. По всій країні було створено тисячі груп взаємодопомоги, оскільки друзі, сім’ї та сусіди об’єднались, щоб підтримати один одного. Ці життєво важливі зусилля не залишились непоміченими — 65% людей у новорічному почесному списку отримали нагороду за видатну роботу у своїх громадах.

pexels-matthias-zomer-339620

З поступовим впровадженням вакцинування починаємо бачити світло в кінці тунелю. Але нас ще чекає довгий шлях. Зважаючи на поточні обмеження та загальнодержавну програму вакцинації, волонтерам необхідно продовжувати підтримувати громади та допомагати переходити до наступного етапу боротьби з COVID-19.

Наприклад, Королівська волонтерська служба (Royal Voluntary Service, RVS) співпрацює зі службою швидкої допомоги St John, щоб підтримати NHS (National Health Service — Національна служба охорони здоров’я) у проведенні програми вакцинації. RVS запрошує всіх доступних членів сектору зареєструватися та взяти участь у одній із багатьох ролей, які терміново необхідні для підтримки країни під час цієї “Години потреби”.

Ще одним викликом зараз є мобілізація доброї волі, яка спостерігалась протягом цієї кризи. Якщо люди хочуть щось змінити, звичайно, вони можуть це зробити самостійно. Але, як ми вже бачили, спільною роботою та спільним використанням ресурсів розвивається почуття спільності, і можна досягти ще більшої синергії. Тут вступає в силу досвід та знання благодійних організацій. 

 

Виснаження емоційних резервів

pexels-andrea-piacquadio-3791136

Ще однією проблемою, з якою ми зіштовхуємося як сектор, є вигорання. Всі втомились. Окрім вирішення проблем повсякденного життя, включаючи домашнє навчання, дистанційну роботу та почуття ізоляції, працівники НУО та волонтери зіштовхуються зі збільшенням запиту на свої послуги, водночас коли зменшуються фінансові резерви. Єдиний спосіб, як зможемо пройти через це — об’єднатися та допомогти один одному. Посилення мереж та обмін досвідом зараз є важливішими, ніж будь-коли.

 

Люди хочуть змін

Пандемія COVID-19 посилила вже існуючі соціальні нерівності. Однак, оскільки ми на шляху виходу з цієї кризи, громадськість не хоче повертатися до попередніх парадигм. Люди хочуть більш зеленого, справедливого і рівноправного суспільства. Волонтерський сектор має прекрасні можливості фасилітувати цей процес. Але, як продемонстрував звіт Voice4Change та ACEVO “Домашня правда” (“Home Truths” report), нам також є чому повчитися і треба багато чого змінити. Для того, щоб творити глибокі та тривалі культурні зміни, ми повинні жити своїми цінностями.

 

Подальший фокус

pexels-fauxels-3184396

У передмові до звіту йдеться про те, що для самих організацій рік дистанціювання вплинув на фінансові надходження, особливо через фандрайзинг, тобто багато хто починає рік зі скорочення ресурсів. Втрати та скорочення робочих місць, які вже є особливістю сектору, продовжуватимуться. Багато благодійних організацій стикаються зі скороченнями, оскільки фінансування для надзвичайних ситуацій за програмою COVID-19 закінчується наприкінці березня. NCVO, разом із партнерами по сектору, продовжують проводити кампанію щодо подальшої підтримки організацій, підкреслюючи те, що підтримка, яку вони надають людям та громадам, ніколи не була так на часі, як нині.
 
Багато технологічних тенденцій, що прискорюються через COVID-19, навряд чи зміняться. Цифрова тенденція має багато переваг, зокрема, збільшення охоплення, доступність.
 
Однак пандемія також підкреслила наявні прогалини в галузі цифрових навичок та інфраструктури, роблячи цей перехід складним, особливо для менших організацій. Цей розрив у діджитал можливостях став як ніколи актуальним з точки зору забезпечення доступу для незахищених верств. Захист даних та кібербезпека залишаються предметом особливого занепокоєння.
 
Хоча деякі служби ще не добре працюють в Інтернеті, аналітика даних дає величезний потенціал для підтримки та розробки нових послуг, що відповідають потребам людей та громад. Так само потреба бути фізично в одному просторі разом із колегами та волонтерами нікуди не зникла, незважаючи на успіх віддаленої роботи для багатьох організацій.
 
Ми будемо бачити все більший фокус на довкіллі в наступні роки. Заклики до зеленого відновлення посилюються, спираючись на падіння викидів вуглецю, що спостерігалося під час пандемії. Вплив змін клімату вже відчувається, наприклад, через повені та несприятливу погоду. Благодійні організації та волонтери продовжуватимуть відігравати важливу роль у агітації за активніші дії та підтримку громад у адаптації.
 
Зміни до законодавства, зумовлені пандемією, також матимуть вплив на людей і громади. З найбільш очевидного, що спостерігали: величезне “розширення держави” і паралельно згортання особистої свободи. 
 
Під час пандемії було багато розмов про відновлення, оновлення та тип суспільства, який хотілося б побудувати у постковідний час. У цій справі не можна недооцінювати вирішальну роль громадянського суспільства. Крім роботи над зменшеннями наслідків пандемії,  організації та волонтери мають відігравати важливу роль у доланні соціальних проблем. Третій сектор є надзвичайно необхідним сьогодні з точки зору підтримки людей та громад, водночас нині як ніколи він відчуває більше проблем з фінансовою підтримкою в усіх країнах.
 
 І хоча складність ситуації важко переоцінити, наш сектор заснований на вірі, що завтра світ може бути кращим, ніж є сьогодні. Навіть у найважчі часи ми повинні триматися цієї віри.
 
Повністю ознайомитися зі звітом можна за посиланням
 
 
Підготувала Люба Єремічева
 
 
 


Тематика публікації:          

Останні публікації цього розділу:

Олександра Матвійчук: громадяни, які усвідомлюють свою роль — величезна рушійна сила

Юлія Євпак: еліта — завжди актив, вона та, хто рятує країну, коли зле

Волонтер Михайло Шелеп: менші збори в меншому колі людей — ефективніші

Ініціативи Степаня: залучаємо можливості, які дають поштовх діяти та змінювати життя молоді на краще

Команда ГО "Креативний простір Креденц": молодь має бути дотична до відбудови

Інклюзивне мистецтво, польсько-українська співпраця та війна: історія двох організацій

  • Карэн Гамбарян

    Усе добре, усе більш-менш. Але, все ж таки – яка курва запустила оту “соціальну дистанцію”?! Не глянув у оригінал інтерв’ю, а треба. Бо, якщо мадам Сара так сказала – їй мінус. А може то пані редактор/ка так перевела? То їй тоді ГАНЬБА! Бо “безпечна дистанція” – ФІЗИЧНА!! Якщо мова про заходи безпеки проти вірусу. Чи ми будемо: “не підходь до мене ближче, ніж 2 метри, в тебе річний дохід менше 10 тисяч євро, ти мене ковідом заразиш!”?

    • http://www.prostir.ua/ Prostir

      Дуже дякуємо за ваш відгук щодо огляду. Авторка подає так: “The sector has tried to fill the gap created by social distancing restrictions through a variety of innovative and creative digital approaches, including online befriending schemes, helplines and remote support groups”. Звісно, більшість досі вживає словосполучення “social distancing”, знаючи, що йдеться про фізичну дистанцію, і, мабуть, відповідаючи на питання “хто..”. – відповідь WHO
      https://www.who.int/news/item/30-01-2020-statement-on-the-second-meeting-of-the-international-health-regulations-(2005)-emergency-committee-regarding-the-outbreak-of-novel-coronavirus-(2019-ncov)

      • Карэн Гамбарян

        Велике дякую за відповідь та за примітку! Бо, як кажуть у нас на Донбасі, в деяких колах – “за базаром треба слідкувати”! У цьому випадку, я з цим висловлюванням згоден.