Декомунізація: складно, болісно та крізь опір суспільства

Те, що відбувається у Криму та на Сході України - це наслідок того, що за 23 роки в нашій державі не була розпочата декомунізація. Україна надто запізнилась із цим процесом, і якщо проводити ...

декомунізація

Галина Жовтко

Те, що відбувається у Криму та на Сході України – це наслідок того, що за 23 роки в нашій державі не була розпочата декомунізація. Україна надто запізнилась із цим процесом, і якщо проводити “дерадянізацію” зараз, то потрібно поспішати, наголошують експерти.

4 червня громадська ініціатива «КримSOS» та Центр громадянської просвіти «Альменда» провели у Києві дискусію на тему «Декомунізація: з чого почати?». Цей захід став завершальним етапом Всеукраїнської освітньої кампанії, протягом якої було проведено Конкурс розробок уроків «18.05. Право на пам’ять» і єдиний урок, присвячений темі депортації кримських народів у 1944 р.

 

Декомунізація — система заходів, теоретична і практична діяльність, спрямовані на звільнення від впливу та наслідків комуністичної ідеології в усіх сферах життя країни та суспільства після падіння правлячих комуністичних режимів.
 

Одним із таких заходів в українському освітньому процесі має стати поінформованість про депортацію кримських народів із Криму.

Чому депортація? Тому що це замовчувалося в плані оцінки комуністичного режиму. Ми ж як і раніше вважаємо, що у радянському союзі не все було погано. Були піонерські табори, а тепер подивіться – сьогодні ці галстуки зав’язують у Донецьку. Була чудова медицина, тільки всі помирали від неї. Тобто, якщо ми починаємо тему депортації, то ми повинні почати тему засудження раз і назавжди радянського режиму, чітко та зрозуміло, як це було зроблено на Нюрнберзькому процесі щодо нацизму. І це має стати нормою. Друге питання – чому право на пам’ять забрали у кримських татар? Бо вони пам’ятають про цей режим правду і тому сьогодні провести там ці пам’ятні заходи не можна, бо вони пам’ятають, що таке комуністичний режим, а ми не пам’ятаємо…. Ми зіткнулись сьогодні з тим, що радянська ідеологія була, є та, не дай Бог, буде. А європейської ідеології чи європейських цінностей, які базуються на правах людини, які базуються на забороні дискримінації, у нас немає, і ми не збираємося її транслювати… Все дуже погано… у нас з вами практично немає часу“, – Валентина Потапова, заступниця голови Центру громадянської просвіти «Альменда», організаторка Всеукраїнського конкурсу розробок уроків «18.05. Право на пам’ять».

Олег Охредько, організатор Всеукраїнського конкурсу розробок уроків «18.05. Право на пам’ять»:

Як зазначила Таміла Ташева, співзасновниця і координаторка громадської ініціативи «КримSOS»: “Цей єдиний урок та конкурс розробок – це маленький клаптик у цій великій мозаїці – що нам взагалі треба робити. Треба підвищувати обізнаність щодо того, ким є цей народ. Що він не є просто народом, який живе на цій території. Це народ, який є корінним народом України і Криму. Крим є складовою частиною України і ми ніколи про це не забудемо і будемо робити все, щоб врешті сталася деокупація Криму. … Декомунізація почнеться тоді, коли будь-який журналіст, який писатиме свої публікації, не буде використовувати дефіс у слові “кримськотатарський”, вона почнеться тоді, коли ніхто не буде використовувати термін діаспора по відношенню до кримських татар, бо вони не є діаспорою”.

“Все те, що ми пройшли з такою важкістю рік тому на Майдані – це було для багатьох одкровенням. Чесно кажучи, для мене теж. Особиста трагедія для мене, що Росія, країна-сусід, де я жила, вчилась багато років, пішла іншим шляхом. Страшно, що Крим, кримські татари, мій народ, опинилися в такій ситуації. Я вперше за багато років відчуваю безвихідь. Останній рік кримські татари кожного ранку починали з питання – кого сьогодні заарештували, до кого сьогодні прийшли з обшуком. Декомунізація – для Криму…. на жаль, комунізм, це те, що повернулося сьогодні. Для мене, все, що відбувається – це “Кафка”, що ожив… Кафка, що втілений у сьогоднішньому Криму, – ділиться Гульнара Бекірова, голова журі Всеукраїнського конкурсу методичних розробок уроків «18.05. Право на пам’ять», кримський історик, публіцист, кандидат політичних наук.

Дослідниця зауважує, що всі попередні роки інформація про депортацію кримських татар була не на найкращому рівні в освітньому просторі, а в підручниках кримський татарин багато десятиліть існував як ворог.

За словами експертів, декомунізація в освіті – це не просто зміна підручників, це і зміна формату навчання.

Я впевнена, що цей процес буде відбуватися дуже болісно…. Проект зі створення нової людини гомосовєтікус – радянської людини або совка.. він здійснився. І зараз ми пожинаємо у всіх формах реалізацію цього проекту. Тому декомунізація буде йти дуже складно, дуже болісно і буде мати опір у суспільстві“, – вважає Марина Будзар, член журі Всеукраїнського конкурсу методичних розробок уроків «18.05. Право на пам’ять», кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України у Київському університеті імені Бориса Грінченка.
___________________________________

Під час заходу було нагороджено переможців конкурсу «18.05. Право на пам`ять». Із списком переможців можна ознайомитись на сайті Центру громадянської просвіти «Альменда».

Дивіться також Методичні розробки для проведення єдиного уроку до Дня пам’яті депортації кримських татар.

З березня по травень 2015 р. Центр громадянської просвіти «Альменда» за підтримки «КримSOS» та Міністерства освіти і науки України (лист 1/9 – 184 від 8.04.2015) провів Всеукраїнський конкурс розробок уроків «18.05. Право на пам’ять». Конкурс був присвячений 71-й річниці депортації кримських татар та інших народів із території Криму.

ЦГП «Альменда» також ініціював звернення громадських організацій до Міністерства освіти і науки України з пропозицією про проведення 18 травня 2015 єдиного уроку в школах України, присвяченому річниці депортації кримських татар. Звернення підтримали 12 громадських організацій та Мустафа Джемілєв, в результаті чого 12 травня 2015 Міністерство освіти і науки розповсюдило лист з рекомендацією провести в навчальних закладах України єдиний урок пам’яті, присвячений депортації кримських народів у 1944 р. (лист № 1 / 9-238 від 12.05.2015).

18 травня 2015 по всій території України пройшли уроки, присвячені Дню пам’яті депортації кримських татар і представників інших народностей з території Криму. У заході взяли участь сотні тисяч учнів та вчителів.


Тематика публікації:        

Останні публікації цього розділу:

"Якщо не працювати з культурою, то є сусідні держави, які б хотіли з нею попрацювати" — Яна Бойцова

Юлія Соловйова: мотивацією має бути бажання жити під синьо-жовтим стягом

Олександра Матвійчук: громадяни, які усвідомлюють свою роль — величезна рушійна сила

Юлія Євпак: еліта — завжди актив, вона та, хто рятує країну, коли зле

Волонтер Михайло Шелеп: менші збори в меншому колі людей — ефективніші

Ініціативи Степаня: залучаємо можливості, які дають поштовх діяти та змінювати життя молоді на краще