Через російську агресію в Україні з’явились нові місця несвободи

2013 рік став першим роком, коли всі візити до місць несвободи здійснювались разом із представниками громадських організацій. Інформація, представлена у звіті із моніторингу місць несвободи в ...

Місця несвободи

Галина Жовтко

2013 рік став першим роком, коли всі візити до місць несвободи здійснювались разом із представниками громадських організацій. Інформація, представлена у звіті із моніторингу місць несвободи в Україні, є верифікована моніторами із числа громадськості. Наразі команда НПМ налічує 150 незалежних моніторів.

Презентуючи другу Спеціальну доповідь «Моніторинг місць несвободи в Україні: стан реалізації національного превентивного механізму», Юрій Бєлоусов, Представник Уповноважено з питань реалізації національного превентивного механізму, зазначив, що відмінність цьогорічної доповіді від минулорічної полягає в тому, що у доповіді за 2013 році присвячено окремий розділ виконанню рекомендацій, наданих Омбудсманом органам державної влади.

За словами Юрія Бєлоусова, органи державної влади досить часто пояснюють невиконання певних рекомендацій саме відсутністю фінансування: “Дійсно, певні недоліки пов’язані саме з недоліками тримання, вони не відповідають навіть мінімальним стандартам… більшість будівель застарілі, або потребують поточного ремонту, і дійсно на це потрібно фінансування. Але більшість рекомендацій, які ми надаємо, вони жодним чином не пов’язані з матеріально-технічним забезпеченням. Ми намагаємось привчити органи державної влади бачити в цих установах людей, а не стіни“.

Основні досягнення за 2013 рік - це внесення змін до кримінально-виконавчого кодексу, третина з яких були наслідком НПМ, та пов’язані з гуманізацією умов перебування. За минулий рік було закрито низку закладів, які не відповідали мінімальним стандартам поводження (у системі МВС закрито понад 30 установ, також закрито низку закладів у системі соціальної політики – 4 школи та одне училище соціальної реабілітації).

Заклади для психічно-хворих осіб – це окрема проблема, зазначив Юрій Бєлоусов. У ході візитів минулого року було з’ясовано, що до осіб у збудженому стані кожен заклад на власний розсуд застосовує різні засоби вгамування. Часто такі поводження прирівнюються до катувань. Є, наприклад, випадки, де люди по кілька діб утримуються у металевих клітках, де неможливо задовольнити базові потреби.

Кожен такий заклад – це своєрідна держава у державі, із своїми власними правилами та порядками, які часто порушують права людини, зазначив Сергій Перникоза, монітор Національного превентивного механізму. Як показують повторні візити, після відвідування цих закладів моніторами НПМ ставлення до людей, які утримуються в цих закладах, та умови їхнього утримання змінюються.

“Одним із головних завдань НПМ є відкриття таких місць несвободи. Ті місця, куди ми доїжджаємо, ми можемо бути єдиними візитерами за рік, за півроку. Ми тиждень тому повернулися із психоневрологічного інтернату, який знаходиться в селі, у якому залишилось 4 хати, там немає сільради… а автобус туди їздить тільки на замовлення відвідувачів цього інтернату. Одним із наших головних завдань – показати громаді, що і тут є люди, і в такі важкі часи в країні, коли відбуваються фактично військові дії, нам не потрібно забувати про них, бо їм зараз найважче“, – Андрій Черноусов, директор Асоціації незалежних моніторів.

Також через військову агресію Росії в Україні, почали з’являтись нові місця несвободи – табори осіб, які вимушено переміщені всередині країни. 

Місця їхнього нового перебування – це часто старі непридатні для нормального життя будівлі, розповів Андрій Черноусов“Ми тільки в неділю повернулися із такого табору, він знаходиться у 80 км. від Харкова і в 10 км. від найближчого населеного пункту. І якщо хтось не погоджується з тим, що це місце несвободи, я можу вас туди відвезти. Я думаю, що навіть і в Київській області такі є. Їм дуже потрібна підтримка. І НПМ вже й до них їздить. Що можемо, те робимо. Збираємо допомогу, хоча це не є робота НПМ допомагати їм речами чи харчами. Але історія обрала нас, тому не маємо відмовлятися”.
_______________________________________

Захід організовано Офісом Уповноваженого з прав людини спільно із Центром інформації про права людини за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».


Тематика публікації:      

Останні публікації цього розділу:

"Якщо не працювати з культурою, то є сусідні держави, які б хотіли з нею попрацювати" — Яна Бойцова

Юлія Соловйова: мотивацією має бути бажання жити під синьо-жовтим стягом

Олександра Матвійчук: громадяни, які усвідомлюють свою роль — величезна рушійна сила

Юлія Євпак: еліта — завжди актив, вона та, хто рятує країну, коли зле

Волонтер Михайло Шелеп: менші збори в меншому колі людей — ефективніші

Ініціативи Степаня: залучаємо можливості, які дають поштовх діяти та змінювати життя молоді на краще