Без документів, освіти та роботи: як живеться ромам в Україні

В Україні, згідно із розрахунками експертів Ради Європи, проживає від 150 до 400 тисяч ромів. Але що ми можемо сказати про життя цієї національної меншини? Ускладнений доступ до освіти, медицини, соціальних послуг і працевлаштування, відсутність ідентифікаційних документів, а ще — стигматизація та дискримінація. Наведемо деякі дані:

  • понад 60% представників ромської нацменшини не мають роботи;
  • близько 40% ромів не мають документів;
  • лише 1% дітей ромів отримують атестат про повну загальну середню освіту.

Остання цифра дуже лякає. Згідно із дослідженням щодо соціально-економічного та суспільно-правового аспекту ромських громад України, отримання освіти є однією з найбільш актуальних проблем ромського населення, а її рівень вкрай низький.

Так, кожен п'ятий представник ромської національності, а це 24%, взагалі не має освіти. Майже кожен четвертий не вміє читати та писати українською. А частка тих, хто отримав вищу освіту, мізерна — лише 1%. 31% дітей ромів взагалі не ходять до школи.

Лякає ще й те, що в Україні зберігається тривожна тенденція насильства щодо членів ромської спільноти. Лише за три місяці минулого року Моніторингова місія  ООН з прав людини задокументувала три напади на ромські поселення у Києві, Тернополі та Львові. Усі три напади призвели до виселення ромських громад з їхніх домівок. 

Згідно з опитуванням КМІС, індекс соціальної дистанції до цієї етнічної групи є одним із найвищих.

Чому значна частина ромів й досі живе без документів та як вирішується це питання, що може покращити доступ ромів до освіти, як можна було б пришвидшити процес інтеграції цієї нацменшини у суспільство, які кроки мала б зробити влада як на місцевому, так і на загальнодержавному рівнях, а також як ЄС долучився до вирішення проблем ромів в Україні — розповідає Володимир Навроцький, юрист, керівник Карпатського агентства прав людини "Вестед", експерт проекту "Справедливість для ромів в Україні" (Justice for roma in Ukraine).

 

56454542_2201762753286325_61206213135695872_o

 

ЄС ПІДТРИМАВ ПРОЕКТ "СПРАВЕДЛИВІСТЬ ДЛЯ РОМІВ В УКРАЇНІ"

Наприкінці 2018 року Європейський Союз за ініціативи угорської організації “Європейський центр прав ромів” та Карпатського агентства прав людини "Вестед" підтримав проект "Справедливість для ромів в Україні" (Justice for roma in Ukraine).

“Європейський центр прав ромів”, що працює в Україні з 1996 року, звернув увагу на те, що значна частина ромів позбавлена можливості захистити свої права. Пов'язано це з тим, що вони недостатньо освічені, не знають законодавства України та не знають, до кого звертатися по допомогу.

Проект направлений на те, щоб у трьох регіонах України (Київська, Закарпатська та Одеська області) проводити зустрічі ромів із юристами. На цих зустрічах ми розповідаємо та пояснюємо ромам, як працює законодавство України, які права та можливості вони мають та як їх можна реалізувати. Проект, на який ЄС виділив 300 000 євро, триватиме 48 місяців. Протягом цього часу буде проведено в кожному регіоні 30 зустрічей.

Ми розробляємо тренінгові матеріали для ромів простою, доступною мовою, щоб це було максимально ефективно.

Філософія проекту в тому, щоб за рахунок систематичних зустрічей-роз'яснень змінити те, як люди мислять, як люди бачать себе і як вони можуть скористатися тим, що їм дає законодавство, якщо вони не знають як це зробити.

Якщо якась громада не зацікавлена в таких зустрічах, якщо її влаштовує той рівень життя і ті умови, в яких вони живуть, то ми шукатимемо інші громади. Ми хочемо працювати з активними людьми, які зацікавлені у змінах.

Як ви знаєте, у ромів одна проблема йде за іншою. Чому немає води у таборі? Бо немає документів на будинок. А чому немає документів на будинок? Бо ця людина не знає, що таке звертатися в сільську раду за отриманням земельної ділянки. Буває, що ці люди так живуть по 10-20 років. Така ситуація влаштовує всіх: живуть собі роми в окремому компактному поселенні, нікому ніякої шкоди не роблять, але це не означає, що все в порядку в цьому поселенні. На такі проблеми часто затуляються очі.

Це стосується і випадків відсутності води, газу, каналізації. Ми роз’яснюємо, що якщо у вашому таборі немає води, немає каналізації, то потрібно звернутися до місцевого органу (сільської влади), щоб було створено належні умови на рівні, як для всіх громадян України.

Роз'яснення ведуться і щодо випадків дискримінації. Наприклад, місцевий орган може заявити, що не зарахує дитину до звичайної школи, а лише до “ромської”. Але якщо ми розподіляємо дітей, то про яку інтеграцію йде мова?

Окрім того, ми спілкуємося з тими ромами, які потерпають від свавілля поліції.

Саме зараз безкоштовно допомагаю двом молодим ромам, які не знають української мови і яких кілька днів протримали у поліції та змусили підписати документи. Вони взяли на себе те, чого взагалі не робили. Тому ми роз’яснюємо ромам, що треба робити, якщо їх забирає поліція. Після низки зустрічей, вже у тій ромській громаді діє чітке правило: до прибуття адвоката нічого не підписувати, не піддаватись на пропозиції працівників поліції.

Є кілька справ у мене, коли ромів побили, і вони попідписували документи тільки, щоб їх відпустили. Через цей проект хочемо показати, що є ось такі проблеми. Зараз цього ніхто не робить, тому що з точки зору держави, тут проблеми немає.

Це той загальний пласт, який ми намагаємося зіштовхнути. Проект "Справедливість для ромів в Україні" для того, щоб систематично розказувати та вчити. Іншого способу розвитку людини ніж навчання просто не існує.

Тільки уявіть, якщо з'явиться нове покоління ромів, які закінчили мінімум 12 класів школи та здобули хоча б якусь професійну чи навіть вищу освіту, то це буде зовсім інше покоління грамотних, освічених ромів з документами. Вони стануть батьками і вже будуть знати цінність освіти. Таким чином це замкнуте коло може бути розірвано.

Повністю інтерв'ю читайте за посиланням.

 

Джерело: ZMINA. Центр прав людини 

Автор: Галина Жовтко, Європейський простір

shutterstock_355239281 — копия

Громадський Простір

В Україні, згідно із розрахунками експертів Ради Європи, проживає від 150 до 400 тисяч ромів. Але що ми можемо сказати про життя цієї національної меншини? Ускладнений доступ до освіти, медицини, соціальних послуг і працевлаштування, відсутність ідентифікаційних документів, а ще — стигматизація та дискримінація. Наведемо деякі дані:

  • понад 60% представників ромської нацменшини не мають роботи;
  • близько 40% ромів не мають документів;
  • лише 1% дітей ромів отримують атестат про повну загальну середню освіту.

Остання цифра дуже лякає. Згідно із дослідженням щодо соціально-економічного та суспільно-правового аспекту ромських громад України, отримання освіти є однією з найбільш актуальних проблем ромського населення, а її рівень вкрай низький.

Так, кожен п’ятий представник ромської національності, а це 24%, взагалі не має освіти. Майже кожен четвертий не вміє читати та писати українською. А частка тих, хто отримав вищу освіту, мізерна — лише 1%. 31% дітей ромів взагалі не ходять до школи.

Лякає ще й те, що в Україні зберігається тривожна тенденція насильства щодо членів ромської спільноти. Лише за три місяці минулого року Моніторингова місія  ООН з прав людини задокументувала три напади на ромські поселення у Києві, Тернополі та Львові. Усі три напади призвели до виселення ромських громад з їхніх домівок. 

Згідно з опитуванням КМІС, індекс соціальної дистанції до цієї етнічної групи є одним із найвищих.

Чому значна частина ромів й досі живе без документів та як вирішується це питання, що може покращити доступ ромів до освіти, як можна було б пришвидшити процес інтеграції цієї нацменшини у суспільство, які кроки мала б зробити влада як на місцевому, так і на загальнодержавному рівнях, а також як ЄС долучився до вирішення проблем ромів в Україні — розповідає Володимир Навроцький, юрист, керівник Карпатського агентства прав людини “Вестед”, експерт проекту “Справедливість для ромів в Україні” (Justice for roma in Ukraine).

 

56454542_2201762753286325_61206213135695872_o

 

ЄС ПІДТРИМАВ ПРОЕКТ “СПРАВЕДЛИВІСТЬ ДЛЯ РОМІВ В УКРАЇНІ”

Наприкінці 2018 року Європейський Союз за ініціативи угорської організації “Європейський центр прав ромів” та Карпатського агентства прав людини “Вестед” підтримав проект “Справедливість для ромів в Україні” (Justice for roma in Ukraine).

“Європейський центр прав ромів”, що працює в Україні з 1996 року, звернув увагу на те, що значна частина ромів позбавлена можливості захистити свої права. Пов’язано це з тим, що вони недостатньо освічені, не знають законодавства України та не знають, до кого звертатися по допомогу.

Проект направлений на те, щоб у трьох регіонах України (Київська, Закарпатська та Одеська області) проводити зустрічі ромів із юристами. На цих зустрічах ми розповідаємо та пояснюємо ромам, як працює законодавство України, які права та можливості вони мають та як їх можна реалізувати. Проект, на який ЄС виділив 300 000 євро, триватиме 48 місяців. Протягом цього часу буде проведено в кожному регіоні 30 зустрічей.

Ми розробляємо тренінгові матеріали для ромів простою, доступною мовою, щоб це було максимально ефективно.

Філософія проекту в тому, щоб за рахунок систематичних зустрічей-роз’яснень змінити те, як люди мислять, як люди бачать себе і як вони можуть скористатися тим, що їм дає законодавство, якщо вони не знають як це зробити.

Якщо якась громада не зацікавлена в таких зустрічах, якщо її влаштовує той рівень життя і ті умови, в яких вони живуть, то ми шукатимемо інші громади. Ми хочемо працювати з активними людьми, які зацікавлені у змінах.

Як ви знаєте, у ромів одна проблема йде за іншою. Чому немає води у таборі? Бо немає документів на будинок. А чому немає документів на будинок? Бо ця людина не знає, що таке звертатися в сільську раду за отриманням земельної ділянки. Буває, що ці люди так живуть по 10-20 років. Така ситуація влаштовує всіх: живуть собі роми в окремому компактному поселенні, нікому ніякої шкоди не роблять, але це не означає, що все в порядку в цьому поселенні. На такі проблеми часто затуляються очі.

Це стосується і випадків відсутності води, газу, каналізації. Ми роз’яснюємо, що якщо у вашому таборі немає води, немає каналізації, то потрібно звернутися до місцевого органу (сільської влади), щоб було створено належні умови на рівні, як для всіх громадян України.

Роз’яснення ведуться і щодо випадків дискримінації. Наприклад, місцевий орган може заявити, що не зарахує дитину до звичайної школи, а лише до “ромської”. Але якщо ми розподіляємо дітей, то про яку інтеграцію йде мова?

Окрім того, ми спілкуємося з тими ромами, які потерпають від свавілля поліції.

Саме зараз безкоштовно допомагаю двом молодим ромам, які не знають української мови і яких кілька днів протримали у поліції та змусили підписати документи. Вони взяли на себе те, чого взагалі не робили. Тому ми роз’яснюємо ромам, що треба робити, якщо їх забирає поліція. Після низки зустрічей, вже у тій ромській громаді діє чітке правило: до прибуття адвоката нічого не підписувати, не піддаватись на пропозиції працівників поліції.

Є кілька справ у мене, коли ромів побили, і вони попідписували документи тільки, щоб їх відпустили. Через цей проект хочемо показати, що є ось такі проблеми. Зараз цього ніхто не робить, тому що з точки зору держави, тут проблеми немає.

Це той загальний пласт, який ми намагаємося зіштовхнути. Проект “Справедливість для ромів в Україні” для того, щоб систематично розказувати та вчити. Іншого способу розвитку людини ніж навчання просто не існує.

Тільки уявіть, якщо з’явиться нове покоління ромів, які закінчили мінімум 12 класів школи та здобули хоча б якусь професійну чи навіть вищу освіту, то це буде зовсім інше покоління грамотних, освічених ромів з документами. Вони стануть батьками і вже будуть знати цінність освіти. Таким чином це замкнуте коло може бути розірвано.

Повністю інтерв’ю читайте за посиланням.

 

Джерело: ZMINA. Центр прав людини 

Автор: Галина Жовтко, Європейський простір

Матеріал підготовлений в рамках The EU Project for Civil Society Development in Ukraine. 

Проект ЄС для розвитку громадянського суспільства в Україні створено задля зміцнення українського громадянського суспільства шляхом посилення ролі організацій громадянського суспільства у реалізації та моніторингу демократичних реформ та всебічному соціально-економічному розвитку в країні.    

 

 


Тематика публікації:        

Останні публікації цього розділу:

Микола Бурлуцький: багато ромів мають освіту, але вони не ходять з плакатами «Я – ром!»

Габріеле Бауманн: квоти потрібні для процесу залучення жінок до політики

Дев'ять днів про права людини на 16-му Docudays UA

Ольга Бєлькова: якщо у парламенті буде сто жінок, суспільство відчує покращення роботи цього органу

Українська дійсність: чим ближче до верхівки влади — тим менше жінок на топ-позиціях