НУО-спільноти та їхня роль у суспільстві

Продовжуючи розмову про НУО, зупинимось на їх особливостях. Психологічні особливості НУО-спільноти зумовлені тим, що вони:
– як носії соціальної поведінки демонструють загалу свою здатність об’єднувати громадян в нові спільноти, змінюючи конфігурацію вже існуючих та розбалансовуючи усталене співвідношення сил їхніх лідерів, “переписуючи” загальну картину спільнот, принаймні на теренах України;

– як агенти соціальних дій змушені: вдаватися до пошуку й реалізації все нових і нових активностей, при тому виказуючи суспільству й світові індивідуальний і груповий оптимізм, соціальне благополуччя; повсякчас адаптуватися до нових вимог; перманентно оновлювати культурні картини світу; шукати інакших культурних ідентифікацій; пристосовувати до себе не-освоєні суспільством образи майбутнього; ліквідувати самотужки міру невідповідності буденної свідомості та нових мисленнєвих схем;

– як суб’єкти прийняття рішень переозначують фокус громадянських інтересів різних верств населення, значно підвищують їхню мотивацію щодо співпраці з органами державної влади, політичним істеблішментом, учасниками руху самоорганізації територіальних спільнот, пере-самовизначають статуси, ідентифікації, смисли, цінності, ін.;

– як суб’єкти повсякденної життєдіяльності постійно рефлексують: (а) індивідуальний життєвий шлях як спосіб уникнення невиправданих ризиків для себе й соціокультурної цілісності; (б) можливості самодіяльності й самозайнятості; (в) ідеї культуротворчості й себе як культуротворців (незалежно від термінології й дискурсів рефлексії).

Покладаючи в основу теорію культуротворчості, соціальна/політична психології здатні пояснити, як члени НУО:
– виявили соціально значущі мотиви конвенціональних угод із соціокультурною цілісністю для самоздійснення;
– обґрунтували культуротворчість як громадянський обов’язок свідомого члена суспільства задля розгортання для нього додаткових сценаріїв майбутнього;
– розвинули потреби у формуванні спільного з соціокультурною цілісністю образу майбутнього;
– навчилися здійснювати довгострокові проекти спільно з соціокультурною цілісністю;
– розвинули вміння доходити конвенцій з представниками інших НУО, фондів, громадських ініціативних груп чи об’єднуватись (професіонали/ дилетанти, активна меншість/пасивна більшість, еліта/маса) на політико-ціннісних та соціально ціннісних засадах;
– вмотивовані щодо засобів стримування й противаг, які виключають насилля і деструктивну поведінку, натомість розвивають толерантність;
– створили колективний сукупний культуротворчий потенціал.

Ключові умови самоорганізації громадянського суспільства:

а) відносна спільність інтересів громадських організацій;

б) взаємна відмінність і унікальність громадських організацій за деякими критеріями;

в) взаємопов’язаність елементів громадянського суспільства;

г) подолання атомізації громадянського суспільства [16, 624-625].

Тому проблематика майбутніх психологічних досліджень утворена нагальною потребою вивчення:
– механізмів всесвітньої координації громадянської активності та трансконтинентальної співпраці заради спрямованого використання НУО як інструменту співпраці суспільства і держави на всіх рівнях – від глобального до локального;
– психологічних засад вимірів усуспільненого індивіда як громадянина через обсяг, потужність, результативність вчиненого ним контролювання влади;
– психологічних чинників нагромадження й застосування нових форматів громадянської активності (зокрема, й НУО) як у світовому, так і національному масштабах;
– психологічних чинників формування спільноти НУО; психологічних засад розбудови внутрішньої мережі громадянського суспільства;
– психологічних механізмів подолання атомізації громадянського суспільства;
– психологічних засобів корекції амбівалентності суспільної свідомості;
– впровадження нових технологій у політичній та суспільно- громадській діяльності через привласнення соціальними/політичними суб’єктами і агентами соціальних/політичних дій сенсу неформальних конвенцій і партнерства, коли пріоритетною постає специфічна міжсуб’єктна взаємодія як реалізація ідеї спільних зусиль на недержавних засадах;
– психологічного супровіду процесів розбудови громадянського суспільства в Україні.

Переваги НУО – це підтвердження своєї необхідності групі, забезпечення її безпеки й статусності, зміцнення соціальних відносин, допомога іншим у подоланні психологічних наслідків безробіття, нестачі ресурсів, соціальної ізоляції, знаходження шляхів вирішення соціальних конфліктів, відмова від засобів насилля, мобілізація групового потенціалу для виходу з кризових станів, підсилення життєздатності спільноти. Отже, покращення життєдіяльності своєї спільноти – це головна мета НУО. Вона перевершує всі завдання й напрями роботи.

Далі буде.