Що заважає українцям змінити професію: п’ять висновків із дослідження KSE ProfTech

marijafedonjuk

Україна входить у період, коли професійна перекваліфікація стає одним із ключових інструментів подолання кадрового дефіциту. Роботодавці дедалі частіше говорять про нестачу кваліфікованих працівників, а виробничі підприємства пропонують конкурентні зарплати, безкоштовне навчання та підтримку з працевлаштуванням. Водночас між інтересом людей до нової професії та реальним вступом на навчання досі існує значний розрив.

За півтора року роботи KSE ProfTech підготував майже 720 фахівців для української промисловості. Але за цей самий період інтерес до навчання проявили в десятки разів більше людей: вони залишали заявки, приходили на дні відкритих дверей, консультувалися з менеджерами та відвідували ярмарки вакансій. Значна частина з них так і не наважилася зробити перший крок.

Що впливає на рішення потенційних студентів? Чому люди залишаються на роботах із нижчим рівнем оплати навіть тоді, коли дефіцитні галузі вже пропонують конкурентні умови? Кому довіряють потенційні слухачі та яких гарантій очікують перед тим, як змінити професію?

Щоб знайти відповіді на ці запитання, навесні 2026 року KSE ProfTech провів дослідження серед 734 респондентів. До нього увійшли випускники програм, люди, які цікавилися навчанням, але не розпочали його, відвідувачі ярмарків вакансій та потенційна аудиторія програм перекваліфікації.

Результати показали: проблема полягає не у відсутності мотивації чи страху перед технічними професіями. Значно частіше учасники дослідження прагнуть отримати чіткі гарантії того, що зміна професії справді приведе до кращої роботи.

Головний бар’єр — не технічна професія, а ризик втратити дохід

Поширеною є думка, що дорослих людей відлякує складність технічних спеціальностей або необхідність знову навчатися. Однак результати дослідження свідчать про інше.

Серед тих, хто цікавився навчанням, але так і не розпочав його, 21% назвали головною причиною відмови неможливість поєднати навчання з поточною роботою. Для багатьох навіть кілька тижнів інтенсивного курсу означають тимчасову втрату основного доходу, а це ризик, який вони не готові взяти на себе. Особливо зважаючи на те, що більшість потенційних слухачів уже мають роботу, сім’ю та фінансові зобов’язання.

Це пояснює ще одну тенденцію. Учасників дослідження дедалі більше турбує, чи зможуть поєднати навчання з роботою, який дохід отримуватимуть після завершення курсу та наскільки швидко зможуть повернутися до фінансової стабільності.

Люди обирають не курс, а зрозумілий маршрут до роботи

Незалежно від того, чи йдеться про випускників, людей, які не дійшли до навчання, чи потенційну аудиторію, в усіх групах повторюється одна закономірність: рішення ухвалюється не стільки на основі програми курсу, скільки на основі того, що чекає після нього.

Так, 83% випускників зазначили, що для них було важливо ще до початку навчання знати майбутнього роботодавця, умови праці та орієнтовний рівень заробітної плати. Серед потенційної аудиторії 56% назвали гарантоване працевлаштування головною причиною, яка мотивувала б розпочати навчання. Водночас більшість тих, хто лише розглядає перекваліфікацію, насамперед цікавляться не тривалістю курсу, а тим, чи допоможе він знайти стабільну роботу.

Фактично для більшості учасників дослідження навчання перестало бути самоціллю. Воно розглядається як один із етапів професійного маршруту, який має завершитися працевлаштуванням.

Безкоштовне навчання вже не викликає недовіри, але люди хочуть розуміти правила гри

Безкоштовний формат навчання більше не сприймається як щось підозріле. Навпаки, для багатьох це одна з головних причин зацікавитися програмою. Водночас саме безкоштовність спонукає людей ставити більше запитань.

Потенційним студентам важливо розуміти, хто фінансує навчання, чому воно є безкоштовним саме для них і які зобов’язання виникають після його завершення. Йдеться не про недовіру до самої моделі, а про бажання бачити прозорі правила ще до початку навчання.

Проблема не у відпрацюванні, а в прозорості умов

Одним із найцікавіших результатів дослідження стало ставлення до обов’язкового відпрацювання після завершення навчання.

Всупереч поширеному припущенню, саме відпрацювання не стало бар’єром для більшості опитаних. 60% потенційних слухачів погодилися б на таку модель за умови, що ще до початку навчання знатимуть роботодавця, рівень зарплати, умови праці та тривалість відпрацювання. Лише незначна частина категорично не сприймає таку модель співпраці.

Це означає, що вирішальним фактором є не сама наявність зобов’язань, а зрозумілі правила. Люди хочуть бачити прозорий маршрут і розуміти, які можливості вони отримають після завершення навчання.

Довіру формують практика, роботодавці та реальні історії

Ще один спільний патерн, який простежується в різних аудиторіях, стосується довіри.

Для більшості учасників дослідження вирішальне значення мають не рекламні повідомлення, а практичний досвід інших людей. Найбільшу довіру формують навчання на сучасному обладнанні, партнерство з реальними роботодавцями та історії випускників, які вже працюють за новою професією.

Зокрема, 78% випускників назвали практику на сучасному обладнанні одним із головних факторів довіри до програми. Для потенційної аудиторії не менш важливими є реальні приклади працевлаштування та можливість побачити майбутнє робоче місце ще до початку навчання.

Що означають ці результати для розвитку програм перекваліфікації

Результати дослідження демонструють, що сьогодні недостатньо створити якісну навчальну програму. Для більшості дорослих слухачів вирішальним стає не лише зміст курсу, а й те, наскільки зрозумілим і передбачуваним є весь шлях після нього.

Для донорів, роботодавців, освітніх центрів та інших партнерів, які інвестують у розвиток програм reskilling, це важливий сигнал. Прозорі умови навчання, чіткий кар’єрний маршрут, зрозумілі правила співпраці з роботодавцем, супровід до працевлаштування та реальні історії випускників поступово перестають бути додатковими перевагами. Вони стають необхідною умовою ефективності програм професійної перекваліфікації.

Як зазначає керівник центру KSE ProfTech Сергій Савицький, сьогодні люди очікують не просто можливості отримати нову професію.

«Ми бачимо, що учасники дедалі уважніше оцінюють не лише навчальну програму, а весь шлях після неї. Для них важливо розуміти, хто стане роботодавцем, які умови праці пропонуються, який рівень доходу вони зможуть отримувати та як навчання вплине на їхню фінансову стабільність. Саме прозорість і зрозумілий маршрут до роботи сьогодні стають головними умовами довіри до програм перекваліфікації».

Дослідження показує: попит на професійну перекваліфікацію в Україні існує. Наступний виклик — зробити шлях до нової професії настільки зрозумілим і прогнозованим, щоб люди були готові ним скористатися.