Спадщина під ударами: фахівців навчають оцінювати руйнування війни

У межах міжнародного проєкту Creative Europe UREHERIT представлені результати спеціалізованого навчального курсу, присвяченого оцінці шкоди, завданої культурній спадщині внаслідок війни. Програму розроблено за участі CNAPPC у партнерстві з Національна спілка архітекторів України.

В основі навчання — італійський досвід роботи з культурною спадщиною в умовах катастроф, адаптований до українських реалій війни. Програма передбачає серію онлайн-сесій загальною тривалістю 12 годин, що поєднують теоретичну підготовку та аналіз практичних кейсів.

Серед ключових інструментів, які опановують учасники курсу, — аналіз архівних матеріалів, структурна діагностика, лазерне сканування, фотограмметрія, BIM-технології та застосування штучного інтелекту.

На презентації курсу в Українському кризовому медіа-центрі Президент Національної спілки архітекторів України Олександр Чижевський відмітив, що йдеться не про базове навчання, а про підвищення кваліфікації досвідчених спеціалістів.

«Це не навчання студентів, а навчання фахівців. У нас є методики, як рахувати втрати чи пошкодження, але це набагато складніше. Наші колеги вже стикалися з такими викликами в інших країнах, і цей досвід є надзвичайно корисним», — сказав він.

Як підкреслила Віцепрезидентка спілки Олени Олійник, за час реалізації проєкту контекст кардинально змінився. Якщо на початку йшлося переважно про пошкодження через час або недбалість, то вже з 2023 року масштаби руйнувань зросли до сотень об’єктів через війну.

«Ми не були готові оцінювати шкоду такого масштабу. Водночас спадщина для нас — це не лише пам’ять, а й ресурс відновлення країни та елемент національної ідентичності», — пояснила вона.

За її словами, українські фахівці вже зробили вагомий внесок у розвиток нових підходів. Зокрема, харківські експерти розробили унікальну методику оцінки пошкоджень від різних типів озброєння — від ударних хвиль до ракет і авіабомб. Паралельно інші команди створили ефективні підходи до оперативного цифрового документування пам’яток «по гарячих слідах».

Цей досвід, як зазначають учасники проєкту, вже виходить за межі України і може бути корисним для європейських країн у майбутньому. Таким чином, UREHERIT стає не лише платформою для передачі знань із Європи до України, а й простором взаємного обміну, де український досвід роботи з культурною спадщиною в умовах війни набуває міжнародного значення.

Курс UREHERIT орієнтований на практикуючих архітекторів та інженерів, які працюють або планують працювати з об’єктами пошкодженої спадщини. Його головна мета — надати фахівцям інструменти для ухвалення зважених рішень щодо подальшої долі об’єктів: від збереження та консервації до реставрації чи повної реконструкції залежно від рівня втрат і культурної цінності.

Джерело: УКМЦ.