В Україні вперше презентували методологію скринінгу місцевої політики за стандартами ЄС

В Українському кризовому медіа-центрі відбулася презентація результатів проєкту з адаптації місцевої політики громад до стандартів Європейського Союзу. Під час заходу було представлено першу в Україні методологію скринінгу місцевої політики на відповідність цілям політики згуртованості ЄС — інструмент, який дозволяє громадам системно оцінювати свою готовність до євроінтеграційних змін та планувати подальші реформи.

Методологію розробила команда експертів Інституту розвитку суспільних інновацій. Її ключова особливість — універсальність: інструмент може застосовуватися громадами по всій Україні незалежно від їхнього розміру, рівня ресурсів чи регіону. Пілотна апробація методології відбулася у трьох громадах Волинської області й дозволила перевірити її практичну цінність.

Дискусію модерувала Марина Кирилюк, експертка Інституту розвитку суспільних інновацій. Серед спікерів заходу — Володимир Феськов, експерт проєкту, Ірина Шелеп, головна юристка проєкту, а також запрошені спікери: Юрій Коток, заступник директора департаменту – начальник відділу територіальної організації влади Департаменту багаторівневого врядування Міністерства розвитку громад та територій України, та Олександр Солонтай, експерт з регіонального розвитку.

Марина Кирилюк представила логіку та структуру скринінгу, зазначивши, що він складається з двох взаємопов’язаних компонентів. Перший — оцінка відповідності стратегічних і програмних документів громади п’яти цілям політики згуртованості ЄС через матрицю відповідності. Другий — аналіз інституційної спроможності громади за допомогою чек-листа, який охоплює інституційну, кадрову, адміністративну та фінансову складові.

За її словами, скринінг дозволяє громадам краще підготуватися до участі у програмах ЄС, зрозуміти власні слабкі сторони, сформувати дорожню карту розвитку, підвищити якість стратегічного управління та збільшити шанси на залучення грантового фінансування.

Володимир Феськов детальніше розповів про результати аналізу трьох пілотних громад.

«Ми взяли метрику, якою користується Європейський Союз, за якою він дивиться на розвиток своїх територій. І з цієї оптики зовнішньої подивилися на абсолютно три різні громади, три різні за своїми можливостями, за ресурсами», – пояснив експерт проєкту Володимир Феськов, презентуючи результати скринінгу.

Він зазначив, що лідером відповідності усім п’яти цілям політики згуртованості стала Луцька громада, яка має високий рівень готовності до взаємодії з програмами ЄС та міжнародними донорами. Водночас у Берестечківській громаді виявлено критичні прогалини у сфері транспорту та інфраструктури, а Велимченська громада, попри невеликий розмір, демонструє потенціал до співпраці з міжнародними ресурсами, маючи слабкі сторони в окремих соціальних політиках.

Про результати аналізу інституційної спроможності громад розповіла головна юристка проєкту Ірина Шелеп. Вона зазначила, що лідером за цим компонентом також стала Луцька громада, яка має базові стратегічні документи, статут, комплексний план і сформовані інституції, здатні забезпечувати розвиток місцевої політики.

«Для нас це не про рейтинги чи формальні індекси. Це про зовнішню оптику, про те, як на громади дивиться ЄС і потенційні донори: через призму намірів, реальних дій та інституційної спроможності. Ми аналізували не стільки фактичний стан інфраструктури, скільки те, як громади планують, ухвалюють рішення, цифровізуються і вбудовують європейські принципи у свої документи та практики», – додала Ірина Шелеп.

Значення напрацьованої методології для державної політики відзначив представник Міністерства розвитку громад та територій України Юрій Коток.

«Ви навіть не уявляєте, наскільки цей документ буде корисний в нашій роботі та для органів місцевого самоврядування», – наголосив він.

Юрій Коток також повідомив, що у грудні урядом було ухвалено новий концептуальний документ «Особливості реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в умовах воєнних викликів та інтеграції до Європейського Союзу», в якому європейська інтеграція вперше визначена як одне з ключових завдань реформи місцевого самоврядування. За його словами, одним із проблемних питань залишається низький кадровий та інституційний потенціал громад у сфері адаптації місцевих політик до стандартів ЄС, і саме тому запропонована методологія викликає значний інтерес у міністерства.

Експерт з регіонального розвитку Олександр Солонтай звернув увагу на те, що результати скринінгу важливі не лише для оцінки успішних громад, а й для роботи з тими, хто поки не використовує наявні можливості.

«Ці громади будуть з’являтися, ми будемо їх хвалити, казати, як вони підтягнулися, але більше треба думати, що робити з тими громадами, в яких, як то кажуть, міністерство згори, люди знизу, громадськість з боку, міжнародні партнери ще з іншого боку пропонують можливості, ресурси, наганяють, і так далі, а вони нічого не роблять», – зауважив він.

Він також підкреслив, що напрацювання проєкту є корисними не лише для державної політики, а й для організацій та інституцій, які працюють з розвитком громад:

«Ваш досвід важливий і для інших організацій. Нам корисно подивитися, яким шляхом ви йшли, і, можливо, взяти щось за базу».

Ознайомитися з методологією скринінгу місцевої політики можна буде незабаром на сторінках Інституту розвитку суспільних інновацій.

Проєкт реалізується Інститутом розвитку суспільних інновацій за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».