В Україні відбувся потужний майстер-клас ZDOROVI та ReAct

3 грудня відбувся навчальний майстер-клас «Від профілактики до реагування: боротьба з резистентністю в закладах охорони здоров’я», організований  ZDOROVI та ReAct,  який зібрав понад 600 фахівців сфери охорони здоров’я: епідеміологів, клініцистів та менеджмент медичних закладів, щоб обговорити одну з найгостріших загроз сучасної медицини – антимікробну резистентність (АМР). Учасники отримали можливість почути досвід Швеції, країни, яка вже багато років вибудовує системний підхід до стримування резистентності через поєднання інфекційного контролю, раціонального використання антибіотиків та стратегічного планування на національному рівні.

Однією з головних спікерок стала Бірґітта Лютсі – лікарка-епідеміологиня та доцентка Karolinska Institutet, яка розкрила критичний зв’язок між інфекційним контролем (IPC) та антимікробною резистентністю. Вона наголосила, що більшість інфекцій, пов’язаних з наданням медичної допомоги, спричинені саме резистентними бактеріями. Це означає, що кожен новий випадок внутрішньолікарняної інфекції автоматично збільшує потребу в антибіотиках і посилює тиск на систему. Лютсі нагадала, що в Європі тягар інфекцій, викликаних резистентними бактеріями, уже дорівнює сукупному впливу грипу, туберкульозу та ВІЛ/СНІДу – понад 670 тисяч інфекцій та понад 33 тисячі смертей щороку.

На основі реального випадку зі Швеції вона продемонструвала, як недотримання базових правил IPC може призвести до масштабної кризи. Мова йшла про спалах ESBL-продукуючої Klebsiella pneumoniae в Упсальській університетській лікарні у 2005–2008 роках. Протягом чотирьох років там виявили 320 інфікованих пацієнтів, а лікарня була змушена витратити щонайменше 3 мільйони євро лише за один рік для контролю над спалахом. Аналіз показав, що причиною поширення було не середовище, не обладнання і не зовнішні джерела – а звичайне недотримання гігієни рук, відсутність дрес-коду, надмірне використання антибіотиків та хронічне переповнення медзакладу.

Щоб зупинити спалах, шведські фахівці впровадили комплекс дій: від обов’язкової гігієни рук та відмови від халатів і прикрас до навчання всіх категорій персоналу, включно з прибиральниками, студентами та навіть пацієнтами. Відтоді ситуація докорінно змінилася, а Швеція стала прикладом того, як дисципліна, менеджмент і стандарти можуть повністю зупинити поширення резистентних бактерій.

Другим спікером був Томас Тенґден – старший консультант з інфекційних хвороб та президент шведської національної програми Strama. Він представив широке й глибоке бачення проблеми АМР з клінічної та системної перспективи. Через демонстрацію реального клінічного випадку – 12-річного хлопчика з України, який після тяжкої опікової травми був інфікований одразу кількома мультирезистентними бактеріями, – Тенґден показав, наскільки складними та небезпечними стають інфекції, проти яких майже не залишилося ефективних препаратів.

Він наголосив, що лікування резистентних інфекцій потребує повної персоналізації: точного вибору препарату, корекції дозування залежно від стану пацієнта, регулярного моніторингу концентрацій антибіотиків, використання швидкої діагностики та інтелектуальних алгоритмів прийняття рішень. У світі, де нових антибіотиків майже не з’являється, а старі втрачають ефективність, саме оптимізація використання вже доступних ліків стає критично важливою.

Тенґден детально зупинився на шведській програмі Strama, яка є прикладом успішної національної стратегії протидії АМР. Strama розробляє клінічні рекомендації, аналізує дані щодо призначень антибіотиків, проводить навчання лікарів, забезпечує міжсекторальну координацію та допомагає закладам формувати локальні гайдлайни на основі реальних даних про резистентність. Робота Strama – одна з причин, чому Швеція багато років залишається серед країн із найнижчими рівнями призначення антибіотиків у Європі.

Під час майстер-класу обидва спікери наголосили: найефективніший спосіб зупинити епідемію резистентності – не лікування, а профілактика. Гігієна рук, правильний дрес-код, регулярне навчання персоналу, зменшення переповненості лікарень, контроль за використанням антибіотиків, нагляд за ІПНМД і впровадження стандартів ВООЗ – це основа, з якої має починатися будь-який заклад. І незалежно від ресурсів, країни чи рівня системи, зміни починаються з відповідальності кожного працівника.

Якщо ви хочете глибше зануритися в теми майстер-класу, пропонуємо переглянути його повний запис за посиланням: https://youtu.be/LeB-8V-byE8

У межах серії заходів ZDOROVI та ReAct заплановано третій майстер-клас.

9 грудня, 14:00–16:30 пройде тренінг «Роль медсестер і медбратів у антибіотикорезистентності: від теорії до практики» (4 бали БПР, синхронний переклад), присвячений практичним інструментам IPC та роботі в клінічних ситуаціях. Реєстрація: https://forms.gle/xbgAJRVAu9piiSV97.

ReAct – це одна з найвідоміших глобальних мереж, що працює з проблемою антибіотикорезистентності з 2005 року. Мережа представлена на чотирьох континентах і поєднує наукову, освітню та політичну діяльність. ReAct бере участь у формуванні глобальних політик, співпрацює з ВООЗ, урядами та провідними університетами світу, а також домінує у сфері просування інноваційних рішень для раціонального використання антибіотиків та боротьби зі стійкими інфекціями.

ZDOROVI вже кілька років посилює напрям безперервного медичного розвитку та інфекційного контролю. Понад 26 тисяч сертифікатів БПР і участь понад 2 200 лікарів у програмах підтримки демонструють системність і масштаб роботи організації. Спільний вебінар з ReAct – це частина ширшої серії освітніх заходів, покликаних розширити знання українських медиків, зміцнити їхню спроможність реагувати на виклики та інтегрувати найкращі світові практики в українську медицину.