46,2% українців уникають воєнних новин — нове дослідження MDF

Команда MDF Research Lab вивчила тему уникнення новин українцями в дослідженні «Інформаційна втома як вікно можливостей: шанс для регіональних медіа в умовах війни та після неї». Дослідження об’єднало кількісне опитування 1000 респондентів, контент-аналіз 10 локальних медіа, моніторинг онлайн-медіа, аналіз даних Google Analytics та серію експертних інтерв’ю. 

Метою було описати масштаби та відстежити тенденції селективного уникнення травматичного контенту, пов’язаного з війною, серед українців. Також ми хотіли зрозуміти, яка стратегія буде найбільш прийнятною для незалежних локальних медіа у цій кризовій ситуації, аби вони продовжували виконувати свою роботу й інформувати аудиторію про критичні інформаційні потреби. Серед іншого, важливою для нас була розробка рекомендацій, які допомогли б локальним медіа не лише не втрачати власну аудиторію в непростих умовах, а й за можливості збільшувати її. 

Тож дослідження показало, що 46,2% опитаних українців упродовж останніх шести місяців уникали новин про війну. Проте ми також зрозуміли, що це говорить не про байдужість, а про спосіб зберегти емоційну рівновагу. Далі коротко основні висновки дослідження.

Масштаби та головні причини інформаційної втоми

Уникнення новин переважно помірне: лише 8,3% респондентів зазначили високий або дуже значний рівень, тоді як 47% не уникали новин взагалі. Найчастіше люди відзначали, що уникають новини через психологічне та інформаційне перевантаження. Зокрема, 36,9% вказали, що новини викликають в них тривогу. Ще 54% відчувають, що отримують більше новин, ніж можуть опрацювати. 

Попри ці та інші негативні фактори, 65,4% респондентів відчувають гордість від українського спротиву, а 63,5% — надію після успіхів ЗСУ. Дослідження показало, що уникнення новин про війну є захисною, а не деструктивною реакцією, що допомагає більшості опитаних покращити свій емоційно-психологічний стан.

Що у фокусі уваги медіа 

Під час аналізу ми виявили, що воєнна тематика серед новин у медіа займає другу позицію. Це 31-42%. Тоді як на першому місці все ж залишаються новини про критичні інформаційні потреби (51-62%). А от політичний контент є найменш представленим — всього 5-11%. 

Характерною особливістю є відносна стабільність співвідношення воєнного та невоєнного контенту, що свідчить про відсутність кардинальних зсувів у фокусі уваги медіа.

Найбільша «група ризику» — молодь,  прифронтові регіони найстійкіші до воєнних новин 

Опитування споживачів також виявило: втома від новин про війну має помітну географічну та вікову специфіку.

Наймолодша з досліджених вікових груп — люди від 18 до 24 років — показала порівняно більшу схильність до уникнення новин про війну (65%), а також тенденцію до зменшення споживання новин впродовж 2022-2025-х років (33%). Крім того, порівняно з іншими віковими групами, молодь менше слідкує за локальними новинами своїх громад, водночас зазначаючи, що хотіла б дізнаватися більше. 

Серед джерел, які молоді люди найчастіше використовують, аби залишатися поінформованими, уникаючи новини про війну: друзі, YouTube, рідше Telegram-канали та інші ресурси.

Дослідження також показало, що регіони, які найбільше постраждали від війни (Північно-Східний та Південний), є найменш схильними до уникнення новин. У Північно-Східному регіоні 53,5% респондентів, а в Південному 47,7% взагалі не уникали новин. Водночас медіа Сходу та Півдня присвячують найбільшу частку контенту воєнній тематиці. Така диференціація відображає природну потребу прифронтових регіонів у релевантній інформації, яка безпосередньо стосується безпеки та виживання місцевого населення. 

Водночас віддалені від лінії фронту Західні, Північні та Центральні області зберігають більш збалансовану тематичну структуру (до 67,9% невоєнного контенту). Це може свідчити про поступову адаптацію суспільства до тривалого воєнного стану та здатність підтримувати інші сфери громадського життя паралельно з усвідомленням воєнних реалій.

Український парадокс 

Суспільство справді демонструє високий рівень інформаційної втоми. Однак ми також можемо констатувати, що український читач онлайн-медіа не втратив інтересу до інформації загалом та військової тематики зокрема, а еволюціонував у своєму споживанні. Його втома стосується переважно рутинної, загальнонаціональної хроніки, що повторюється з дня у день і тиражується від медіа до медіа. Натомість новини, які безпосередньо стосуються життя людей, продовжують демонструвати високі показники залучення.

На думку опитаних нами експертів, незалежним локальним медіа варто прийняти феномен специфічної інформаційної втоми та селективного уникнення повідомлень про війну, що охопив майже половину аудиторії в Україні. Врахувавши його, командам варто трансформувати редакційну політику. Це має стати не відмовою від повноцінного інформування читачів, а радше адаптацією до запиту на якісніший, етичний, локально релевантний та емоційно збалансований контент. В умовах цієї нової реальності локальні медіа мають критичну перевагу над медіа національного масштабу — завдяки стійкому запиту на інформацію про життя громад та критичні інформаційні потреби останніх.

Повний текст дослідження з аналітикою та рекомендаціями можна прочитати на сайті.

А також всіх охочих запрошуємо на презентацію дослідження, яка відбудеться 13 листопада о 16:00 в Zoom. Зареєструватися можна тут.

Дослідження створено Media Development Foundation за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції.

Зміст публікації є відповідальністю Media Development Foundation та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.