Правова підтримка після деокупації громад Півдня: механізми, виклики та шляхи вирішення

Авторка: Валентина Чабанова-Бабак, контент-менеджерка, платформа Link

В умовах війни гуманітарні потреби населення виходять далеко за межі базових потреб у їжі та житлі. Разом із фізичною допомогою постає величезна кількість правових запитів від громад, органів місцевого самоврядування та самих людей, які опинилися у складних життєвих обставинах. Як показує практика, ці запити залишаються часто непокритими та без відповідей, створюючи додаткові виклики для організацій, що працюють у сфері гуманітарного реагування.

Перша ліворуч: виконавча директорка Мережі правового розвитку Ольга Настіна. 

«Ми починали працювати на півдні України з гуманітарного реагування і в процесі зрозуміли, що крім гуманітарних потреб, які є базовими у людей, одночасно виникають дуже дуже багато правових юридичних запитів», — зазначає виконавча директорка Мережі правового розвитку Ольга Настіна.

Саме тому важливим кроком було створення юридичного компоненту механізму локальної координації гуманітарного реагування Link. Механізм впроваджує Мережа правового розвитку у співпраці з чеською гуманітарною організацією «Людина в біді» за фінансування уряду Великобританії із 2023 року в 24 деокупованих громадах Миколаївської і Херсонської області.

На початку формування юридичного компоненту гуманітарного реагування організації стикалися з ідеологічними викликами, зокрема у контексті налагодження співпраці з партнерами. Головним завданням було пояснити, що мережа правового розвитку не є сервісною організацією, яка надає безпосередньо послуги правничої допомоги, а виконує обʼєднуючу та аналітичну функції. Link є посередником між тими, хто потребує допомоги і тими, хто може її надати, а з урахуванням збільшення викликів важливість цієї роботи значно посилилась. 

«Коли ми вже зайшли безпосередньо в громади, почали спілкуватися з представниками місцевої влади, з нашими партнерами, дійсно зрозуміли, що правничої допомоги ніколи не буде достатньо, оскільки завжди залишатимуться люди з невирішеними правовими проблемами», — розповідає директорка із розвитку правових сервісів Дарʼя Ковальчук. 

Юридичний компонент Link: поточний стан та перспективи

Мережа правового розвитку активно впроваджує технологічні рішення для покращення доступу до правової допомоги. Серед ключових інструментів — CRM-система для оперативного збору та верифікації непомічених та незадоволених юридичних потреб. Фахівці команди вже зараз заносять у систему юридичні потреби та шукають можливості для їх задоволення. Разом з тим, наразі команда працює над розширенням функціоналу, щоб опрацювання юридичних запитів було зручнішим. Фахівці ретельно фіксують всю інформацію про бенефіціарів, що дозволяє максимально інформувати партнерів при перенаправленні справ.

«Якщо у нас випаде можливість цей кейс перенаправити, то ми зі свого боку маємо максимально поінформувати нашого партнера про історію цієї людини, яке є питання, які є важливі аспекти», — пояснює Дарʼя Ковальчук.

Також триває робота над блоком аналітики. Це надасть можливість демонструвати на широкий загал системні правові проблеми на рівні окремих громад та населених пунктів, щоб привернути увагу партнерів та донорів для їх вирішення.

«Наразі CRM-база — це внутрішня система для фіксації інформації про виявлені правові потреби. Хочемо створити аналітичний блок для того, щоб можна було бачити певні тенденції, які є по громадах і населених пунктах», — розповідає Дарʼя Ковальчук.

У поточному році юридичний компонент механізму Link буде розширюватися, адже серед мешканців деокупованих громад запит на юридичні послуги зростає.  

«Будемо посилювати наш юридичний компонент: наразі маємо можливість долучити до команди більше юристів. Вони будуть здійснювати виїзди для фіксації і верифікації правових потреб, а потім шукати можливості для задоволення цих потреб через партнерські організації», — пояснює Дарʼя Ковальчук.

Унікальною розробкою в рамках системи Link став чат бот, який представляє собою принципово новий підхід до надання правових консультацій.

Чат-бот. Працює на базі штучного інтелекту, розроблений таким чином, щоб розпізнавати питання та підбирати правильну відповідь навіть якщо запит сформульовано простою мовою без юридичних термінів. Базу знань, якою оперує чат-бот, формують юристи організації, щоб забезпечити якість і достовірність інформації. У перспективі планується інтеграція чат-боту з онлайн-чатом, що надасть можливість отримати консультацію від живого юриста.

Онлайн-чат. Тут відповіді на запитання надають фахові правники членських організацій Мережі правового розвитку. Надання консультацій побудоване гнучко, якщо людина має проблеми зі зв’язком, немає доступу до чату, юристи завжди готові проконсультувати телефоном. Також планується запуск гарячої лінії, щоб охопити консультаціями якомога більше людей. 

Актуальні виклики у юридичному реагуванні у деокупованих громадах 

Одним із головних чинників, що вплинули на гуманітарне реагування та надання правової допомоги, стало припинення фінансування з боку USAID. Через це скоротилися програми та спостерігається відтік кадрів зі сфери. Представники гуманітарних організацій зазначають, що спостерігається тенденція до скорочення фінансування і з боку інших донорів. Тож, ймовірно, тенденція скорочення програм та перерозподіл фінансування буде зберігатися й у наступні роки. 

«У гуманітарному секторі грошей стало менше. Це впливає не тільки на юридичну допомогу, це прямий вплив взагалі на всю гуманітарну підтримку населення під час війни», — зазначає керівниця регіональної команди БФ «Право на захист» Ганна Ситнік. 

Обмеженість ресурсів змусила організації переглянути підходи до географічного покриття. Ганна Ситнік пояснила, що тепер пріоритетом стали фронтлайн і наближені до нього громади, де допомога потрібна негайно. Водночас вона відзначила практичні обмеження — не кожна організація має змогу працювати у віддалених або небезпечних локаціях через ресурсні та безпекові обмеження.

Впровадження чотирьох нових гуманітарних пріоритетів на 2025 рік відобразило цю зміну фокусу на лінію зіткнення та людей, які потребують допомоги тут і зараз.

Фахівці відзначають зростання складності запитів на допомогу. Ганна Ситнік описала типову ситуацію, коли людина звертається з юридичним питанням, але водночас має незадоволені базові потреби — їжу, безпеку, медичну допомогу. Часто потрібні кошти на лікування, реабілітацію, відновлення, що виходить за межі правничої допомоги, але тісно з нею повʼязане.

Наслідком скорочення фінансування на гуманітарне реагування стало зміщення пріоритетів — в умовах суттєво обмежених ресурсів допомога фокусується на громадах, які наближені до лінії зіткнення. Спеціаліст кластеру з питань координації та управління місцями тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб (ССCM кластер) Ярослав Матяш, зазначає, що через репріоритизацію, яка стала наслідком зменшення фінансування, довелося відкласти стратегічну ціль щодо ВПО, яка була запланована на 2025 рік. 

«Ми розраховували, що у 2025 році буде спроможність об’єднувати маленькі місця тимчасового проживання (МТП), наприклад, у селах, з великими, у містах, щоб у людей був кращий доступ до допомоги, базових послуг тощо. Але під час репріоритизації цю стратегічну ціль довелося відкласти, тому що операційно у партнерів не вистачає ресурсів її покрити», — пояснює Ярослав Матяш.

Наприкінці 2025 року CCCM-кластер планує здійснити транзит повноважень органам місцевої влади та відповідним міністерствам. Цей процес передбачає:

• Передачу максимальної кількості повноважень органам місцевого самоврядування
• Можливе залучення додаткового персоналу до Міністерства Розвитку Громад і Територій 
• У разі, якщо поточних спроможностей органів влади буде недостатньо. СССМ Кластер передасть секторальні питання відповідним кластерам гуманітарного реагування. Потенційно, це здебільшого Кластер з питань житла і непродовольчих товарів (Шелтер Кластер) та Кластер з питань захисту (Протекшн Кластер)
• Залучення партнерів з розвитку для полегшення переходу.

Ярослав Матяш пояснює ситуацію з правовими потребами, зазначаючи, що у більшості місць тимчасового проживання вторинна юридична допомога є достатньо затребуваною з боку внутрішньо переміщених осіб. Окрім того, керівники МТП також потребують консультацій стосовно чинних постанов та нормативних актів, що регулюють їхню діяльність.

Також скорочення фінансування стало причиною закриття як програм надання допомоги в організаціях, так і взагалі припинення діяльності деяких з них.

Проєктна менеджерка Норвезької ради у справах біженців Вікторія Музика зазначає, що після припинення фінансування USAID організація почала отримувати запити від партнерів, які втратили фінансування, щодо можливості перенаправлення своїх клієнтів до них. 

«Деякі організації, з якими в нас були домовленості про перенаправлення, в якийсь момент втратили можливість покривати вартість виготовлення документів та оплачувати судові збори через проблеми з фінансуванням», — розповідає проєктна менеджерка Норвезької ради у справах біженців Вікторія Музика.

Крім того, у зв’язку з погіршенням безпекової ситуації у Херсонській області, не всі організації можуть доїхати до певного населеного пункту, якщо розв’язання ситуації вимагає фізичної присутності юриста у громаді. У такій ситуації мережування — спільна робота разом партнерів — стає необхідною для надання допомоги людям у деокупованих громадах. 

«Мережування — це спільне ведення кейсів, передача знайдених запитів на того партнера, хто може підхопити і того, хто в доступі в тій географії, де знаходиться людина. Нам може зателефонувати людина зі Станіславської громади, а ми туди не можемо їхати через небезпеку, але там може бути представлений локальний партнер», — зазначає Ганна Ситнік. 

Разом з новими викликами для організацій, запит від населення деокупованих громад на юридичну допомогу зростає. Декілька організацій зазначили, що кількість звернень постійно збільшується, а можливості обробляти запити — обмежені. 

«Наразі основним викликом для нашої команди є обмежені людські ресурси та спроможності для своєчасного опрацювання звернень клієнтів, які потребують правничої допомоги. Якщо у 2023–2024 роках ми мали можливість ефективно покривати потреби шляхом перенаправлення частини бенефіціарів до партнерських організацій, то після припинення фінансування від USAID їх кількість суттєво скоротилася, що значно ускладнює забезпечення належного рівня підтримки», — розповідає начальниця юридичного відділу Норвезької ради у справах біженців у місті Миколаєві Наталія Гнатуша. 

Юрисконсульт Міжнародного комітету порятунку (International Rescue Committee) Костянтин Дворцов детально описав фінансові обмеження, з якими стикнулася його організація. Залишившись лише з коштами на кейс-менеджерів, юристи втратили можливість оплачувати судові збори та технічну документацію для клієнтів. Це створює ризик зневіри в гуманітарних сервісах та шкодить загальному іміджу сектору.

Він також повідомив про припинення програм багатоцільової допомоги на півдні, що змушує організації відмовляти людям, які звертаються за допомогою. Попри труднощі, керівництво організації підтверджує наміри продовжувати діяльність в Україні, хоча формат може змінитися.

В умовах нестачі кадрів серед громадських організацій для надання юридичної допомоги населенню деокупованих громад частину запитів можуть закривати правники державних центрів безоплатної вторинної правничої допомоги (БВПД). Під час зустрічі партнери ділилися ідеями, яким чином співпраця громадських організацій та центрів БВПД може стати ключем до збільшення можливостей у наданні правничої допомоги населенню. Ідеями поділилась Надія Матвєєва, юристка «Відділення Польської Гуманітарної Акції в Україні».

«Як ми можемо підсилити один одного: щонайменше це — спільні виїзди у громади, оскільки центри безоплатної вторинної правничої допомоги не мають жодного транспортного засобу. Працівники їздять за власний кошт. Тому спільні виїзди — одна із можливих сходинок до співпраці і налагодження роботи в громадах», — говорить юристка «Відділення Польської Гуманітарної Акції в Україні» Надія Матвєєва.

Надія Матвєєва підкреслила критичну важливість фінансової складової в наданні допомоги, оскільки оформлення документів стало надзвичайно дорогим, а більшість людей не має необхідних паперів.

Учасники дискусії, зокрема представниця Південного міжрегіонального центру надання безоплатної правничої допомоги Тетяна Брюханова, зауважують, що центри БВПД стикаються з тими ж викликами, що і громадські організації. Наприклад, нестача фахівців та обмежене фінансування. 

«Система БВПД зазнала потужної реорганізації — дуже сильно укрупнилася. У нас центр зараз в Одесі, але відділи працюють у різних містах, зокрема, у Херсоні. Також у зв’язку з реорганізацією ми втратили велику кількість потужних кадрів», — пояснює начальниця Миколаївського відділу Південного міжрегіонального центру надання безоплатної правничої допомоги Тетяна Брюханова.

Найпоширеніші запити про правову допомогу від мешканців деокупованих громад

Важливою частиною зустрічі стало спільне обговорення запитів, з якими найчастіше зараз звертаються до правників мешканці Півдня. Найчастішими запитами є: вирішення питань, пов’язаних з правом власності, спадщиною, компенсацією за пошкоджене майно. 

Право власності та компенсації за пошкоджене майно

Голова ради з питань ВПО міста Миколаїв Світлана Сітнік описала катастрофічну ситуацію у Херсонській області. Окупація призвела до знищення архівних даних — частину вивезли, частину спалили, частину змила Каховська ГЕС. Люди не можуть відновити права на власність, що ускладнюється застарілими нормативними актами та бюрократичними перешкодами.

З’являються нові категорії проблем, пов’язані з поверненням людей з-за кордону. Світлана Сітнік розповіла про випадок, коли жінка з дитиною, народженою за кордоном, зіткнулася з відмовою в призначенні допомоги через бюрократичні перешкоди з перекладом документів.

Організація Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (UNHCR) працює з питаннями внутрішнього переміщення з 2015-2016 років, однак після 2022 року проблеми значно масштабувалися. Країна отримала цілий ряд нових проблем, яких раніше не було, доповнивши вже існуючі виклики, що виникли після анексії Криму та вторгнення Росії на територій Донецької і Луганської областей у 2014 році.

«Питання права власності впевнено займають перше місце за зверненнями до юристів на даний момент», —  розповідає фахівець з питань захисту Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, Одеський польовий офіс Богдан Копцюх.

Після житлових питань на друге місце виходять проблеми соціального забезпечення, особливо вразливих верств населення та пенсійного забезпечення.

Він підкреслив фундаментальну важливість людського фактору: «Якщо ми говоримо про відновлення, це в першу чергу ми маємо говорити про людей… Не буде людей на цих територіях, в цих громадах, про жодне відновлення ми говорити не можемо».

Фахівець звертає увагу на системні проблеми у сфері соціального та пенсійного забезпечення. Українське законодавство у цих сферах дуже швидко змінюється, намагаючись відповідати реаліям життя, однак це створює додаткові виклики. Страждає як якість нормативно-правових актів, так і їх імплементація.

Значною проблемою є низька обізнаність як населення, так і представників органів державної влади щодо існуючих програм та способів їх використання. Окремо виділяються проблеми з доступністю послуг для вразливих категорій населення.

Прикладом може слугувати ситуація з людьми похилого віку, які не мають смартфонів для подання заяв на програми відновлення в електронному вигляді. Таким людям необхідно їхати до центрів надання адміністративних послуг, однак у деяких громадах, зокрема Великоолександрівській та Бериславській Херсонської області, такі центри відсутні. Це змушує людей подорожувати до інших населених пунктів для отримання необхідних послуг.

Організація констатує велику кількість справ, де порушується право людей на допомогу для внутрішньо переміщених осіб, особливо у сфері пенсійного забезпечення. Окремою категорією є громадяни, які переміщуються з Донецької та Луганської областей, серед яких велика кількість людей, що працювали на шахтах у важких умовах праці за списками один та два трудового законодавства.

Питання права власності тісно пов’язані з отриманням компенсацій за пошкоджене майно. Адже для того, щоб отримати компенсацію, потрібен певний перелік документів. Коли люди починають його збирати, виявляється, що документи на будинок, за який людина хоче отримати компенсацію, оформлені неналежним чином. Наприклад, не поодинокі випадки, коли будинок побудований за межами населеного пункту і не внесений у реєстр. 

«Приватний будинок збудований за межами населеного пункту. Він має адресу третій кілометр населеного пункту. У людини в паспорті стоїть реєстрація. Будинок зруйнований, не внесений в реєстр. Є старі документи, є технічний паспорт. А далі — глухий кут.  Як його внести в реєстр і як цю власність взагалі узаконити?» — говорить юристка БО «Білозерський центр регіонального розвитку» Антоніна Тищенко.

​​Учасники повідомили про системні проблеми з бюро технічної інвентаризації, яке вимагає оплату навіть за законні адвокатські запити. При цьому інформація надається не в повному обсязі, а за додаткову інформацію вимагають повторну оплату.

Питання оформлення і прийняття спадщини

Багато звернень до юристів пов’язані з питаннями спадщини. Люди приходять як з простими запитами (пояснити порядок оформлення спадщини), так і з значно складнішими. Наприклад, у місті Берислав Херсонської області ще до повномасштабного вторгнення була відкрита спадкова справа, проте з початком бойових дій нотаріус, яка вела справу, виїхала за кордон, не припинивши діяльність і не передавши справи в архів. Спадкоємці досі не можуть владнати всі юридичні моменти. 

«Спадкоємці не можуть отримати право власності на земельний пай.  Відповідно не можуть набути прав орендодавця за укладеним договором оренди та отримати грошові кошти, на які вони мають право за користування цією земельною ділянкою» — розповідає Наталя Юрченко.

Також проблеми виникають, коли спадкові справи відкриті на тимчасово окупованій території. 

Практики відзначають зростання кількості випадків, коли спадкоємці перебувають у Росії, Білорусії або інших країнах. Це особливо ускладнює процедури відновлення та отримання компенсації за пошкоджене майно, оскільки потрібна згода всіх власників.

Системна проблема доступу до нотаріальних послуг особливо гостро проявляється в деокупованих громадах, де спостерігається нестача і велика завантаженість нотаріусів. Наприклад, у Снігурівській громаді Миколаївської області нотаріус зараз призначає клієнтам зустріч для першої консультації на 2026 рік. Ситуація з чергами набула абсурдних форм: люди займають черги о третій ночі, щоб отримати лише кілька хвилин спілкування з нотаріусом. А мешканці віддалених населених пунктів практично не мають доступу до нотаріальних послуг, тому що через відсутність транспортного сполучення не можуть дістатися до місця, де приймає нотаріус. 

Під час обговорення партнери неодноразово звертали увагу на необхідність спільної адвокації складних питань.

«Закликаю всіх до спільної адвокації. Якщо є питання, які буксують, і хтось із партнерів має кейси, на прикладі яких можна показати, що зміна нормативно-правового акту призведе до розв’язання проблем, прошу підключатися. Треба виходити до національних державних органів, щоб прискорювати ці процеси», — наполягає голова ради з питань ВПО м. Миколаєва Світлана Сітнік.

Змінити щось самостійно не під силу одній, навіть великій громадській організації. Спільні зусилля є ключем до розв’язання системних проблем і зменшення правової вразливості людей.

Матеріал підготувала Мережа правового розвитку у співпраці з чеською гуманітарною організацією «Людина в біді» та за фінансової підтримки уряду Великобританії.

Викладені в матеріалі висновки, інтерпретації зібраної інформації тощо є виключно позицією авторів і не відображають думок донорів і партнерів проєкту.