Комунікація і молодіжна політика – недооцінені чи невидимі?

YouthUp

Комунікація і молодіжна політика – недооцінені чи невидимі?

Комунікація – досить складний інструмент та процес, який треба вміти правильно використовувати на будь-якому рівні. Як пише Георгій Почепцов: “Ми живемо у світі комунікації”. Часто люди плутають її з інформативною функцією, мовляв, “поставимо новину на сайт/в соцмережі, всі знатимуть”. Однак, цей процес та інструмент не зовсім про це. Ми вирішили почати писати про комунікацію і її роль в громаді, а також функції комунікації, які для деяких гравців молодіжної політики є викликом.

Комунікації у громадах багаторівневі. Комунікація як спілкування між людьми, комунікація як групова взаємодія, комунікація між групами людей, і навіть масова комунікація змішані у один великий процес комунікаційного поля конкретної громади. Також варто брати до уваги вплив як національного інформаційного процесу, так і міжнародного. 

Які основні функції комунікація може виконувати в процесі молодіжної політики громади?

1. Інформативна. Передає інформацію, щоб її могли знати, сприйняти, і зробити свої висновки чи дії. Сама не несе жодного фідбеку, крім коментарів до статті чи допису, які не є вибіркою. Дуже корисна, якщо у вас вже є група чи маса людей, які точно сприймають, готові чути або бачити, реагувати чи обговорювати. Нагадуємо, група – від 150 до 300 людей, між якими є розуміння спільних цілей, згоди та групові домови. Від 300 і до нескінченності починається масова комунікація. Найкращий приклад – “поставимо новину на сайт, всі знатимуть”.
2. Мотиваційна. Через мотивацію до дії та відкриті можливості до змін дає людям відчуття спільності, яке підтримує комунікація. Після того групи чи певні люди можуть досягати цілей, які самі визначили, або ж які є можливими в певних ситуаціях. Працює лише з умовою довіри до джерела. Приклад мотивації від молодіжних рад – “Давайте разом будемо розвивати молодіжну політику, зберемося на круглий стіл, де молодь громади може обговорити те, які можливості для себе ми хочемо в громаді”.
3. Регулятивна. Створює безпечний простір, в якому можуть виникати якісь певні цілі чи домовленості, традиції, ритуали чи усталені концепти між групою людей, які будуть працювати надалі, якщо їх час від часу підтримувати. Працює лише тоді, коли той, хто нею користується, має високий авторитет, владу чи може приймати рішення. Найкращий приклад – “Відділ молоді громади організовує щорічний захід для активістів та акторів молодіжної політики, щоб обговорити те, які заходи ми робитимемо разом для молоді. Після зустрічі всі проговорені активності увійдуть у річний план діяльності”.
4. Емотивна. Створення та підтримання зв’язків між людьми для довгої, тривалої та ефективної співпраці. Іноді ці стосунки доводиться модерувати, виправляти та підтримувати, щоб був збудований баланс розуміння та довіри всіх до всіх. Емотивна функція – це функція спілкування і зв’язку людини зі світом, тому вона максимально наближена до комунікації як спілкування між людьми. Хороший приклад – взаємодія молодіжної ради і з ОМС, і з молоддю громади, де немає конфлікту між цими трьома сторонами. Однак також це і комунікація молодіжного центру з своєю молоддю, яка відчуває до центру довіру, відвідує і модерує заходи, проявляє ініціативу та участь.

Це, звичайно, невичерпний список функцій комунікації як процесу, але найголовніший з тих, що потрібно молодіжній політиці, щоб працювати з молоддю.

Які функції комунікації найкорисніші різним гравцям молодіжної політики у громаді?

• Управління молоді (ОМС) можуть використовувати мотиваційну та регулятивну функцію, тобто залучати молодь в процес прийняття рішень, мотивуючи до роботи в молодіжній раді та просуваючи можливості для молоді у громаді. І, відстежуючи результати співпраці щороку, для цього можна навіть використати якісні методи дослідження. 

• Молодіжні ради дуже потребують комунікації як інструменту підвищення участі молоді, які можна вимірювати по драбині Харта й рівня знань про адвокацію рішень у громаді. Емотивна функція комунікації, тобто, підтримка взаєморозуміння та створення співпраці — база в роботі молодіжної ради. І, як консультативно-дорадчий орган, звичайно, ради мають мати широке розуміння того, що хоче адвокатувати чи впровадити молодь, тобто, бути ще й в постійному процесі комунікації з молоддю та ОМС, досліджуючи їх потреби та запити.

• Ініціативні групи, як зі створення молодіжної ради, так і з створення молодіжного центру/простору, мають добре користуватись інформативною та мотиваційною функцією. Тобто, вміти якнайширше висвітлити те, які кроки робляться до мети, яка саме мета і ціль ініціативної групи, з ким вони вже налагодили зв’язки, і як до них можна приєднатись.

• Молодіжні центри та простори працюють для молоді в громаді, і їх найперше завдання — встановити довірчі та чесні стосунки з молоддю. МЦ/МП мають активно користуватись майже всіма функціями комунікації, враховуючи у своїй щоденній роботі аудиторію і її фідбек, будувати спільність з молоддю громади, молодіжною радою та ОМС.

На жаль, багато гравців молодіжної політики на рівні громад навіть не думають про комунікацію як інструмент чи систематичний процес, тримаючись на хиткій надії на те, що “всі все знають”. І це стає однією з багатьох причин, чому немає значного залучення молоді в процеси та рішення, що напряму стосуються молоді. 

Якісна комунікація – це чудовий інструмент та процес для побудови безпечного простору для молоді у громаді, і ми надіємось, що спільними зусиллями та через створення можливостей рівень комунікації буде зростати, як і видимість молодіжної політики!

Матеріали створені в рамках програми “SetUp”, яка впроваджується громадською організацією “YouthUp” спільно з ЮНІСЕФ за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва і розвитку Німеччини (BMZ) через державний банк розвитку KfW.