«Від вудки до всеукраїнської Громадської Організації: сім років на хвилі змін з «Клуб рибалок України»

Усе почалося з вудочки. А точніше — з бажання ловити рибу відповідально та навчити цьому інших. У 2018 році в Краматорську кілька рибалок-аматорів вирішили об’єднатися в спільноту. Вони прагнули не просто проводити змагання, а виховувати культуру: повагу до природи, до себе, до суспільства. Так народився «Клуб рибалок України».

«Тоді нам дуже хотілося створити середовище, де люди не просто ловлять рибу, а вчаться берегти водойми, дбати про довкілля. Ми організували фестивалі, навчали дітей і дорослих, запускали екологічні проєкти», — згадує наш голова організації Ярослав Бойко.

Однією з перших ініціатив став фестиваль риболовлі для людей з інвалідністю. Тоді до Покровська з’їхались десятки учасників з різних куточків України — і кожен спійманий окунь ставав перемогою над бар’єрами, болем, обмеженнями.

Але риболовля виявилась лише стартовим майданчиком для більшого. Поступово КРУ почав працювати з родинами, створивши унікальний проєкт «Еко-тато може все». Це був не просто сплав із дітьми. Це був новий погляд на батьківство.

Після кількох реалізованих заходів команда помітила тривожну закономірність: на більшість дитячих подій приходили переважно мами.

“Ми побачили, що на наші заходи найчастіше приходять мами. А де тати? — згадує Ярослав Бойко. — І ми вирішили: зробимо щось тільки для них. Без інструкцій, без підказок. Просто тато і дитина, у човні, посеред річки.”

Так з’явився формат «ТатоХабів» — простору для батьків, де чоловіки могли не лише якісно проводити час із дітьми, а й переосмислити свою роль у родині.

Ці зустрічі — не формальні тренінги, а справжні пригоди: човнові сплави, риболовля, вогнище. Все — без оцінок і тиску.

Такі ТатоХаби працюють уже в 13 областях. Тут чоловіки можуть не лише провести час із дітьми, а й отримати консультації психологів, поговорити про виклики батьківства, вийти з ізоляції. І все це — через прості, але потужні речі: спільні риболовлі, похід, гру.

Одним із перших напрямів діяльності організації став громадський рибоохоронний патруль. У ньому брали участь рибалки — активні члени організації, які добровільно патрулювали місцеві водойми, стежили за дотриманням правил рибальства та популяризували відповідальне ставлення до природи.

Згодом команда організації реалізувала проєкт EcoWater — цифрову мапу для моніторингу стану водойм. Мета проєкту — дати громадам інструмент для фіксації екологічних порушень та моніторингу водних ресурсів.

На базі організації з’явилося також молодіжне крило — «Крамотворці». Спочатку це були підлітки-волонтери, які допомагали на заходах організації. 

«Ми завжди працювали з людьми. І коли в 2022 році почалось повномасштабне вторгнення — ми не чекали. Ми знали, як діяти. Запустили координаційний штаб, організували евакуацію, доставляли гуманітарну допомогу», — каже Ярослав.

За кілька місяців волонтерської роботи команда допомогла вивезти понад 420 тисяч людей і доставити більше 117 тисяч тонн гуманітарної допомоги. Цей досвід навчив їх головному: реагувати швидко, працювати системно, не здаватися.

Тепер у фокусі організації — ще більше напрямків. Це мобільні бригади освітньої та психосоціальної підтримки, які працюють у прифронтових громадах. Це підтримка переселенців, простори для жінок, заходи для ветеранів. І так, риболовля досі поруч — але вже як терапія, відновлення, метод реабілітації.

«Ми не відмовились від наших ідей. Ми просто змінили масштаб. Ми досі ловимо рибу — але водночас допомагаємо ловити надію. І якщо вдається дати її хоча б одній людині — це вже перемога», — підсумовує Ярослав Бойко.

Наступні кроки — систематизація діяльності, посилення локальної присутності та адвокація змін у сфері екології, батьківства, рибальства й психосоціальної підтримки. Але головне, що ця команда вже довела: з маленької вудочки починається велика справа.