«росіяни маркували простір, куди потрапляли, трьома речами: своїми прапорами, танками і назвами вулиць»

Якщо ворожі прапори і танки можна знищити, прибрати або передати до музею, то про відповідні назви вулиць чомусь забувають. Тому вони «тихими партизанами» роками жили в Україні. Таку думку висловила ...

Додано:
Evgen Gomonjuk

«Залишити не можна перейменувати: чому слід змінити назви вулиць Миколаєва?».
«росіяни маркували простір, куди потрапляли, трьома речами: своїми прапорами, танками і назвами вулиць»

Якщо ворожі прапори і танки можна знищити, прибрати або передати до музею, то про відповідні назви вулиць чомусь забувають. Тому вони «тихими партизанами» роками жили в Україні. Таку думку висловила миколаївська історикиня, лекторка та незалежна експертка у сфері мистецтва Яна Давиденко.

Захід пройшов у вівторок, 29 серпня, в дискусійному форматі під назвою «Залишити не можна перейменувати: чому слід змінити назви вулиць Миколаєва?». Організатори: Платформа MY ART у партнерстві з Агенцією розвитку Миколаєва.

«Ми будемо говорити про кожну конкретну вулицю і намагатимемося зрозуміти, яку ж цінність закладено в їхню назву. Цінності – це про добро, про мир, про творчість або культуру, про суспільний прогрес чи державотворення. Миколаїв – українське місто, отже будемо спиратись на питаннях українського державотворення і саме цих цінностей. Тому я обрала назви центральних вулиць, які не вписуються у цей дискурс», – каже спікерка.

«Залишити не можна перейменувати: чому слід змінити назви вулиць Миколаєва?».  

«Залишити не можна перейменувати: чому слід змінити назви вулиць Миколаєва?».

Це ті миколаївські топоніми, які підпадають під дію нового закону про деколонізацію, а саме: вул. Пушкінська, вул. Адмірала Макарова, вул. Лягіна, вул. Фалєєвська, вул. Наваринська та вул. Декабристів.

Крім того, за її словами, росіяни маркували той простір, куди потрапляли, трьома речами: своїми прапорами, танками і назвами вулиць.

«Якщо прапори, можна знищити, прибрати або передати музею, і з танками так само, то про назви вулиць чомусь забувають. Вони такими тихими партизанами живуть роками в новій країні, до якої стосунку не мають… Пушкінських вулиць, які і пам’ятників Пушкіну, було неймовірно багато. З точки зору літератури, можна сказати, що він великий митець, який зробив переворот у російській мові. Але що ж до українського питання? Він був тим, кого називають «трубадуром імперії». Чому? Враховуючи, що це була епоха колоніалізму, а він першим додумався до того, що треба створювати колоніальний дискурс в літературі, тим самим узаконюючи усі територіальні захоплення російської імперії власним літературним словом», – каже історикиня.

«Залишити не можна перейменувати: чому слід змінити назви вулиць Миколаєва?».

«Залишити не можна перейменувати: чому слід змінити назви вулиць Миколаєва?».

Зокрема, Яна Давиденко згадала про колоніальні вірші поета на тему російського завоювання Кавказу, де Пушкін сконструював міф про «росіянина визволителя» і про те, що сусідні народи «дикі», які не мають власної історії та культури.

«В своїх кавказьких творах він формує наративи, які ми б назвали формуванням концепції «руського міра». Він прославляє росіянина, як благородного офіцера, який у красивому парадному мундирі з’являється на начебто незаселених територіях Кавказу, де іноді йому трапляються назустріч місцеве населення, що, наче дикарі, без питної води, з варварськими звичаями, без писемності, без культури і без історії. Без нічого. І ось цей красивий офіцер, мужній, прекрасний, молодий, несе їм поезію, літературу, історію і все величне, що є. Тобто Пушкін створює міф про те, що росіяни несли культуру і цивілізацію на колонізовані території. І чомусь у школі на це не звертали уваги, що він сконструював поняття «російської величі». Тому будь-яка країна, яка була в сфері впливу Росії, зазвичай ставила пам’ятники Пушкіну і називала його ім’ям вулиці», – наголошує спікерка.

Захід пройшов в межах проєкту «Деколонізація: переосмислення імперського минулого в публічному просторі Миколаєва» за підтримки Фонду ім. Гайнріха Бьолля, Бюро Київ — Україна.


Тематика публікації:                        

Останні публікації цього розділу:

Сила місцевої демократії: завершилася програма із залучення громадян до врядування

Тиждень стратегічних діалогів ZDOROVI про відкритість, демократію та роль громадянського суспільства

Відбувся захід про втрати громадянського суспільства під час війни Росії проти України

Завершилось публічне обговорення проєкту Статуту Ріпкинської селищної територіальної громади

Пам’ять про війну в умовах нової війни: як Україна переосмислює Другу світову

День Європи. Долучайтесь до кінематографічної подорожі Європою з EU Youth Cinema: Green Deal