Docudays UA запустив серію лекцій про документальне кіно «DOCU/КЛАС: Які фільми ми дивимося?»

Розумний листопад стартував!

Триває лекторій про документальне кіно «DOCU/КЛАС: Які фільми ми дивимося?» на docuspace.org. Це новий формат роботи онлайн-кінотеатру, який допоможе заглибитися в історію документального кіно, дослідити особливості побудови наративу, специфіку відносин режисера/-ки та героя/героїні й дізнатися про сучасні тенденції в документальному кіно.

«Ми вирішили створити невеликий, але практичний курс лекцій, що допоможе осягнути й структурувати свої знання про розмаїття документального кіно. Три розповіді про три різні аспекти сучасної документалістики на прикладі фільмів, які можна подивитися впродовж вересня-грудня під час Мандрівного фестивалю у вашому регіоні або просто на docuspace.org. “DOCU/КЛАС: Які фільми ми дивимося?” — це онлайн-курс для тих, хто хоче знайти своє улюблене документальне кіно», — зазначає Юлія Коваленко, програмерка Docudays UA.

З 13 листопада і до кінця місяця щосуботи в доступі з’являтиметься наступна лекція з курсу. 

Вже зараз слухайте першу лекцію Ольги Бірзул, культурної менеджерки та кураторки кінопрограм, Нічого правдивого і все насправді: експерименти з формою. 

Кінодокументалістика, як справжня революціонерка, пройшла складний шлях боротьби за свою незалежність, усупереч традиціям, стереотипам та упередженням. Вона виросла зі звичайної хроніки та етнографічних замальовок, потрапила в тенета пропагандистів, але, зрештою, відстояла своє право на художню інтерпретацію, а не об’єктивне зображення дійсності. Ця лекція стане не тільки дороговказом у розмаїтому полі режисерських експериментів, але й на прикладі конкретних фільмів із програми 18 Мандрівного Docudays UA докладно розкаже про жанри, методи та прийоми сучасного неігрового кіно.

20 листопада лекцію Документування насилля: етичне випробування у неігровому кіно провів Олександр Телюк, кінознавець, керівник кіноархіву Національного центру Олександра Довженка.

Звернувшись до ідей Дзиґи Вертова, Андре Базена та Сьюзен Зонтаґ, ми спробуємо поміркувати, як документалістиці вдавалося в різні часи розв’язувати проблему етичного показу сцен жорстокості та смерті на екрані.

Проблема етики в документальному кіно зумовлена його приналежністю не лише до історії кінематографу, але й до документальних медіа. І якщо різниця журналістики та документального кіно полягає в більш рефлексивному, неквапливому та авторському погляді на реальність останнього, то помітити відмінності між зразками документалістики та художніми фільмами в добу гібридизації видів та жанрів стає дедалі складніше. Проблемна точка, у якій документальне кіно все ще відрізняється від ігрового, — демонстрація сцен реального, несимульованого насильства та смерті. Звернувшись до ідей Дзиґи Вертова, Андре Базена та Сьюзен Зонтаґ, ми спробуємо поміркувати, як документалістиці вдавалося в різні часи розв’язувати проблему етичного показу сцен жорстокості та смерті на екрані.

27 листопада лекцію Це все тепер історія: як неігрове кіно показує реальні події? проведе Алекс Малишенко, модератор, кіножурналіст-фрілансер.

Пропонуємо вам дізнатися більше про те, з чого складаються неігрові історії та як їх розповідають. А після лекції — самостійно вивчати цей неймовірний світ документалістики.

Ігрові й документальні історії мають між собою багато спільного. І там, і там ми стежимо за головними героями/-їнями, спостерігаємо, як вирішуються конфлікти, і переживаємо драматичні події. Але є одна ключова відмінність – документальні історії беруть свою силу з реальності. Це дає їм змогу бути непередбачуваними й дивувати сильніше, ніж сюжетні повороти найвигадливіших голлівудських сценаристів/-ок.

Ви дізнаєтеся більше про те, з чого складаються неігрові історії та як їх розповідають. А після лекції — самостійно вивчати цей неймовірний світ документалістики.