Послуга географічної диверсифікації та адаптації бізнесу підтримує економічне відновлення України

Ескалація війни в Україні значно погіршила бізнес-середовище, створивши жахливу реальність, в якій підприємства можуть за мить втратити роки прогресу через ракетні обстріли та інші бойові дії. У ...

Додано:
Ivanna Avilova

До розгортання повномасштабної війни "Чайка" виробляла 25 тонн хлібобулочних виробів щодня. Однак у травні 2022 року їх завод у Лимані було зруйновано під час ракетного обстрілу.
Послуга географічної диверсифікації та адаптації бізнесу підтримує економічне відновлення України

Ескалація війни в Україні значно погіршила бізнес-середовище, створивши жахливу реальність, в якій підприємства можуть за мить втратити роки прогресу через ракетні обстріли та інші бойові дії. У результаті все більше підприємців розглядають географічну диверсифікацію як засіб пом’якшення цих ризиків і забезпечення виживання під час війни.

Географічна диверсифікація — це стратегічний підхід, який використовують компанії для розширення своєї діяльності та клієнтської бази в різних регіонах, країнах або континентах. За звичайних обставин ця стратегія дозволяє компаніям розподіляти ризики, розширювати свої ринки, отримувати доступ до нових клієнтів і використовувати нові можливості, які можуть підвищити їх прибутковість. Працюючи в різних локаціях, підприємства можуть зменшити ризики, пов’язані з такими факторами, як економічні кризи, стихійні лиха, політична нестабільність або перенасичення ринку в одній з місцевостей. Таким чином, якщо в одному регіоні спостерігається один з цих факторів, підприємства мають змогу продовжувати сталу роботу завдяки своїй діяльності в інших регіонах.

У воєнний час диверсифікація особливо необхідна. Наслідки війни часто призводять до того, що цілі регіони стають небезпечно нестабільними або навіть зовсім недоступними. За таких обставин диверсифікована бізнес-модель дозволяє компаніям продовжувати роботу та отримувати прибуток із безпечніших і стабільніших місць.

Розуміючи цей зростаючий попит, Торгово-промислова палата України (ТПП України) у партнерстві з Програмою розвитку ООН в Україні (ПРООН) нещодавно започаткувала ініціативу підтримки українських підприємств у розширенні географічного охоплення та адаптації нових бізнес-моделей. Проєкт, що фінансується урядом Німеччини, покликаний прискорювати економічне зростання, стимулювати інновації та підтримувати українські мікро-, малі та середні підприємства.

Поєднання кращих світових практик з українським досвідом

Програма має унікальне позиціонування, що дозволяє використовувати ресурси та мережі організацій-партнерів, створюючи ефективну платформу для українських підприємств. ТПП  пропонує свою розгалужену мережу з 8000 приватних підприємств, до яких програма може легко отримати доступ та надати необхідну підтримку. Водночас ПРООН опираючись на свою глобальну мережу, яка охоплює 170 країн і територій, пропонує багатий передовий досвід з усього світу.

ПРООН, маючи величезний досвід сприяння сталому розвитку та бізнес-практикам, та Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ), федеральна компанія, яка відома своєю підтримкою економічного розвитку в усьому світі, створюють потужне партнерство. Їх сукупний досвід і ресурси гарантують, що послуга не тільки базується на найкращих практиках світового рівня, але й адаптована до конкретних потреб українського бізнесу. Ця багатогранна співпраця дає можливість пропонувати ефективні, стійкі рішення, які відповідають реальним викликам і прагненням бізнесу в Україні, навіть у важкі часи.

Інноваційний консалтинговий сервіс для українського бізнесу 

Послуга географічної диверсифікації та адаптації бізнесу надає повний набір консультаційної підтримки українським компаніям, які прагнуть розширити свою діяльність всією країною. Основні цілі ініціативи та сфери стратегічної підтримки включають:

Дослідження та аналіз ринку: послуга надає підприємствам важливу інформацію про поведінку споживачів, моделі попиту та конкурентні умови на їхніх цільових ринках. Цей багатий пул даних сприяє прийняттю обґрунтованих рішень і розробці ефективних стратегій виходу на новий ринок.

Регуляторні вказівки: Компанії, які виходять на нові ринки, часто стикаються зі значними перешкодами, орієнтуючись у незнайомій нормативній базі. Ця послуга заповнює цю прогалину ознайомлюючи підприємства з місцевими законами, правилами і торговими політиками, забезпечуючи тим самим плавний вихід на нові ринки.

Адаптація бізнес-моделі: Розуміючи потребу компаній пристосовувати свої моделі до унікальної динаміки нових ринків, сервіс пропонує експертне керівництво щодо модифікації існуючих бізнес-моделей. Це також допомагає у визначенні потенційних партнерів і капіталізації можливостей місцевого ринку.

Нетворкінг та розбудова партнерства: Послуга також слугує мережевою платформою, що з’єднує український бізнес із потенційними міжнародними та національними партнерами, інвесторами та співробітниками. Ці зв’язки можуть бути неоціненними для бізнесу, щоб створити сильну присутність на нових ринках.

Розвиток потенціалу та розвиток навичок: усвідомлюючи важливість людського капіталу, послуга пропонує навчальні програми та семінари для підвищення кваліфікації та знань підприємців та їхніх команд. Це дає можливість підприємствам впевнено вирішувати виклики, пов’язані з розширенням. 

Підприємства, які постраждали від війни, знаходять підтримку в новому сервісі

Пілотний запуск послуги вже продемонстрував ряд переваг для українського бізнесу та національної економіки в цілому. За підтримки ПРООН, вже 18 українських підприємств скористалися послугою, що дозволило їм відкрити нові можливості для зростання та отримати доступ до більших споживчих ринків.

Серед них – хлібозавод «Чайка», потужності якого були повністю знищені внаслідок ракетного обстрілу Лиману, Донецька область. Змушений починати заново на Західній Україні, власник підприємства Вадим Андрєєв, який має 20-річний досвід роботи в галузі, зіткнувся з проблемою розуміння нового ринку та приверненням уваги покупців у незнайомому регіоні.

До розгортання повномасштабної війни "Чайка" виробляла 25 тонн хлібобулочних виробів щодня. Однак у травні 2022 року їх завод у Лимані було зруйновано під час ракетного обстрілу.

До розгортання повномасштабної війни “Чайка” виробляла 25 тонн хлібобулочних виробів щодня. Однак у травні 2022 року їх завод у Лимані було зруйновано під час ракетного обстрілу.

Спочатку скептично ставлячись до послуги ТПП України, Вадим був приємно вражений отриманою неоціненною допомогою. «Вони надали нам цінні поради в усіх сферах, допомогли провести комплексний аналіз нового ринку та розробити стратегію подолання можливих труднощів», – поділився Вадим. Рекомендації консультантів ТПП щодо розробки нової маркетингової стратегії виявилися особливо корисними, враховуючи перенасиченість Львівщини хлібобулочними виробами. Завдяки ТПП, Вадиму та його команді вдалося розробити ефективні кроки для успішного виходу на конкурентний ринок.

Інша учасниця пілотної фази сервісу, Анастасія Сєрова, виконавчий директор «Цитус-С», зіткнулася з іншими проблемами. «Цитус-С» є одним з найбільших виробників броньованого скла та спеціалізується на переобладнанні та бронюванні автомобілів. Коли війна почалася, Анастасії довелося швидко евакуюватися з міста Мелітополь, яке зараз перебуває під військовим контролем Російської Федерації, залишивши там документацію, сертифікати та обладнання на мільйони доларів. Озброївшись лише одним врятованим ноутбуком, вона взялася за складне завдання — відновити свій бізнес, тепер уже на західній Україні.

«Щоб відновитись до базового рівня, знадобилося близько півроку», — згадувала Анастасія. Команда «Цитус-С» звикла покладатися виключно на власні ресурси, однак самостійно орієнтуватися в постійних змінах в умовах війни, виявилося складно. Шукаючи підтримки, Анастасія стала учасницею пілотного запуску послуги географічної диверсифікації і різниця була разючою. Консультанти ТПП підтримували Анастасію протягом усього процесу відновлення бізнесу, від розробки комплексного бізнес-плану та допомоги в отриманні кредиту до проведення ретельного SWOT-аналізу та встановлення важливих зв’язків у новому регіоні. Співпраця поширилася навіть на партнерство з місцевими виробниками: обмін компонентами та надання взаємної підтримки в технічних процесах. Завдяки цій підтримці, «Цитус-С» готовий до завоювання нових ринків.

“Цитус-С” - одна з 18 компаній, що були підтримані в рамках першого запуску послуги “Географічна диверсифікація та адптація бізнесу” яку пропонує Торгово-промислова палата України, за фінансування уряду Німеччини та підтримки ПРООН та GIZ.

“Цитус-С” – одна з 18 компаній, що були підтримані в рамках першого запуску послуги “Географічна диверсифікація та адптація бізнесу” яку пропонує Торгово-промислова палата України, за фінансування уряду Німеччини та підтримки ПРООН та GIZ.

Історії «Чайки» та «Цитус-С» підкреслюють важливу роль послуги «Географічна диверсифікація та адаптація бізнесу» у підтримці постраждалого від війни бізнесу. Надаючи індивідуальну допомогу, всебічний аналіз і стратегічне планування, ТПП дає змогу таким підприємцям, як Вадим і Анастасія, відновлювати свої підприємства, долати виклики та використовувати нові можливості. У період конфлікту послуга є маяком надії, що допомагає українським підприємствам подолати труднощі та процвітати в економічному ландшафті, що постійно змінюється.

 Послуга, що розширює горизонти

Послуга географічної диверсифікації та адаптації бізнесу, яку пропонує Торгово-промислова палата України за підтримки ПРООН та GIZ, є порятунком для бізнесів, що постраждали від війни. Розширюючи можливості підприємців за допомогою індивідуальної допомоги, всебічного аналізу та стратегічного планування, послуга дає змогу підприємцям перебудувати, подолати виклики та скористатися новими можливостями.

Нещодавно ТПП України за підтримки ПРООН обрали 15 нових підприємств на безкоштовне отримання послуги геодиверсифікації. Цей етап спрямований на подальше розширення можливостей українського бізнесу, дозволяючи йому збільшити географію охоплення та процвітати в умовах труднощів.


Тематика публікації:              

Останні публікації цього розділу:

Як і навіщо молоді впливати на справи громади: поради та інструменти експертів проєкту «Активна молодь – сильна громада»

Під’їзд, якого не стало. Як у Запоріжжі відновлюється будинок на Соборному

Як чернігівська броварня відновлює виробництво — історія з циклу Суспільного «ТутРемБуд»

Про садівництво під постійними обстрілами — історія з циклу Суспільного «ТутРемБуд»

Представлено результати проєкту «Розробка рекомендацій щодо формування ефективних місцевих політик через вимірювання згуртованості громад»

“Ветерани справляться з будь-якими завданнями. Наш досвід і є нашою перевагою”, – ветеранка Світлана Келип