Життя в умовах пандемії, зі слів людей, які проживають у зоні конфлікту

Збіг пандемії, реформи децентралізації та медичної реформи погіршив добробут мешканців Донецької та Луганської областей, які проживають у 20-кілометровій зоні від «лінії розмежування». Від влади там ...

постінг (1)
Життя в умовах пандемії, зі слів людей, які проживають у зоні конфлікту

Збіг пандемії, реформи децентралізації та медичної реформи погіршив добробут мешканців Донецької та Луганської областей, які проживають у 20-кілометровій зоні від «лінії розмежування». Від влади там чекають кращого інформування, доступу до послуг та покращення транспортної інфраструктури.

Про це свідчать дані дослідження, яке у  квітні–травні 2021 року провели консорціум ACCESS спільно з благодійним фондом (БФ) «Стабілізейшн Суппорт Сервісез».

Вчора, 24 червня відбулася презентація висновків. Метою дослідження став збір відгуків та рекомендацій на рівні громад для більш ефективного задоволення потреб населення, постраждалого від конфлікту, під час пандемії COVID-19.

“Дуже складно описати становище жінок, чоловіків та людей похилого віку, які протягом 7 років проживають навколо «лінії розмежування» через активний збройний конфлікт. Пандемія лише додала ще одну кризу з довгостроковими наслідками для вразливих груп та установ. Ми хотіли скласти рекомендації з власних слів та досвіду людей” — зазначив Самір Чалхуб, менеджер з адвокації People in Need.

Вплив COVID-19 на тих, хто залежить від постійного перетину «лінії розмежування», ілюструють наступні цифри. У серпні 2020 року було до 50 000 переходів через «лінії розмежування», тоді як у серпні 2019 року близько 1 283 000. Дослідження показало, що після спалаху пандемії COVID-19, економічна ситуація в багатьох сім’ях ВПО погіршилась,  а обмеження перетину КПВВ мають прямий негативний вплив на доступ до всіх послуг. 

“Опитане населення громад поблизу лінії розмежування певною мірою апатичне, коли мова йде про отримання послуг (соціальних, адміністративни, медичних, тощо). В їхніх повсякденних практиках державні інститути є скоріше джерелом перешкод та незручностей, аніж допомогою у вирішення щоденних проблем. Тому досить часто в контексті пандемії населення цих громад обирає не звертатися зайвий раз до державних інститутів, зберігаючи невелику надію на міжнародні та місцеві громадські організації та благодійні фонди,” прокоментував Євген Монастирський, дослідник у сфері соціальних наук.

Восьмий рік збройного конфлікту, поблизу громад респондентів, створює відчуття другорядности значення їхнього добробуту через воєнні потреби. Поганий стан інфраструктури багато в чому вже став нормою. Це створює відчуття “покинутості” громад, у тому стані, в якому вони перебувають. 

Аналіз глибинних інтерв’ю дозволяє виокремити два основних фактори, які визначають уявлення респондентів про поточну ситуацію щодо доступу до послуг. А саме: пристосування місцевого населення до умов, що склалися після війни і прийняття їх за  “нормальні”; спроби міжнародних організацій та державних установ покращити доступ населення, яке проживає поблизу «лінії розмежування», до послуг.

Фактором позитивного впливу на доступ населення, що проживає у 20-кілометровій зоні від лінії розмежування, до базових послуг є рівень урбанізації. Громади поблизу лінії розмежування в Донецькій області мають відносно високий рівень урбанізації та краще розвинуту інфраструктуру – тому жителі цих громад принаймні мають можливість легше дістатися найближчого великого міста. Водночас в Луганській області більшість громад у 20-кілометровій зоні мають нижчій рівень урбанізації та гіршу систему транспортного сполучення, отже місцеве населення або відкладає такі виснажливі подорожі, або змушене витрачати на них багато часу та багато грошей. 

“Це дослідження — не перша і не остання спроба зрозуміти, як покращити життя людей, біля “лінії розмежування”. Деякі проблеми, як-от погане транспортне сполучення, нестача лікарень, брак інформації не вирішуються роками. І ковід лише загострив їх, і створив нові виклики, як-от дистанційне надання послуг. Але звісно, це не той рівень життя, на який заслуговують наші співгромадяни, які й так 7 років потерпають від бойових дій.  І ми знаємо, що над змінами для них працює багато урядових та неурядових організацій, і ми сподіваємося, наше дослідження і рекомендації допоможуть в їхніх зусиллях,” — наголосила Ольга Іванова, виконавча директорка БФ “Стабілізейшн Суппорт Сервісез”

За результатами Дослідження було розроблено низку рекомендацій до органів центральної та регіональної влади, зокрема: Міністерству соціальної політики, Міністерству цифрової трансформації, виконавчим комітетам тощо. 

Якщо ви хочете ознайомитися з результатами Дослідження, будь ласка, напишіть ваш запит на [email protected] або на сайті https://sss-ua.org/.


Тематика публікації:        

Останні публікації цього розділу:

Як побудувати ефективний діалог та стати інклюзивними радниками?

Влітку стартує п’ятий набір на курс “Навігатор Майбутнього”

Працевлаштування людей з інвалідністю в Україні: можливості, реалії та досвід

Про гендерну рівність, важливість комунікації та її вплив розповіли під час форуму «Світ без обмежень»

Новий документальний відеоролик, присвячений жіночому лідерству в інклюзивному громадському активізму

На форумі «Світ без обмежень» обговорили надання соціальних і реабілітаційних послуг