Житло для внутрішньо переміщених осіб — від державних кредитів до програм громад

Житлове питання для внутрішньо переміщених осіб в Україні залишається одним із найбільш болючих. Тимчасові рішення у вигляді гуртожитків чи прихистків допомагають лише на перших етапах. Далі люди стикаються з вибором: або витрачати більшість заробленого на оренду, або шукати інші виходи — дехто навіть повертається додому, на окуповані території. В цьому матеріалі розповідаємо, які є реальні можливості для вирішення житлового питання для внутрішньо переміщених осіб.

Директор миколаївської програми «СОС Дитячі Містечка  Україна» Іван Боднарчук знає, що таке доля ВПО не з чужих історій, оскільки він із сімʼєюдвічі змушений був покидати домівку через війну. МБО БФ «СОС Дитячі Містечка» надає комплексну соціальну допомогу та підтримку прийомним сімʼям, дитячим будинкам сімейного типу, сім’ям, які опинилися в кризі, зокрема з числа внутрішньо переміщених осіб. Організація тісно співпрацює з волонтерськими організаціями та державними надавачами соціальних послуг, Іван Бондарчук ділиться, що нерідко трапляється так, що внутрішньо переміщені особи приймають рішення повернутися до своїх домівок, навіть якщо вони знаходяться на окупованій території.

«Такі історії нам розповідали місцеві мешканці, коли ми працювали у Херсоні. Люди повертаються за певних обставин: наприклад, 15-річна дитина залишилася сама в Херсоні після деокупації, а її батьки поїхали в іншу сторону і залишилися там. Таких історії, на жаль, чимало. Також є люди, які виїжджають із своїх домівок, оформлюють статус ВПО на території, підконтрольній Україні, а отримавши виплати, за першої нагоди повертаються додому. Але також є випадки, коли люди повертаються додому, на територію, яка окупована або де тривають бойові дії і небезпечно тільки тому, що вони не мають необхідної соціальної та фінансової підтримки. Вони не мають де жити, або ж просто не мають коштів на дороговартісну оренду, тому просто повертаються додому. Кажуть: краще вдома, хай там і небезпечно, але є дах над головою і своя земля», —  розповідає Іван Бондарчук.

Іван із власного досвіду знає, як важко ВПО знайти житло. До них часто ставляться з особливою підозрою та обачністю, ще важче знайти житло сім’ям, які мають дітей чи домашніх улюбленців. 

На сьогодні соціального житла в Україні обмаль. Програми іпотеки існують, але їхні умови підходять далеко не всім. Пріоритет у доступі отримують військові, освітяни, медики. Для більшості переміщених осіб цей шлях фактично закритий.

Прихистки, які відкривали громади західних областей України у закладах освіти та гуртожитках, а також шелтери стали лише короткостроковим рішенням, оскільки питання забезпечення житла ВПО у довгостроковій перспективі досі залишається актуальним та нагальним.

Залучена експертка з адвокації Мережі правового розвитку Людмила Яремчук створила добірку можливостей, які передбачені українським законодавством для вирішення житлового питання внутрішньо переміщених осіб.

Конституція України, зокрема Стаття 47, гарантує право кожного на житло. Органи державної влади та місцевого самоврядування зобов’язані діяти в межах і у спосіб,що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»:

• Закріплює розподіл повноважень між органами державної влади та місцевого самоврядування щодо житлової політики для внутрішньо переміщених осіб.
• Передбачає: тимчасове користування житловими приміщеннями, створення фонду житла для тимчасового проживання, можливість викупу, оренди, реконструкції та переведення нежитлових приміщень у житлові, передачу таких об’єктів у комунальну чи державну власність.

Закон №4080 (набрав чинності 5.03.2025). Надає можливість використовувати будівлі закладів освіти, які не використовувались за призначенням впродовж навчального року і попередніх 12 місяців, надаються в оренду для проживання внутрішньо переміщених осіб.
Згідно із цим законом, органи місцевого самоврядування зобов’язані передати обласним військовим адміністраціям перелік об’єктів комунальної власності, які можуть бути використані для проживання переселенців.

Однак, є ряд труднощів із застосуванням змін, передбачених законом №4080:

• Фактичний облік таких об’єктів не проведений або не систематизований. Відповідальні особи часто не володіють інформацією, які приміщення можна переоблаштувати.
• Потрібна міжвідомча співпраця (освітній, майновий, соціальний відділи), але на практиці вона відсутня або слабо координована.
• Бракує чіткого контролю за дотриманням термінів та обов’язків, передбачених законом (наприклад, щодо передачі переліків в адміністрації).
• Не всі громади знають про нові можливості, які дає закон, зокрема, тимчасове використання приміщень закладів освіти, які не використовуються.

Кредит для ВПО: умови участі

Внутрішньо переміщені особи можуть також покращити житлове питання в рамках державних кредитних програм, наприклад, отримання пільгових іпотечних кредитів. Але скористатися цими можливостями можуть внутрішньо переміщені особи, які мають сталий дохід та кошти на оплату першого внеску. На жаль, громадяни похилого віку, люди з інвалідністю чи сім’ї з дітьми не в змозі забезпечити виконання цих умов, та змушені чекати на соціальне житло від громади.

Програма, яку реалізовує Держмолодьжитло спільно з Мінреінтеграції, фінансується грантом Уряду Німеччини через Кредитну установу для відбудови (KfW)  по наданню кредитів на житло для переміщених осіб на вигідних умовах.

Учасниками можуть стати особи й сім’ї зі статусом ВПО, які не мають власного житла на території, підконтрольній Україні.

Умови кредиту:

• Ставка: 3 % річних, незмінна на весь термін  
• Термін: до 30 років, але не довше ніж до досягнення позичальником 65‑річного віку  
• Нормативна площа: 52,5 м² на сім’ю з 1–2 осіб, +21 м² на кожного додаткового члена сім’ї  
• Об’єкт житла: на вторинному ринку собівартості, будівлі не старші 50 років (або реконструйовані в межах 35 років)  
• Платоспроможність: після щомісячного платежу залишок доходу має бути не меншим за прожитковий мінімум усіх членів сім’ї.

Порядок та процес участі

1. Реєстрація на порталі Дія (BankID або КЕП). Автоматична перевірка даних: статус внутрішньо переміщеної особи, власність, доходи. 
2. Після верифікації статусу та доходів — подача заяви. Розгляд триває впродовж одного робочого дня. У кабінеті користувача з’являється рішення щодо включення до реєстру кандидатів.
3. Відбір переможців відбувається випадковим способом із застосуванням сертифікованого програмного забезпечення. Результати оголошуються на сайті і транслюють онлайн.
4. Переможці мають звернутися до регіонального управління Держмолодьжитла для оформлення:
   – кредитного договору
   – договору купівлі–продажу житла
   – договору іпотеки
   – договору страхування на період виконання зобов’язань

Перша фаза цієї програми тривала впродовж 2021–2023, під час цього періоду 667 сімей ВПО отримали кредити на загальну суму понад 934 млн грн. Програма має чималий попит, станом на кінець першої фази зареєстрованих кандидатів було майже 36 000. Наразі триває друга фаза програми.

Готова програма для громад: інструмент забезпечення переміщених осіб житлом

Залучена експертка з адвокації Мережі правового розвитку Людмила Яремчук презентувала практично готовий до впровадження проєкт місцевої програми забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, адаптований під кожну громаду. Його можна використовувати як шаблон — з урахуванням місцевих ресурсів і потреб. Проєкт такої програми можна отримати, звернувшись на [email protected].

Програма базується на чинних законах: Закон «Про місцеве самоврядування в Україні» (гарантує право громад на впровадження соцгарантій) та Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

«Нам на даному етапі достатньо два нормативних документи, які надають право приймати, затверджувати і реалізовувати програму», — наголошує Людмила Яремчук.

Порядок прийняття цільової програми:

• Схвалення на засіданні виконавчого комітету відповідної ради.
• Подання на розгляд і затвердження рішенням відповідної ради.

Міністерство соцполітики на інформаційні запити вже надсилали громадам листи з кількісними даними щодо ВПО. А за наявності квартирного обліку, громади можуть вказати й кількість осіб, які вже стоять у черзі на житло.

«Ви можете скористатися вже тією інформацією, яка була скерована в громади», — каже Людмила Яремчук.

Ключові елементи програми:

Мета програми  —  вирішення житлових питань внутрішньо переміщених осіб.

Засоби реалізації:

• надання пільгових довгострокових кредитів;
• фінансування за кошти місцевого бюджету;
• у разі кредитування — передбачається повернення коштів.

Ця програма з використанням повністю того порядку, який передбачений 451 постановою.

Очікувані результати програми

«Категорії осіб з числа внутрішньо переміщених осіб будуть мати можливість отримати житло у власність. Дуже важливо, що житло не тимчасове, а постійне, власне. Це, зокрема, і про інтеграцію в громаду»,  — наголошує експертка з адвокації Людмила Яремчук.

Ініціатором цієї можливості можуть бути виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад. Розробник і ініціатор програми зазвичай — одні й ті ж органи в структурі територіальних громад.

Ця програма — готовий механізм для громад, які прагнуть забезпечити житлові права ВПО. Вона легка у впровадженні, містить усі потрібні обґрунтування та передбачає як гнучкість, так і відповідальність виконавчих органів місцевої влади і ВПО.

Грошова компенсація: як змінилася дія Постанови № 280

Ще однією можливістю вирішення житлового питання для ВПО є Постанова №280, згідно з нею компенсацію надають ВПО з інвалідністю ІІІ групи внаслідок війни та ВПО зі статусом учасника бойових дій.
Умови:

– Квартирний облік — до 1 червня 2024 року;

– Статус ВПО — отриманий до 24 лютого 2022 року;

– Подання документів — протягом місяця після взяття на облік.

ВПО мали звернутися із заявою та документами до відповідного органу виконавчої влади впродовж одного місяця. Компенсація включала навіть витрати на оформлення права власності на житло.

Розмір компенсації залежить від кількості членів сім’ї та від ціни квадратного метра житла у конкретному населеному пункті.

Контроль на державному рівні

При Верховній Раді України створена тимчасова спеціальна комісія з питань захисту майнових та немайнових прав внутрішньо переміщених та інших осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. Парламентська комісія координує загальнонаціональний підхід до інвентаризації житлових об’єктів. Вона також моніторить виконання Закону №4080 та співпрацею між органами влади різного рівня.
Закон №4080 відкриває можливість ефективного залучення переселенців до прийняття рішень щодо житла — через участь у комісіях, обстеження майна та контроль за формуванням реєстрів. Але успіх залежить від активності громад і готовності органів влади всіх рівнів співпрацювати на кожному етапі.

Ці законодавчі акти — важливі інструменти підтримки внутрішньо переміщених осіб, але їх ефективність прямо залежить від ініціативності громад, наявності місцевих програм і своєчасного інформування людей про право на допомогу.

Матеріал підготувала Мережа правового розвитку у співпраці з гуманітарною організацією «Людина в біді» та за фінансової підтримки Чеської агенції розвитку.

Викладені в матеріалі висновки, інтерпретації зібраної інформації тощо є виключно позицією авторів і не відображають думок донорів і партнерів проєкту.

Авторка: Оленка Гелетюк, експертка з комунікацій, засновниця і головна редакторка «ГЛУЗD»