Згуртування традиціями та культурою: досвід Вишнівської громади

Культурні стереотипи, відмінності в певних традиціях, мовне питання. Це далеко не повний перелік тих труднощів, з якими стикаються внутрішньо переміщені особи в нових громадах. Їхнє подолання – це складний процес, який потребує зусиль і взаємодопомоги. Волинський Інститут Права влітку підтримав ініціативу громадської організації «Наша файна громада», яка покликана допомогти новим мешканцям Вишнівської громади. 

«Метою нашого проєкту є подолання цих культурних бар’єрів, культурних відмінностей між постійними жителями громади та ВПО. Через війну в нашу громаду приїхали дуже багато внутрішніх переміщених людей, і кожен зі своєю історією, зі своїми досвідом, страхами та переживаннями», – розповідає керівниця проєкту Наталія Ряпич.

Вона пояснює, що в рамках проєкту вдалося провести сім заходів. І важливо те, що участь в них брали не лише переселенці, а й місцеві жителі. Це дало змогу завести нові знайомства і подолати певну стіну страху одне перед одним, адже цей острах існував з обох сторін. Ще однією родзинкою було те, що для цього були задіяні різні локації. Таким чином вдалося не лише залучити більше людей, а й трішки краще познайомити з географією, адже як ВПО, так і місцеві жителі не часто відвідують інші села Вишнівської громади, а там, переконані організатори, є на що подивитися.

«Плетіння килимків ми організували в селі Замлиння. Там така гарна локація. Вийшла така собі арт-терапія з килимкарства. Дуже гарно, дуже так чуттєво, тепло. Емоції в учасників були неймовірні. Вони як їхали, то плакали та сказали, ми тут знайшли такий спокій, так нам гарно, так нам добре», – пригадує організаторка.

Окрім килимкарства були ще заходи із лозоплетіння, кулінарна майстерня, психологічний тренінг і фотовиставка з історіями переселенців: «Впродовж  реалізації проєкту ми збирали історії ВПО. Розпитували про попереднє життя, як вони втікали від війни, про те, як потрапили в Вишнівську громаду, і чи планують залишитися. І ми розказали за допомогою плакатів із світлинами  дев’ять історій. Вони всі різні, різні і до сліз болючі, бо кожен з них втратив житло, кожен з них роз’єднався з родиною, з близькими, дехто втратив, дехто зазнав фізичного насильства, ну а дехто отримав поранення. Коли ми збирали ці інтерв’ю, то плакали». 

Найважливіше, кажуть організатори, що завдяки проєкту їм таки вдалося досягти мети: «Ми робили аналіз відгуків учасників, то 71% опитаних вважають, що за допомогою цих заходів їм повністю вдалося подолати тривожність і знайти однодумців. Ми вважаємо, що це хороший результат. І такі проєкти потрібно реалізовувати не лише на території громади, а взагалі по всій Волинській області».

Кожен із заходів мав на меті допомогти людям знайти спільні точки дотику та розбити настороженість одне до одного, яка існувала на початку. Більше розповісти про себе і навіть виговоритись. Як результат: хтось знайшов собі хобі, хтось друзів, а хтось – нову громаду.

Матеріал підготовлено у рамках проєкту Київський Діалог: Створення в українських регіонах соціального капіталу для громадських ініціатив, орієнтованих на реформи, що реалізується німецькою ГО «Європейський Обмін» та Міжнародним Фондом «Відродження» у партнерстві з регіональними ГО за фінансової підтримки Федерального Міністерства закордонних справ Німеччини.