Згуртованість сприяє безпеці Луганщини

Приходить час поспілкуватись про наше відчуття безпеки в місті.

Для цього звичайно, краще, щоб за одним (бажано – дійсно круглим) спільним столом зібрались ті, хто представляє різні організації сфери «безпеки» – офіцери поліцейських підрозділів, медичні працівники чи рятувальники, обов’язково – громадські активісти, депутати чи очільники місцевої влади. Тобто зібрались різні людям, які можливо раніше не спілкувались і не дуже хочуть це робити, проте зацікавленість в безпечному середовищі та зміні свого життя і розвитку рідних міст спонукала б їх до цього. Питанням, яке постійно мало б «висіти» на цій зустрічі повинно стати таке: «Як змінити життя наших громад на більш комфортніше і безпечніше?».

Для того, щоб така майбутня розмова була цікавішою та прикладнішою, дозволю задати кілька питань, які б спонукали до роздумів:
· Чи знаємо ми і громади наших поселень про роль місцевої влади (ради) у творенні безпечного середовища в місті? Чи мають таку інформацію управлінці містом та його городяни?

· Чи зможемо ми переконати місцеву владу фінансувати активність городян? Мені здається, що тут варто було б почати не з прийняття бюджету участі, а з просвітницьких заходів, коли на запрошення місцевої громади (за сприяння місцевої влади і підтримці місцевих активістів) місто почали б відвідувати люди, які можуть навчити наших мешканців «мріяти» – створювати різноманітні, не тільки бізнесові, ідеї, втілювати їх у проекти та доброму представленню знаходити ресурси для реалізації. Фактично, нам потрібна школа громадської активності, де люди зможуть отримувати знання, розвивати вміння та вдосконалювати навики у різних формах людської співпраці задля розвитку свого поселення.

· Чи маємо ми базу, зібрання ідей чи думок місцевих мешканців про те, як вони хочуть чи можуть змінити якість життя громад? Впевнений, що якщо вміло і з повагою спитати в людей, вони щиро готові поділитись своїми мріями та можливостями.

Давайте спитаємо в людей, чи готові вони зробити своє місто осередком спорту і здоров’я, чи спроможні ми розвинути добре харчування у місті і відмовитись від забруднюючих довкілля упаковок? Думаю відповіді вразять нас своїм оптимізмом… Можливо хтось у місті вважає, що тепер достатньо спортивних майданчиків чи місць для дозвілля і спілкування городян. Але ж, наприклад, молодь може вважати по-іншому? То чи не прийшов час для загальноміського спілкування на тему – «В чому наше місто стане кращим?».

Спільнотою «Лисичанськ: спільно до безпеки» (Луганщина: спільно до безпеки) вже проводили дослідження прагнень та очікувань городян в сфері безпеки Лисичанська  Зараз відбувається опитування користувачів Facebook в Рубіжному та Сєвєродонецьку, результатами яких, абсолютно не претендуючи на істину в останній інстанції, ми хочемо поділитись. Слід зауважити, що часто люди до питань безпеки в місті відносять ті, які прямо не пов’язані з діями правоохоронців: це забезпечення робочих місць чи загроз від безпритульних тварин… Звичайно, в професіоналів можлива інша точка зору, яку варто почути і поважати. Проте, для визначення пріоритетів безпеки базовою є саме точка громади, яка може змінюватись завдяки роз’ясненням фахівців та експертів.

Таким чином, через аналіз і прогнозування, забезпечується превенція (попередження в першу чергу найгострішого – злочину або його рецедиву, виявлення «вузьких» місць безпеки в спільноті), за якою наступають реакції та контроль від громад, поліції та влади, які в сукупності і можуть сформувати безпечне середовище.
Тому давайте починати не з рефлекції і намагань контролю, а із систематичного та узгодженого підходу до вирішення питань безпеки, в тому числі – в масштабах регіону, міст та населених пунктів Східного Донбасу.
Очевидно, що поліція та влада здатні використовувати жорсткі інструменти забезпечення законності та профілактики злочинності. Проте, меншу шкоду, більшу користь і кращу соціальну значущість для безпеки наших громад принесуть м’які заходи, створення яких варто розпочати із побудови мереж громадської активності і налагоджених комунікацій між громадськими інституціями, утвердження моральних засад соціального контролю та широкої просвітницької діяльності серед містян, що і дозволить саме невидимо, неголосно і ненав’язливо покращувати почуття безпеки у наших містах.

Наша діяльність в сфері безпеки має початись із встановлення довір’я між громадськими активістами краю, як клімату розбудови стосунків із поліцейськими підрозділами та органами місцевого самоврядування, іншими державними «безпековими» установами та організаціями. Тому відкритість, доступність та щирість громадських лідерів є як чинником, так і умовою довір’я – собі, своїм і нашим…
Не заперечуючи важливість критики, хотілось щоб розмова почалась із розуміння того, що сталось і прагнення шукати рішення. Першими, хто мав би зібратись задля порозуміння та діалогу, мабуть повинні бути лідери громадських спільнот.

То і запрошуємо їх до такої зустрічі – початку «Діалогів безпеки» на «круглому столі», які пропонуємо розпочати 28 листопада 2018 р. на реальному майданчику Кризового медіа-центру “Сіверський Донець” об 11 годині 30 хвилин (приміщення Кризового медіа-центру “Сіверський Донець” знаходиться: проспект Центральний, 54 , м. Сєвєродонецьк) та продовжити у віртуальному просторі мережі Інтернет, використовуючи аккаунти загальнодоступних груп - «Луганщина: спільно до безпеки», «Моя безпечна громада». Головне не обмежувати висвітлення питань безпеки своєї громади тільки на локальних ресурсах, а поширювати досвід поза аккаунтами своїх громадських організацій та спільнот.

Координація сприяє ефективності заходів в сфері безпеки

Питання, які пропонується розглянути на «круглому столі»:
· «Рівень довіри населення до поліції як основний критерій оцінки ефективності діяльності територіальних підрозділів поліції».
· «Співпраця та взаємодія поліції з населенням та громадськими об’єднаннями на засадах партнерства».
· «Базові проблеми безпеки міст Східного Донбасу»
· «Консолідація дій громадських активістів задля вирішення гострих питань безпеки», в т.ч.:
o координація діяльності громадських організацій в сфері досліджень питань безпеки та ефективності комунальних програм в цій сфері;
o обмін досвідом із забезпечення принципу партисипативності, в т.ч. через залучення активних городян до вирішення питань безпеки;
o синхронізація адвокаційних змін у «безпекових» комунальних програмах;
o співпраця з донорськими організаціями та підприємцями в сфері безпечного середовища;
o консолідація зусиль для створення безпеки дітей на вулицях міст;
o цивілізованого ставлення до безпритульних тварин, в т.ч. можливості допомоги диким та домашнім тваринам з боку патрульної поліції та взаємодія патрульної поліції з громадськими інституціями в цьому напрямку співпраці;
o можливостей підтримки поліції через розвиток партнерства «тонка синя лінія»;
o …

Очевидно, що питань може бути більше, тому варто пропонувати додаткові теми для обговорення, в тому числі – за допомогою запитань/відповідей, оприлюднення виступів чи презентацій волонтерів, активістів, поліцейських та представників місцевої влади тощо.

Перспективним результатом співпраці громадського сектору в сфері безпеки мало би стати напрацювання скоординованих методологічних засад розробки чи вдосконалення міських чи районних програм «Безпечна громада (місто/територія)», впровадження яких сприяло б співпраці громад, місцевої влади і поліції в сфері безпеки, вироблення «дорожньої карти» безпеки, як певної стратегії розбудови системи безпеки, розписаної покроково.

Довір’я та почуття безпеки досягається тільки спільними зусиллями громад та громадських активістів, різних гілок місцевої влади, територіальних підрозділів поліції та представників бізнесу.