Журналістка Катерина Карпенко: «Поділ хобі і спорту на «дівчачий» і «хлопчачий» стає перепоною на шляху до самореалізації»

Як не здійснена в дитинстві мрія може вплинути на людину в дорослому житті і навіщо в школах потрібні позакласні години на теми гендерної рівності? Про все це і не тільки запитали у Катерини ...

Додано:
Tanya Tarasenko

Фото Катерина Карпенко
Журналістка Катерина Карпенко: «Поділ хобі і спорту на «дівчачий» і «хлопчачий» стає перепоною на шляху до самореалізації»

Як не здійснена в дитинстві мрія може вплинути на людину в дорослому житті і навіщо в школах потрібні позакласні години на теми гендерної рівності? Про все це і не тільки запитали у Катерини Карпенко, журналістки та експертки з гендерної рівності.

Нагадаємо, що команда громадської організації «Олександрійський гендерний інформаційний центр» разом з вчителями та освітянами з Новопразької і Приютівської ТГ, залученими експертами розробляє факультативну, модульну, освітню програму для старшокласників «4 кроки до гендерної рівності» в рамках проєкту «Тренд на рівність», що втілюється за підтримки Уряду Канади в рамках проекту «Жінки України: залучені, спроможні, незламні» і впроваджується організацією ПАКТ Україна.

- Катерино, як гендерні стереотипи закладені в дитинстві впливають на подальше життя, на самореалізацію?

- Щойно батьки на УЗД дізнаються стать дитини, вони вже починають її гендерувати, не всі правда, але більшість. Починають купувати блакитний або рожевий одяг, такого ж кольору й інші речі. А далі від дівчинки очікують, що стереотипно вона буде милою, привітною, усміхненою, любитиме ляльок і сукні. Натомість від хлопчика очікують мужності, кмітливості, непосидючості, захоплення машинками і супергероями. 

Коли діти підростають і стає питання їх розвитку, то тут дуже помітні батьківські стереотипи щодо розподілу гуртків і спортивних секцій на ті, які більше підходять дівчаткам і ті, що кращі для хлопців. 

При цьому не завжди враховуються побажання дитини і вкрай рідко у неї є вибір спробувати різноманітні гуртки і секції і обрати ті, що сподобаються дитині. І в цьому я вбачаю велику трагедію, коли дівчинка не може стати успішною боксеркою, а хлопчик хореографом тільки через те, що оточення їм не дозволило це зробити тому що «ти ж дівчинка», «а ти ж хлопчик». Це стосується і хобі, і вибору професії, і поведінки у стосунках. Такі дорослі потім змушені жити не своїм життям, адже тоді, у дитинстві, близьке оточення їх не підтримало і натомість дало свої «поради» яким чи якою ти маєш бути. 

- На вашу думку, чи сьогодні актуальне навчання гендерній рівності в школах? 

- Так, на мою думку, це дуже важливо. Бо гендерна рівність – це не про те, що хтось має відповідати якимось нормам і критеріям, а це про право бути собою, незважаючи на стать і мати рівні можливості для вибору своєї професії, творчого хобі чи спортивної секції. 

Всі діти різні. Знання про гендерну рівність пропонують кожному і кожній вибір, а не нав’язування стереотипів. Поділ хобі і спорту на «дівчачий» і «хлопчачий» стає перепоною на шляху до самореалізації.

- Який формат гендерної освіти, на Вашу думку, прийнятний в освітньому закладі? 

- Я вважаю, що це мають бути позакласні години і щоб розповідали про гендерну рівність вчителі – ті люди, з котрими діти добре знайомі і котрим довіряють. Ми підготували такий формат навчання, щоб він водночас був цікавий для підлітків і простий для подання його вчителем. Ми пропонуємо вправи, відео, короткі презентації, час для обговорення і отримання відповідей на запитання.  

-  А як Ви думаєте,від кого чи від чого залежить успішність впровадження гендерних знань в освітніх закладах?

- На моє переконання, це залежить від керівництва школи, самих учителів, підтримки батьків і в певній мірі від голови територіальної громади. Я знаю, що вчителі сьогодні здебільшого дуже активні, вони відвідують різноманітні курси офлайн і онлайн і потім отримані знання передають своїм учням. Зокрема такі проєкти стосуються відповідального споживання інформації і боротьбі з маніпуляціями та фейками. Я переконана, що і тема гендерної рівності не менш важлива, а та програма, яку ми розробили для вчителів, їм сподобається і вони зможуть нею користуватися впродовж навчального року, а потім будуть продовжувати її наступного року для інших старшокласників. 

Інформація, яка представлена, є виключною відповідальністю ГО «Олександрійський гендерний інформаційний центр» та не обов’язково відображає погляди Уряду Канади і організації Пакт.

 


Тематика публікації:      

Останні публікації цього розділу:

Нова послуга в Дії — оформлення соціальної допомоги для тих, хто втратив роботу під час війни

Результати моніторингу порушень цифрових прав в Україні за лютий 2022 року

Уже 46 мультидисциплінарних мобільних команд допомагають постраждалим від військових дій у центрі та заході України

Мережа міських сайтів CitySites пропонує безкоштовну рекламу волонтерським організаціям

Програма медичних гарантій продовжує безоплатно допомагати українцям під час війни

«Пароль: паляниця»: Docudays UA на Sheffield DocFest

  • Марина Чорна

    Ага, а ще не варто ділити захоплення на нормальні і дивні. Я вже роки на Віоліті купую старі дзеркала, і щоразу від родичів і близьких чую, як це дивно і навіть страшно, хоча в принципі це не їх діло взагалі