Мене чують та слухають: майстерня з форум-театру для жінок “Діалоги під час війни”

“Три дні. Один простір. Стало тихо всередині – бо заговорила правда” – так описує свій досвід Юлія Ометюх, одна з учасниць майстерні форум-театру “Діалоги під час війни”, що відбулася 2-4 липня 2025 року у Львові.

Болісний досвід – говорити не можна мовчати

У повітрі сьогодні підвисло чимало табуйованих та “незручних” тем. Як говорити про війну? Як знайти спільну мову між тими, хто має кардинально різний досвід цієї війни? Як побудувати діалог там, де здається, що порозуміння неможливе? 

Наталія Тітійова, Інна Палько та Іванна Голуб  – учасниці української спільноти практики театру пригноблених вирішили створити простір для діалогу натеми, які часто розєднують. До участі були запрошені представниці громади Львова та родин військових: мами та дружини тих, хто зараз боронить країну, хто пройшов полон, дружини ветеранів, а також вимушено переміщені жінки.

Джокерки української спільноти практики театру пригноблених

Як зазначає Іванна Голуб, координаторка майстерні: “Попри те, що дуже важко говорити на цю тему з учасницями з різним життєвим та сімейним досвідом та включеністю у воєнний стан – це варто робити”.

“Бо болить…” – відповіла одна з учасниць на запитання, чому так неохоче у суспільстві піднімаються важливі теми війни.

Форум-театр або театр пригноблених – це методика партисипативного театру, яка дозволяє  через театральні практики м’яко досліджувати складні соціальні, політичні та особисті проблеми та перетворювати біль на прийняття та підтримку. 

“Гарна форма роботи, яка дозволяє більше закцентувати увагу на соціальних викликах, почути різні погляди на них, та ще й знайти відповіді на них, які до того були приховані” – ділиться враженнями Тетяна Богуславська, координаторка психолосоціального напрямку ” БО «Фонд Горіховий дім».

Особисті історії, які збивали з ніг своєю щирістю та відвертістю

Робота велася через вправи театру пригноблених, які залучають тіло, емоції та рефлексії, дозволяючи учасницям безпечно досліджувати різні аспекти свого досвіду. Було багато розмов, сміху, сліз – весь спектр людських емоцій знайшов своє місце в цьому просторі.

Гра під час майстерні з форум-театру

“Наша неймовірна група не те, що змінила наші очікування, вона перевернула їх, відкрившись для нас своїми особистими історіями та збивши з ніг своєю щирістю та відвертістю” – розповідає Інна Палько, одна з джокерок майстерні.

Різні досвіди війни об’єдналися навколо спільного коріння

Кульмінацією майстерні стало створення учасницями двох форум-вистав навколо теми “коріння”: “Де моє коріння?” та “Моя історія – моє коріння!”. 

“Ми зрозуміли: війни починаються не лише з ненависті. Вони починаються там, де ми забуваємо, хто ми. Де не знаємо своїх коренів. Нехтуємо своєю історією. Бо там, де стерта пам’ять — легко посіяти неправду” – ділиться своїми висновками Юлія Ометюх, учасниця майстерні

Майстерня оприявнила силу жіночої солідарності. 

Учасниці – це жінки, які чекають, підтримують, переживають, часто залишаючись “за кадром” героїчних розповідей. Театральна майстерня дала простір та різні прояви прожиття та слухання цього досвіду.

Живе спілкування під час театральної майстерні

“Я вдячна за ці дні. За тих, хто слухав не лише вухами, а серцем. За кожну жінку, яка відкрилась і стала дзеркалом для іншої” – резюмує Юлія Ометюх.

Майстерня “Діалоги під час війни” стала можливою завдяки проєкту ініційованого ГО “Театр змін” для розвитку спільноти практики театру пригноблених в Україні.  Мета проєкту – створення спільного досвіду взаємодії, розбудова нових партнерств всередині спільноти практики ТП та апробація методики в роботі з новими суспільно значущими темами українського суспільства.

“Цей досвід відкриває перспективи подальших кроків у напрямку створення безпечних просторів для осмислення воєнного досвіду різних соціальних груп в суспільстві.” – ділиться думками голова ГО “Театр змін” Яна Салахова.

Якщо ваша громада чи організація готова до відкритого діалогу про складні теми, ГО “Театр змін” відкрита до запитів на проведення майстерень форум-театру. Ми створюємо простори, де зміни можливі, а діалог стає  реальністю.