Журналіст чи спостерігач на виборах: основні відмінності
На позачергових виборах народних депутатів в день голосування 21 липня було помічено велику кількість осіб, які перебували на виборчих дільницях в якості представників засобів масової інформації, ...
Додано:
Громадський Простір
На позачергових виборах народних депутатів в день голосування 21 липня було помічено велику кількість осіб, які перебували на виборчих дільницях в якості представників засобів масової інформації, проте насправді не займалися журналістською діяльністю.
Зокрема, за повідомленням Інституту масової інформації, такі випадки були зафіксовані на Донеччині, у тому числі в зоні ООС, на Житомирщіні, на Полтавщіні тощо.
Загалом це вже не нова політтехнологія: кандидати намагаються просунути на виборчі дільниці своїх додаткових представників для посиленого контролю за голосуванням, а також для забезпечення свідків при підписанні різноманітних документів. При цьому політтехнологи і кандидати часто забувають про різницю в статусі і повноваженнях журналістів і спостерігачів. В результаті застосування цієї політтехнології не несе реальної користі кандидатам, і при цьому суттєво підриває довіру суспільства до журналістів і журналістської діяльності.
Як показує практика звернень на “гарячу лінію” ІМІ, часто ані журналісти, ані спостерігачі не знають і не розуміють різницю в правовому статусі, правах і обов’язках, повноваженнях і відповідальності журналіста і офіційного спостерігача від партії, кандидата в депутати, громадської організації.
Головною відмінністю між журналістом і спостерігачем є мета діяльності. Журналіст, у тому числі позаштатний журналіст, має здійснювати збирання і обробку інформації з метою подальшого розповсюдження через засоби масової інформації. Метою діяльності журналіста не є контроль за дотриманням законодавства про вибори та перешкоджання порушенням виборчого права під час виборчого процесу.
Журналісти не мають прав, зазначених у частині дев’ятій статті 78 Закону України “Про вибори народних депутатів України”, які надані офіційному спостерігачу від партій, кандидатів у депутати та громадських організацій у виборчому процесі.
Зокрема журналісти не мають права:
- звертатися із заявою чи скаргою до відповідної виборчої комісії, інших державних органів чи до суду щодо усунення порушень цього Закону в разі їх виявлення;
- складати акт про виявлення порушення цього Закону, що підписується ним та не менш як двома виборцями, які засвідчують факт цього порушення, із зазначенням їх прізвищ, імен, по батькові, місця проживання та адреси житла, та подавати його до відповідної виборчої комісії чи до суду;
- вживати необхідних заходів в межах законодавства щодо припинення протиправних дій під час голосування та підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці;
- отримувати копії протоколів про передачу виборчих бюлетенів, про підрахунок голосів і встановлення підсумків голосування та інших документів у випадках, передбачених цим Законом.
У випадку, якщо журналіст намагається здійснити зазначені вище дії – це може бути розцінено як протиправне перешкоджання діяльності виборчої комісії і надає підстави для видалення журналіста за рішенням виборчої комісії відповідно до частини п’ятої статті 34 Закону України “Про вибори народних депутатів України” з виборчої дільниці, а також на притягнення такого журналіста до адміністративної або кримінальної відповідальності.
Завданням журналістів відповідно до частини четвертої статті 13 Закону України “Про вибори народних депутатів України” на виборах є зобов’язані об’єктивно висвітлювати хід підготовки і проведення виборів. Частини друга, третя статті 66 цього Закону визначають, що інформаційні агентства та засоби масової інформації поширюють повідомлення про перебіг виборчого процесу, події, пов’язані із виборами, базуючись на засадах достовірності, повноти і точності, об’єктивності інформації та її неупередженого подання. Інформаційні агентства, засоби масової інформації, що поширюють інформацію про події, пов’язані із виборами, не можуть допускати замовчування суспільно необхідної інформації, що стосується цих подій, якщо вона була їм відома на момент поширення інформації. Інформаційні агентства, засоби масової інформації зобов’язані поширювати інформацію про вибори відповідно до фактів, не допускаючи перекручування інформації. Засоби масової інформації та інформаційні агентства повинні намагатися отримувати інформацію про події, пов’язані з виборами, з двох і більше джерел, віддаючи перевагу першоджерелам.
Законодавство України постійно змінюється, у тому числі законодавство України про вибори. Зокрема 11 липня 2019 року Верховна Рада України ухвалила проект Виборчого кодексу України №3112-1, який змінює процедури і правила виборчого процесу по всіх виборах, у тому числі по виборах народних депутатів України. Документ має набрати чинності з 1 грудня 2023 року. Тож можна сподіватися, що технологія використання несправжніх журналістів на виборчих дільницях 21 липня 2019 року використовувалась востаннє.
Юрист ІМІ Алі Сафаров
Джерело: ІМІ.